У вівторок на прес-конференції Павло Андрусяк озвучив свої висновки щодо результатів цих виборів. За його словами, на Тернопільщині відбулися типові протестні вибори. Позаяк відмовили в підтримці минулим фаворитам і проголосували за нові обличчя. «Думаю, що цього разу політики поплатилися за таку ірраціональну річ, як руйнування мрій. Тобто, насправді, я вважаю, що виборці можуть пробачити політикам дуже багато. Вони можуть пробачити їм нефаховість, помилки, навіть зраду, якщо після того побачать щире каяття. Але виборці ніколи не прощають руйнування мрій», — наголошує лідер ЄЦу.
У 2007 році, каже Андрусяк, Україна мала свого Президента, свого Прем’єра і більшість у Верховній Раді. Таким чином ніщо не перешкоджало, щоб Україна йшла в Європу, вступала в НАТО, і тим самим припинилася будь-яка дискусія про те, чи може Москва впливати на Україну… була віра в те, що Україна може стати українською. Але за останні роки країна потонула у взаємних звинуваченнях і зрадах. Це й стало руйнуванням мрій. Відповідно, відбувається перезавантаження, люди шукають нові обличчя.
По-друге — всі події, які передували цим виборам, підтвердили те, що БЮТ є типовою рейдерською партією, каже керівник прикарпатського ЄЦу. Тому що інтереси цієї політичної сили лежать в площині вигідно?/?не вигідно. Адже, коли вони були впевнені у своїй перемозі, то погодилися на вибори, а щойно стали відомі перші прогнози, — проголосували за скасування виборів.
По-третє — в Україні починається ідеологічна структуризація партій. Адже той відсоток, який сьогодні взяла «Свобода», доказує, що на небосхилі української політики з’явилася ще одна ідеологічна партія. Це, до речі, на противагу комуністам. Позаяк донині вони були єдиними серед ідеологічних.
Все це, на думку Павла Андрусяка, є дуже позитивним процесом: «На жаль, сьогодні роль вождів в українській політиці майже абсолютна. Ми, йдучи на вибори, голосуємо не стільки за політичні сили, скільки за вождів, які їх очолюють. Тим самим ми даємо вождям абсолютне право приймати рішення, змінювати їх, розвертати курс країни в будь-яку сторону, тому що ми віддали голоси їм, а не ідеям, які вони представляють».
Однак той самий Єдиний Центр, який представляє політик, так само, як й інші партії, окрім націоналістів та комуністів, нині перебуває в стадії пошуку своєї ідеології. Так нині можна звернутися до лідера будь-якої партії, окрім КПУ та «Свободи», і всі вони будуть говорити як про підтримку підприємництва, так і про підтримку бідних та нарощування соціальних пільг, навіть попри те, що ці речі є кардинально протилежними. Тому що нема боротьби ідеологій, а є вибір лідера, вождя, картинки.
Зрештою у керівника ЄЦу непогано вийшло пропіарити не так свою політичну силу, як «Свободу», лідерам якої треба порадити замовляти такі прес-конференції у Павла Андрусяка. «На жаль, сьогодні — час лідерів, і без цього в політиці обійтися дуже тяжко. Хоча «Свобода» уже непогано показала, що це можливо», — підсумував він.
Comments are closed.