Скоро завершується рік, а це означає, що пора потроху підводити підсумки. Тож «Репортер» вирішив пригадати події, які наробили в Івано-Франківську найбільше галасу.
Щоправда, в матеріал влізло не все, бо ж рік був таки насиченим.
Найвищий МАФ
З реставрацією, а насправді реконструкцією, готелю «Дністер», який, до речі, є пам’яткою архітектури, історія насправді давня. Вперше крик піднявся у 2017 році. Саме тоді з’ясувалося, що відомий франківський готельєр Мирослав Бойко, який мав відновити фасад будівлі, взявся за її перебудову.
Активісти, журналісти були обурені, але їх усіх посилали… то в міську архітектуру, то в архітектурне бюро, то у відділ охорони культурної спадщини та навіть у Держархбудконтроль. А Бойко продовжував своє та наприкінці минулого року похвалився «відновленою» вежею з трьома годинниками.
Франківцям вежа не надто сподобалася. У мережі жартували про «золоті купола», «пам’ятник ялинковій прикрасі», «найвищий МАФ міста», «гібридний гриб» тощо. Але коли цьогоріч частково відкрили відреставровані стіни пам’ятки, містяни серйозно обурилися.
Читайте також: «Дністер» виходить з берегів. Пам’ятку архітектури у Франківську замість реставрації – добудовують (ФОТО)
«Маємо тепер додатковий металопластиковий поверх, найпомітніший. Буде де розгулятись, нарешті», – з сарказмом говорить франківець Ростислав Шпук.
«Тепер виглядає, як новобудова якась. Євроремонт – новий вид реставрації», – підтримує Шпука Христина Стринадюк.
«Такі будівлі треба реставрувати, максимально зберігаючи первісний вигляд, а не добудовувати квадратні метри та шпаклювати «під персик». Це історичний центр міста, а не Каскад чи Пасічна!» – вважає Надія Іваночко-Дронь.
«Реставрація – це не означає руйнація і перебудова на свій смак. Так нове, чисте. Але втрачений задум архітекторів, що спроєктували цей будинок», – каже Олена Олійник.
І таких думок можна назбирати чимало. Хоча задля справедливості варто зазначити, що багатьом франківцям усе сподобалося. А ще «Репортеру» по секрету розповіли, що всередині готелю – інтер’єр, обладнання – просто розкішні. І то не можна було так само перфектно обійтися і з зовнішнім виглядом?
Читайте також: Готельєр Бойко вимагав у суді від франківця 200 тисяч гривень за пост у Facebook
Ну, виглядає, що франківських «реставраторів» усі ці пам’ятки, спадщина та інші, на їхню думку, дрібниці хвилюють мало, тож вони ще нас, певно, здивують.
Міст дорожчає на очах
Новий міст через Бистрицю-Солотвинську теж обговорювали доволі гучно. Адже це найдорожчий будівельний проєкт в Івано-Франківську за період незалежності.
Камінь під будову урочисто заклали 6 травня 2016 року. Іванофранківці обрали назву моста інтернет-голосуванням – із 150 варіантів понад 50 % голосів отримала назва «Галицький».
Масштабне будівництво запланували у три черги: перша – будівництво розв’язки в районі вулиць Хіміків – Надрічна, друга – будівництво під’їзної дороги з вулиці Хіміків, третя – спорудження самого моста.
Роботи почали з кінця – з третьої черги. 30 червня 2017 року тодішній голова ОДА Олег Гончарук затвердив проєктну документацію на 212,3 млн грн. І на початку липня того ж року управління капітального будівництва (УКБ) міськвиконкому оголосило тендер з очікуваною вартістю 206,6 млн грн.
Найнижчу ціну – 120 млн грн – запропонувала фірма «Мостобудівельний загін № 112» й виграла тендер. Та через рік, 3 жовтня 2018 року, УКБ укладає угоду з підприємством про додаткові роботи на 58,35 млн грн. В обґрунтуванні до угоди управління пояснило, що всі залізобетонні конструкції замінили на металеві. Нібито зекономили на залізобетоні, а міст став легшим і міцнішим. Але те, що зменшуються витрати на матеріали, а вартість робіт збільшується наполовину, нікого особливо не збентежило.
Згодом Руслан Марцінків подорожчання робіт пояснював зростанням вартості металу: «Коли оголошувався тендер, вартість металу закладали по 34 тис грн за тонну, а купували – по 87 тис грн за тонну».
За два роки вартість будівництва моста зросла зі 120 до 178 млн грн. Але найдорожча частина цього масштабного проєкту – з’їзд і розв’язка з боку вулиці Надрічної. Навесні роботи оцінили у 330 млн грн. Це десята частина цьогорічного бюджету Івано-Франківська.
До теми: Франківськ зможе завершити будівництво моста до 2021 року, якщо місто отримає кредит, – Марцінків
Коли ж до Франківська приїжджав президент Зеленський, то Марцінків сказав, що міст обійдеться у 426 млн грн. Але, щоб вкластися у терміни, треба, аби держава виділила 150 млн грн.
У запиті народної депутатки від Івано-Франківська Оксани Савчук до прем’єр-міністра Олексія Гончарука та міністра інфраструктури Владислава Криклія теж йдеться про 150 млн грн. Однак, за її словами, вартість проєкту – 594,6 млн грн.
Зокрема у запиті зазначається, що станом на 1 вересня з міського бюджету профінансовано 139 млн грн при загальній вартості 212,3 млн грн. Кошторисна вартість розв’язки 346,4 млн грн та під’їзної дороги – 35,9 млн грн.
Читайте: Міністр інфраструктури порадив Оксані Савчук шукати гроші на міст у місцевому бюджеті
Тим часом польські інженери, які збудували понад 200 мостів, дійшли висновку: вартість проєкту завищена та не відповідає безпеці руху. Отакої. Ну, чекаємо. Аби лише міст не виявився не тільки занадто дорогим, а ще й нездалим.
Двері з м’ясом
Багато галасу цьогоріч було й довкола реставрації дверей. Ще з 2016 року в місті діє ініціатива «Франківськ, який треба берегти», яку очолила активістка Марія Козакевич. За її словами, завдяки ініціативі вдалося відновити майже три десятки старовинних дверей. Але щось пішло не так.
Восени на сторінці КП «Простір інноваційних креацій «Палац» з’явилося відео, де керівник підприємства Володимир Гайдар розповідає, що двері одного із корпусів палацу, які свого часу забрали на реставрацію, знищили.
«Основа повністю зістругана, до живого, – каже Гайдар. – Всі елементи просто виламані. Те, що було простіше, вирішили зробити нове. Дивіться, які профіля! Вони живі, але вирвані з м’ясом».
«Ці двері насправді були в цільному стані, тому не йшлося про їхню капітальну переробку чи заміну, – говорить архітектор-реставратор Ігор Панчишин. – А те, що ми побачили, – абсолютно нові двері. Ніхто не проводив замірів деталей, їх просто розібрали, подекуди навіть повиривали. Це не реставрація, а такий собі євроремонт».
Відео миттєво розлетілося в мережі. Людей обурили наслідки реставрації. Посипалися гнівні коментарі в бік самої Марії Козакевич та ініціативи «Франківськ, який треба берегти». Щоправда, Марія свою провину визнала. Сказала, що була зайнята відкриттям «Музею історії Франківська», тому недогледіла. Але запевнила, що решта дверей реставрували, як годиться.
Читайте також: МІФ покидає палац. У Франківську шукають приміщення для «музею історії» (ФОТО)
А тут уже бракує простого, але детального звіту. Адже досі ніхто точно не знає, скільки грошей витратили на реставрацію, які майстри її проводили, хто власники майстерень тощо. А це таки важливо. Навіть дуже хороші справи треба робити прозоро. Якщо нема чого приховувати, чому мовчать?
Фото: Василина Бантуш
Невесела конопля
Як не крути, а найбільше «прославила» цілу область плантація коноплі у селі Стопчатів. У теплицях, на площі в 4 га, знайшли майже 100 000 рослин коноплі, 500 кг висушеного суцвіття, понад 400 кг мелених не висушених суцвіть, 140 кг сухого листя та майже 100 кг суцвіть й листя коноплі.
Приблизна вартість вилучених наркотиків – 50 млн євро. Кілограм готового зілля ділки збували за 3500 євро. Є версія, що наркотик оптовими партіями переправляли за кордон.
Про існування на Прикарпатті такої дивної плантації оперативники СБУ дізналися ще влітку. Після попередньої перевірки у серпні відкрили кримінальне провадження. До вересня про «наркобаронів» знали майже все – хто, звідки, з ким спілкується і про що говорить.
На фермі працювало зо два десятки людей, була охорона й система відеонагляду. Персонал під час роботи закривали на території, щоб уникнути крадіжок і самовільного виходу.
Читайте також: Ризикові хлопці. Прикарпатські “наркобарони” потрапили в рубрику “люди тижня”
На сьогодні відомо, що підозру про вчинення злочину вручили 16 особам. Зокрема, йдеться про незаконний посів та вирощування конопель за попередньою змовою групи осіб з метою збуту (ч. 2 ст. 310 КК України) та про незаконне виготовлення, зберігання з метою збуту наркотичних засобів в особливо великих розмірах (ч. 3 ст. 307 КК України).
Запобіжний захід у суді обрали трьом – охоронцю, орендарю та агроному. Їх взяли під варту з можливістю внесення застави – 5 090 650 грн.
«Затримані – громадяни України, мешканці Снятинського та Косівського районів. На території було ще 20 осіб – мешканців інших областей. Їх туди завезли одноразово, без засобів зв’язку, перебували тут на час збору коноплі, мали хорошу зарплату», – розповів очільник поліції області Володимир Голубош.
Чоловікам загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
А от відомий на Прикарпатті підприємець Олександр Яворський, який є власником тепличного комплексу, який орендували «наркобарони», нині проходить у справі свідком.
21 жовтня поліцейські вивезли коноплю з теплиць. Комбайн перемолов рослини разом з мінватою на вантажівку. А далі їх вивезли у колекторні вигрібні ями.
Замість висновку
За всіма правилами ми б ще мали згадати історію із захопленням центрального ринку в Івано-Франківську. Але це «свіжий» казус і все, що відомо на сьогодні, ми виклали в матеріалі «Базар із присмаком лайна».
Також ми свідомо не згадували п’яних чиновників за кермом і хабарників – їм ми відведемо окрему площу в газеті. Та й рік ще не закінчився, тож далі буде.
Авторка: Ірина Гаврилюк
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
Comments are closed.