Усміхніться (12.03.2009)

На вході у нічний клуб.

—?Чому не можна? Ти знаєш, хто мій батько? Ти пожалієш! Мій батько — водій тролейбуса. Пожалій, а?

—?Я худну.

—?Давно?

—?Майже півгодини.

—?Помітно вже.

—?Правда?

—?Ага. Очі голодні.

Поїзд Париж-Ліон. Пізній вечір.

Дуже темно. У купе він і вона.

—?Мадам заміжня?

—?Так.

—?У мадам є діти?

—?Двоє.

—Скільки років    старшому?

—?Двадцять вісім.

—?Спокійної ночі, мадам!

Викрадено «Москвич-412», 1979 року випуску. Сенс крадіжки з’ясовується.

— Алло, лікарю!

—?Що трапилося?

—?Я зараз наївся оселедця і запив його молоком… У мене таке питання — полуницю мити чи це вже неважливо?

Котиться колобок і плаче.

—?Ти чого плачеш? — запитують його.

—?У лижну секцію не приймають, а у футбольну сам не хочу!

Шампанське по?домашньому: горілка під шипіння дружини.

Жінка майже безпо­радна, доки не висохне лак на нігтях.

Українська ніч. Чоловік чіпляється до дружини. А вона йому: — тихо, бо ще син не заснув! Так продовжується декілька разів. Чоловік не витримує, голос­но кричить: — Михайлику! Принеси татові водички! Тиша. Тільки-но він з дружиною приступив до діла — роздається голос: — І довго я з цією водою над вами стоятиму?

—?Купив хвалену німецьку соковижималку, а вона зламалася.

—?А багато соку ви ви­чавили?

—?Та трохи яблучного і апельсинового, а вже на березовому вона накрилася…

Молода жінка зупинила машину якраз під знаком заборони стоянки.

Підходить автоінспектор:

—?Ви що, нічого не бачите?

—?Ні… Ах, пробачте, інспектор. Я відразу не помітила. У вас нова форма.