ФІФА, яку в нашій країні останніми днями так часто й недобре згадують, не завжди стелилася перед Росією. Щоправда, й Росія в ті часи була до певної міри іншою й офіційно називалася Радянським Союзом. Проте я не думаю, що саме це стало причиною хронічної неприхильності до неї ФІФА, пише Андрухович.

Лежу собі горіпупа під пальмами і думаю про мормонів. Згадалося, як, мандруючи преріями Америки, довідався трохи більше про цих веселих хлопців, які вирішили оригінальним чином збільшити кількість своїх парафіян, пише Винничук

Словосполучення «народна республіка» дратувало мене задовго до появи «ДНР-ЛНР». В ньому відчувається недоречна надлишковість, тавтологія.

Націоналізм помер. Ми його вбили. Тепер ми хочемо, щоб жило критичне мислення.
Принаймні, це твердження точно стосується України XXI століття.

Я дуже рідко натрапляю на справді вартісні телевізійні канали, хоч деякі люди кажуть, ніби їх усе ж вистачає. От і «Дойче Велле» інколи підкидає цікаві сюжети. Особливо, якщо це «Дойче Велле» російською мовою. Канал нібито й не російський, а німецький. Та, виявляється, все одно по-своєму російський, пише Андрухович.

Нам тоді нічого не потрібно було зрікатися, щоби досягнути тієї радісної убогості, яку проповідував Франциск. І ми попросту мусили бути жебрущими, щоби могти віддати далі те, що нам надавали, пише Прохасько.

Один з трьох рафтів перекинувся. Сам переворот рафту не є чимось трагічним. Але гід не встиг екстрено зреагувати. Кожен з трьох рафтів йшов сам по собі.

Хто нагадає гуцулам про закони України, в того бізнес на Верховинщині може швидко скінчитися. Тут панує звичаєве право, а місцеве самоврядування перетворилося на свавілля, пише Андрій Мельничук.

“Якщо пост набере 200 лайків, покажу набагато епічніші фото Амазонки Солотвинської”, – обіцяє франківець.

Найгірший зі сортів реклами – це коли вона мімікрує під чиюсь особисту і щиру емоцію. Реклама ж, яка ні під що не маскується, жодного роздратування не викликає, пише Андрухович.

“В ідеальному світі, в якому мер Франківська відрізняє свої смаки та погляди від обов’язків та повноважень, цю петицію ніколи не було б написано. Не сталось би прецеденту, який вимагав би реакції”, – пише Остап Українець.

В одній чудесній дитячій книжечці, недавно виданій в Україні, найцікавішими для дорослих роздумів є екзистенційний рівень драми описаної ситуації і спосіб щасливого вирішення проблеми, яка стала вирішальною загрозою, пише Прохасько.

Щось останнім часом сталося з публічними оптимістами. Чи то їхній оптимізм кудись випарувався, чи то побачили вони зловісні відблиски на пляшках з віскі та пророчі написи на колорадських жуках. Невідомо. Зате примножилися розмови про темряву божевілля, що наповзає на Україну.

«Когути» при цьому виявили себе зваженими і дуже легкими. Тоді вони зреагували. Так, як звикли реагувати за всіх режимів і при всіх владах. Вийшло ще смішніше. Тоді вони заверещали про «цінності», – пише Єшкілєв.

“І тут, мабуть, варто відкрити страшну таємницю. Відповідь на питання – «Як розрізнити мистецтво і немистецтво» – насправді існує”, – пише Українець.