М. Г. З ініціативи обласної організації «Народної самооборони» в Івано-Франківську відбувся круглий стіл на тему «Роль громадських об’єднань у роботі правоохоронних органів області». У розмові взяли участь представники громадських організацій області, які в тій чи іншій мірі своєю діяльністю відстоюють захист прав людини.

Проти членів Товариства книготорговців Івано-Франківська вчинено провокацію — 20 лютого невідомі залили чорнилом два прилавки з книгами і пошкодили вітрину однієї з книгарень. За даними книготорговців, акція була здійснена під прикриттям Західноукраїнського Коша ВО «Тризуб» імені Степана Бандери. Також про це повідомлено на сайти «Бандерівець».

Євгенія Ступ`як Криза є кризою. У повсякденних розмовах вона вже давно втратила приставку фінансово?економічної. Зазвичай на репліку «Та криза, щоб її» знайомі чи просто ствердно похитують головою, чи відповідають як у відомій рекламі «Як я вас розумію». Бо саме те слово стало аж надто всеохоплюючим і якимось трагічно тотальним.

Марія Гаврилюк Вони не роздягаються у своїх квартирах з того часу, як в Івано-Франківську почався опалювальний сезон. Бо вони цього не відчули. Нині температура у їхніх помешканнях майже не відрізняється від вуличної. Зате рахунки за теплопостачання мешканці будинків №?7а і №?9а по вулиці Новгородській отримують регулярно.

Марія Гаврилюк Вчора в Івано-Франківську біля центрального універмагу активісти громадської організації «Громадський форум» та обласної організації «ПОРА» ініціювали акцію?мітинг «Проти знахабнілих банків».

Ірина Бурак Медики стверджують, що в Івано-Франківську поки що немає епідемії грипу. Втім, взимку ця хвороба завжди ходить десь поруч. Тож, як лікуватися, і хто є в групі ризику цього вірусу? Про це детальніше погодився розповісти головний лікар Івано-Франківської центральної міської клінічної лікарні Тарас Масляк.

Вже через два місяці виконком може почати видавати дозволи на встановлення автономного опалення Марія Гаврилюк Чергова 39?а сесія Івано-Франківської міської ради знову розпочалася із півторагодинним запізненням. Цього разу затримала всіх фракція «Наша Україна». Бютівець Ярослав Блаженко навіть запропонував голові міської фракції НУ Михайлу Івасютину дати пояснення щодо такої поведінки депутатів. Той не відреагував.

Придорожні вінки та хрести заважають усім, крім родичів загиблих у ДТП Тетяна Соболик Вінків, хрестів і пам’ятників загиблим у дорожньо-транспортних пригодах, на дорогах як нашої області, так і цілої держави вистачає. Колись цього не було. Певне, через те, що за Польщі машин було небагато, а тому про загиблих у ДТП мови бути не могло. Однак, за словами старожилів, колись при в’їзді в населені пункти ставили каплички. За радянських часів прийшла мода на хрести та вінки на узбіччі. Нині є ідея їх демонтувати. Щоправда, чи таке станеться – ще питання.

Армійські листи як сімейні артефакти Євгенія Ступ?як Місяць лютий знаменний своїм 23 числом — Днем захисників Вітчизни, цим тільки чоловічим святом. Це такий собі чоловічий аналог 8 березня, і святкують його вони з усією відповідною врочистістю.Ще зі школи пам’ятається, що 23 лютого було заведено вітати всіх хлопців у класі, чи то маючи надію, що колись з них виростуть справжні захисники, чи то побоюючись не отримати подарунків на 8 березня. Вдома вітали усіх чоловіків, незалежно від того, чи проходили вони службу. Для самих же військових, за словами, наприклад, підполковника Тараса Греня, «це свято — одне з професійних, тому що зараз армія поділилася на тих, хто служив за радянських часів, і тих, кого набрали за часів України. Тому нема принципової різниці між 6 груднем — Днем збройних сил України і 23 лютого».Що ж таке армія по?справжньому знають тільки ті, хто її пройшов. А тим, хто залишився чекати на них з цього боку високого муру, про солдатські будні розповідали списані листки у білих конвертах, які тепер уже стали такими собі сімейними артефактами.

23 лютого — 1 березня

Лежать у склянці дві лінзи, і о­тут одна іншій говорить: Чуєш, уже полудень, а ми ще в жодному оці!…

«Бальзам Прикарпатський» — бренд тiльки «Княгинина» За інформацією Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, завершено розгляд справи щодо ознак недобросовісної конкуренції з боку ТзОВ «Станіславська торгова компанія». Адмінколегія Івано-Франківського обласного ТВ АМКУ 30 січня 2009 р. прийняла рішення про припинення ТзОВ «Станіславська торгова компанія» недобросовісної конкуренції та наклала на неї штраф у розмірі 34 тис. гривень. Упродовж двох місяців ТзОВ «Станіславська торгова компанія» зобов’язана припинити використання в господарському обігу на ринку алкогольних напоїв позначення «Бальзам Прикарпатський».

Мирон Лисак «Ось це поховання, бачите, хтось добирався до труни, і очі на фотографії виколоті», — пошепки промовляла до мене подружня пара середнього віку, яка визвалася бути гідом по старовинному, закритому цвинтарі прикарпатського містечка. Переді мною, в глибині кладовища, в якомусь на диво непривітному, морозяно-тремтячому, неприємно загадковому місці, недалеко від кам’яної огорожі був невеличкий земляний горбочок, надритий з однієї сторони, занедбаний, оброслий чортополохом. І тільки схилений, покритий сивим мохом, в окремих місцях зігнилий (напевно, що від кількості літ) дерев’яний хрест нагадував про гріб і про все інше, загадкове видиме і не видиме, пов’язане з цим місцем.

Євгенія Ступ’як У книжках кохання буває всяким: щасливим і трагічним, веселим і сумним, з початком і без кінця. Хоча, напевно, краще сказати — в коханні буває по?всякому. Але що воно таке — кохання? Авіценна колись описав таку хворобу, Шекспір зробив кохання завжди правим, а Фромм вчив уміння любити. Про саме ж кохання розказує життя. Бо те, що поруч з нами, — не придумане. Можливо, комусь для цього забракло слів, може, забулися якісь деталі, можливо, самих коханців уже нема на світі. Та їхні історії живуть, для когось банальні й неважливі, а комусь — знакові і такі, що примушують вірити, у нього, в кохання.

Надія Шегда Є такі події та втрати, які не виліковує час. І матері все ще чекають синів, котрі вже не повернуться з того пекла. І дружини тепер живуть із тією війною, тому що вона не відпускає їхніх чоловіків. Як живеться нині афганцям? Віктор Омелько, голова Івано-Франківської міської Спілки ветеранів Афганістану вважає Спілку чи не єдиним пристанищем ветеранів, де їх завжди вислухають і зрозуміють. Бо кому до них іще?