Над новим романом Софія працювала близько шести років.
Вистава – спогади доньки українських емігрантів, яка народилася у Франції, але потім переїхала у Франківськ і викладала тут французьку мову.
Параска не мала прямих нащадків, відтак, за заповітом, власником культурного надбання художниці є громада.
Бриндзю виготовляють на полонинах (не нижче 700 метрів над рівнем моря) за старовинною технологією, з використанням дерев’яного посуду – все, як робили предки.
«Портрет на тлі гір» – містична мандрівка в пошуках зв’язку сьогодення і минулого, відображеного на випадково знайдених фотонегативах.
Процедура визнання косівської кераміки світовою спадщиною зайняла сім років. А от дерев’яні церкви Карпат внесли за три з половиною. Все тому, що церкви були міжнародним проєктом.
Воннеґут писав цей роман як подарунок собі на п’ятдесятиріччя. І вийшов чи не найліпший його текст: безмежно самоіронічний, із чорним гумором, автобіографічними алюзіями та трагедіями, що стають органічними частинами вахканалії дійсності.