Автор

Reporter

Browsing

«Нам колись розповідали про дію нейтронної бомби, яка знищує все живе і залишає тільки будівлі. То там так і виглядало. Порожнє місто з залишками людської цивілізації, — каже Сергій Мельник. — У полях гриби повиростали з шапками, як відра. А стебла пшениці гнулися від ваги колосків. Такого я в житті не бачив».

Станиславів почав «зростати вгору» лише наприкінці ХІХ століття. Раніше обличчя міста формували одно-двоповерхові будинки, а триповерхові кам’яниці можна було перерахувати на пальцях. Одну таку хатинку ми бачимо на поштівці, яку випустило львівське видавництво «Кніжниця Атлас» у 1939 році.

Михайло Курій із приміського села Чукалівка – власник невеликої автомайстерні. Коли почалася війна на Донбасі, чоловік не зміг просто займатися власним бізнесом, а почав ще й рихтувати автомобілі для бійців АТО. Крутити гайки він навчився ще від діда.

З понад 530 івано-франківських вулиць найкоротшою є вулиця Труша — 65 метрів. Крім того, вона є ще й найвужчою — лише шість метрів, тому ніколи не знала тротуарів. Сто років тому станиславівські газети писали, що двом фіакрам тут ніяк не розминутись. Ну, автівкам там нині точно нічого робити…

«Репортер» започатковує серію статей про розвиток міст на Івано-Франківщині. Розпочинаємо з Коломиї. Місто на річці Прут з населенням у понад 60 тисяч – центр туризму і писанкарства, кількох релігійних конфесій і народних ремесел. Чим живе Коломия нині?