Микола Волков Нині в Україні розповсюдилась мода на придумування різноманітних планів розвитку нашої держави, її «прориву», виводу з кризи. Політичні партії запекло змагаються між собою, в кого програма краща та ефективніша. Не став винятком і Єдиний Центр, який днями оприлюднив свій План оновлення країни.Про цю гучну заяву спілкуємось з головою міської організації ЄЦ Русланом Гусаком.
Тетяна Соболик Вміння продавати має далеко не кожен. Якщо ж це вміння не обмежується прилавком, то все ще більше ускладнюється. Бо ж продати на вулиці, у чужому офісі чи, ще краще, в когось на дому — мистецтво, талант. Треба знайти людину, яка не збирається нічого купити (бо вона ж не на базарі) і переконати її в тому, що товар, який пропонуєш, є найвигіднішою покупкою ледь не всього її життя…Нижче наводимо кілька прикладів.
Мирон Лисак «Ось це поховання, бачите, хтось добирався до труни, і очі на фотографії виколоті», — пошепки промовляла до мене подружня пара середнього віку, яка визвалася бути гідом по старовинному, закритому цвинтарі прикарпатського містечка. Переді мною, в глибині кладовища, в якомусь на диво непривітному, морозяно-тремтячому, неприємно загадковому місці, недалеко від кам’яної огорожі був невеличкий земляний горбочок, надритий з однієї сторони, занедбаний, оброслий чортополохом. І тільки схилений, покритий сивим мохом, в окремих місцях зігнилий (напевно, що від кількості літ) дерев’яний хрест нагадував про гріб і про все інше, загадкове видиме і не видиме, пов’язане з цим місцем.
Євгенія Ступ’як У книжках кохання буває всяким: щасливим і трагічним, веселим і сумним, з початком і без кінця. Хоча, напевно, краще сказати — в коханні буває по?всякому. Але що воно таке — кохання? Авіценна колись описав таку хворобу, Шекспір зробив кохання завжди правим, а Фромм вчив уміння любити. Про саме ж кохання розказує життя. Бо те, що поруч з нами, — не придумане. Можливо, комусь для цього забракло слів, може, забулися якісь деталі, можливо, самих коханців уже нема на світі. Та їхні історії живуть, для когось банальні й неважливі, а комусь — знакові і такі, що примушують вірити, у нього, в кохання.
Надія Шегда Є такі події та втрати, які не виліковує час. І матері все ще чекають синів, котрі вже не повернуться з того пекла. І дружини тепер живуть із тією війною, тому що вона не відпускає їхніх чоловіків. Як живеться нині афганцям? Віктор Омелько, голова Івано-Франківської міської Спілки ветеранів Афганістану вважає Спілку чи не єдиним пристанищем ветеранів, де їх завжди вислухають і зрозуміють. Бо кому до них іще?
Конкуренція для ринків чи створення N-oї кількості робочих місць? Тетяна Соболик Центр Івано-Франківська переповнений різноманітними «лавочками». Тут можуть пропонувати щось пожувати, випити, купити парасольку, якщо саме зараз падає дощ, чи шапочку — якщо раптом вітром здуло. Поміж тим, можна випити кухоль пива або покатати дитину на машинках. Для когось це задоволення, а для когось робочі місця — легальні чи нелегальні, то інше питання.
Євгенія Ступ’як Меморіальний комплекс імені Степана Бандери, поруч з повінню, — топ-тема минулорічного життя нашого міста. Кому ж з іванофранківців не відомі перипетії з вибором місця, пошуками архітекторів, збором коштів як з бюджету, так і з громади? Враховуючи всю політичну демагогію, яка огорнула комплекс як густий туман, чули про це всі: від старого до малого. І ось цей великий день настав. 1 січня до 100?річчя від дня народження Бандери пам’ятник таки відкрили. Все як годиться — помпезність, вінки, прапори, промови політиків. Дали право на слово навіть родичам, щоправда, під кінець. Й Івано-Франківську врешті відкрили, що ж за диво таке — Меморіальний комплекс Степана Бандери.
Марія Гаврилюк Свій рецепт подолання економічної кризи у вівторок, 3 лютого, запропонували представники міської організації Української народної партії (УНП), які закликали іванофранківців приєднатися до акції під гаслом «Кризу можна подолати — коли наше споживати! Купуй українське!».
Марія Гаврилюк Відпочиваючи у Трускавці, лідер Соціалістичної партії України Олександр Мороз у п’ятницю, 30 січня, заїхав і на Івано-Франківщину, ? так він пояснив журналістам причину свого візиту, виправдовуючись, що це аж ніяк не пов’язано із президентськими виборами.
Марія Гаврилюк Правоохоронці і влада постійно наголошують на тому, що рівень злочинності в Івано-Франківській області є найнижчим серед усіх регіонів України. Але в неофіційних бесідах правоохоронці зазначають, що через економічну кризу збільшилася кількість дрібних крадіжок і шахрайств. Адже саме через те, що багато людей втратили роботу, безвихідь ситуації змушує їх стати на кримінальний шлях. Очевидно, що злочинність на Прикарпатті і надалі збільшуватиметься. Є ймовірність того, що припинять свою професійну діяльність понад 95?% охоронних фірм Івано-Франківська, що ще більше розв’яже руки грабіжникам.
Євгенія Ступ’як Цигарковий бумНаприкінці минулого тижня в житті Івано-Франківська почав назрівати такий собі цигарковий бум. Перша ластівка промайнула у п’ятницю. Продавщиця в кіоску вперто пояснювала дядькові, який з кожним її словом все більше хмурився: «Честера нема, ні ультра, ні синього. Казали, що буде аж з першого лютого і по вісім гривень. Так на горі вирішили», — показує кудись на стелю, хоча, очевидно, на увазі малася Верховна Рада.
Тетяна Соболик Мало кому не пощастило аж так, що він не бачив радянський фільм «Операція «и». Саме в ньому доволі скептично, як на ті часи, показано роль так званих народних дружинників. Часи минули, а ті ж самі дружинники залишилися. Тільки от називаються ці люди тепер «громадськими працівниками». А виконують наче ті ж самі обов’язки. Тільки колись про них знали більше. Їм довіряли. І найголовніше — це було навіть почесно. Повторимося: часи змінилися.
Микола Волков Молодь України вдруге здаватиме зовнішнє незалежне оцінювання. Цьогоріч не обійшлось без змін. Про них йшлося на вчорашній прес-конференції начальника управління освіти і науки ОДА Зінаїди Болюк.
Юлій Гапликашенкоза матеріалами інтернет-видань Українським Інтернетом розповсюджується сенсаційна секретна доповідна записка міністра фінансів Віктора Пинзеника, адресована Юлії Тимошенко. Нібито, прочитавши її, Юлія Тимошенко повернула її автору із забороною розповсюджувати навіть серед міністрів (!).