“Спочатку ми домовилися зустрітися на площі Шептицьких. Я вже туди йшов, проминувши синагогу, вулицею Страчених Націоналістів. Залишалося перетнути Ринок”, – пригадує Прохасько.

Двічі на рік – на зимові і великодні свята – печуть в Галичині пампухи, начинені маком або конфітурами – зазвичай з рожі, але також з вишень. І ця традиція шанується роками, як і кутя і паска.

Персонально для себе я зрозумів, що максимально довго використовувати одяг, техніку та меблі є «актами любові» до навколишнього світу, пише Карпаш.

“Незважаючи на загрозливість ситуації, 6 січня пополудні я таки рвонув зі Львова додому. Не бути з рідними на Святвечір? Це гірше, ніж злочин”, – пише Андрухович.

“Тішило, що Бог, який переважно уникає прямих вказівок, полегшив міркування і уяву людей і подав чітку карту страв”, – пише Прохасько.

Попри надмірну насиченість інформаційного простору політичними подіями, хочеться думати про щось більш вартісне, пише Карпаш.

Хоч за бажання (в мене воно є) Карпатією можна б називати всю Центрально-Східну Європу.

“Газета «Post-Поступ» у 1991 – 1995 роках була батярською, сміливою і безбожною. В кращому розумінні цього слова”, – пише Винничук.

«Репортер» розпитав Юрія Андруховича про радіо в його житті, правду та вигадки у літературі, а також мовні пастки диктанту.

Нема нічого жалюгіднішого від конструктивістського – навіть найпростішого – дому, поремонтованого так, що світло не має де бродити ледь відчутним горельєфом фактури, пише Прохасько.

Ну чому саме ця фраза крутилася в голові уже зранку? «Сьогодні, сьогодні вночі», – повторював собі Самотар, анітрохи не розуміючи її сенсу. Сьогодні? Вночі? – пише Юрій Андрухович

“До слова, інші програми роками «зависають» через численні громадські обговорення, затвердження й законодавчі реляції. Для єПідтримки усе тривало рівно сім днів”, – пише Карпаш.

Мені 17, й останній рік я дивлюся, слухаю та читаю переважно українське. На відміну, на жаль, від багатьох моїх однолітків. Може, вони просто не знають, скільки в нас є всього доброго?

Є назви, сенс яких ніби вже визначило їхнє звучання. Серед них і ця, карельська, – Сандармох.
Щось лихе, гіпнотичне, зловісне, пише Юрій Андрухович

Доценти та асистенти з хорошим доробком, творчі та креативні, полишають університетську спільноту задля роботи у школі. Переходів зі шкіл до вишів дуже мало. Не скажу, що це масове явище, але воно реальне і не зменшується.