Розмовляла Надія Шегда Тексти Барана і Єшкілєва (з Івано-Франківська), Солов’я (з Донецька), ІБТ (з Харкова), цікава та експериментальна проза і поезія різних авторів — це те, що наповнювало журнал Форма(р)т (видавався шість років тому), який був цікавим, потрібним і цінним насамперед своїм критичним баченням як для письменників і літературознавців, так і для українського літпроцесу в цілому. Зібрати цей же авторський склад у тому ж форматі, як зазначає головний редактор журналу Форма (р) т, важко. Можна зробити інший журнал на подібних засадах. Але це згодом.А поки, як ми і обіцяли, пропонуємо вам ексклюзивне інтерв’ю з поетом, письменником і критиком Олександром Гордоном із дещо жорсткими, проте виправданими висловлюваннями про те, що діється на тлі української літератури в контексті ПІАР-КРИТИКА-ПОЕЗІЯ, і який стосунок до цього всього має ІМПОТЕНЦІЯ…
Роман Фабрика Минули тільки перші тижні, як в обласному центрі по Незалежності, 31 урочисто відчинив свої двері і поверхи новий сучасний культурно-мистецький центр «Є». Хоч назву цей комплекс має надзвичайно лаконічну, з однієї букви, все ж більш популярним серед відвідувачів кафе і книжкових магазинів вживається-приживається відоме з далекого дитинства слово «гармидер», що означає безлад, розгардіяш. А цими днями на верхньому поверсі у затишній виставковій світлиці відбулося відкриття чудової виставки веселкових гобеленів і батиків Богдана Губаля.
Надія Шегда Ще В.?Моцарт висловлювався, що з усіх тонкощів музичного мистецтва найважчим для опанування є відчуття паузи, недосяжне інколи навіть для маститих музикантів.
Надія Шегда Ім’я українського художника Олександра Архипенка, якого історики називають генієм серед скульпторів ХХ ст., згадують у товаристві з Пікассо, Леже, Дюшаном, Малевичем, Білоновим.
Євгенія Ступ’як В суботу, 6 грудня, Івано-Франківськ відвідав Сергій Жадан, і то не сам. Письменник прибув у гості разом з «Собаками у космосі», харківським ска-гуртом. Разом вони презентували в арт?кафе «Химера» спільний проект «Спортивний клуб армії», який поєднує у собі музику ска, реггі та панк із поетичними текстами.
Таїсія ?Люта Новий 70?й театральний сезон в Івано-Франківському академічному обласному українському музично-драматичному театрі ім. Івана Франка — це справжній сезон прем’єр. Цього року їх планується аж вісім. Три з них, а саме «Ігри імператорів» С.?Кузика, «Театр» Ю.?Одинокого та «Солодка Даруся» Р.?Держипільського побачили світ ще у листопаді та зазнали широкого резонансу. На черзі до виходу на публіку — драма-феєрія Лесі Українки «Лісова пісня» у постановці цьогорічного випускника Київського театрального університету ім.І. Карпенка?Карого, режисера театру Ігоря Матіїва, робота над якою вже підходить до завершення.
Надія Шегда У вівторок, дев’ятого грудня, в Івано-Франківському краєзнавчому музеї відкрито вже традиційну перед новорічно-різдвяними святами виставку-конкурс» Дивосвіт різдвяного затишку».
Микола Волков На Прикарпатті залишилось єдине село, де одна жінка зберігає вміння плести весільні вінки з пір’я. Її ім’я — Параска Кушляк. Живе ця 72?річна жінка у селі Великий Ключів Коломийського району.
Надія Шегда У Коломиї, в місті, яке славиться своїми диво?писанками і особливою аурою, що панує там споконвіку, впродовж чотирьох днів звучала особлива українська класика. В пам’ять геніального українського митця 22 роки тому (три роки після смерті українського композитора, народного артиста України), у Коломиї започатковано фестиваль ім. Анатолія Кос-Анатольського. З 28 листопада по 1 грудня у музеї історії міста Коломиї та МБК «Народний дім» звучала українська класика. Це, до речі, єдиний в Івано-Франківській області фестиваль класичної музики.
Надія Шегда В Інституті філології Прикарпатського Національного університету ім. В.?Стефаника «літературне життя вирує» — мовив на зустрічі у залі бібліотеки 3 грудня завкафедри української літератури Степан Іванович Хороб. Але ж де, як не там?
Надія Шегда Серія книг, яку презентує об’єднання «Моє місто» та видає «Ліліея НВ», минулого тижня поповнилася ще чотирма примірниками. Під час презентації 27 листопада в арт?кафе «Химера» краєзнавці «вивели у світ» нові та напівзабуті старі історичні розвідки про історію Івано-Франківська.
Надія Шегда 29 листопада, у суботу, в Івано-Франківську відбулося урочисте відкриття Культурно-мистецького Центру «Є». Те, що відкриття велетенської книгарні, яка покликана задовольнити, так би мовити, форматного читача і відвідувача, а окрім неї і арт-клубу «Гармидер», і кафе для найменших, і виставкової або конференц-зали відбулося саме в нашому обласному центрі, руйнує, за словами Юрія Макарова, забобон про те, що все в Україні найкраще — має відбуватися у столиці.
Тарас Нагірний Містечко Богородчани, що розкинулось на правому березі Бистриці Солотвинської, недаремно називають перлиною Підгір’я. Поселення, що назване на честь Богородиці, має особливу духовно?сакральну ауру, цікаву історію та багату культуру, яка відображена у народній творчості, мистецтві, архітектурі різних стилів. Та починало свій життєвий літопис містечко із замку та поселення Межиріччя (тепер Старі Богородчани), які виникли на лівому березі річки ще в княжі часи. Про замок, життя богородчанців і покров Матері Божої над місцевим людом розповідають народні легенди та перекази місцевих краєзнавців Василя Бабія, Марти Гай, Романа Говдяка.
Роман Фабрика Коли ми згадуємо наш Дністер, а цю велику річку України ще називають Дністро, Ністру, то в уяві виринає спочатку маленький струмочок у Бескидських Карпатах на Львівщині. Саме там, на висоті 760?м над рівнем моря бере свій початок ця водна артерія. Її довжина понад 1360?км. Науковці, які в різні роки досліджували території, якими несе свої води річка до Чорного моря, відзначали незначну водність Дністра, але завжди наголошували, що ця річка є визначним ландшафтним кордоном, пристосованим до крупних геотектонічних структур Європейського континенту.Приблизно таким був початок розмови з молодим науковцем, кандидатом геологічних наук Денисом Зоріним. Кілька років він присвятив дослідженням Дністра, Дністровського каньйону. Цьогорічного літа п. Денис захистив дисертацію і видав еколого-туристичний нарис «Дністровський каньйон».