ВСІ НОВИНИ
Марічка Мелінишин 15 серпня обласна енергопостачальна компанія ВАТ «Прикарпаттяобленерго» святкує свій 78?й день народження. Сьогодні підприємство вшановує своїх працівників — людей, які розвивали і розвивають прикарпатську електроенергетику.Керівництво та колектив компанії згадує тих неординарних людей, які своєю високою професійністю та відданістю улюбленій справі залишили визначний слід в історії підприємства та в серцях своїх колег. Один з них Микола Йосипович Головай — чоловік зі складною долею, який, незважаючи на всі життєві перипетії, знайшов себе в енергетичній справі. Пропонуємо вам надзвичайні спогади надзвичайної людини.
8 серпня Грузія розпочала операцію «по відновлені конституційного порядку» на територію Південної Осетії, котра блискавичними темпами переросла у кавказьку війну за участю Грузії, Росії, Південної Осетії та Абхазії.На дипломатичному рівні не оминув цей конфлікт й Україну. 9 серпня з Севастополя до берегів Грузії вирушила оперативна група кораблів Чорноморського Флоту Російської Федерації. Міністерство закордонних справ України попередило, що у випадку участі кораблів у збройному конфлікті має право заборонити їх повернення на територію України до завершення конфлікту. В свою чергу депутати міських зборів Севастополя заявили про готовність жителів міста будь-якими способами, аж до організації живих щитів, перешкоджати можливій блокаді російських кораблів з боку військово?морського Флоту України. 10 серпня кораблі Чорноморського Флоту Російської Федерації знищили грузинський ракетний катер.Журналісти «Репортера» звернулися до українських політиків та політологів з такими питаннями:• 1. Яку дипломатичну позицію у цьому конфлікті найвигідніше для України займати її керівництву?• 2. Який Ваш прогноз на можливий розвиток подій навколо кораблів Чорноморського Флоту Російської Федерації?• 3. Чи існує можливість участі України у збройному конфлікті?
«Дурдом», 8 серпня 2008 року:«Біда у тому, що при владі знаходяться шизоїди, котрі живуть у двох, або й кількох реальностях. Перша…
«Українська правда», 6 серпня 2008 року:В.?Стоякін, директор Центру політичного маркетингу: «Секретаріат Президента обробляє тему, яка може не просто дискредитувати, але…
JOB.ukr.net., 7 серпня 2008 року:«Президент Ющенко своїм указом установив, що з цього року 15 серпня стане професійним святом археологів».Політ-Аналіз:Пропонуємо додаткові…
«Українська правда», 13 серпня 2008 року:«Лідер «Єдиного центру» Ігор Кріль звинувачує прем’єр-міністра Юлію Тимошенко в тому, що вона більше переймається…
Вже тиждень всі світові інформагентства обговорюють збройний конфлікт, що стався в Грузії. Військові експерти, політологи, геополітики роздумують над висновками,…
Тетяна Соболик У цілому світі професія «двірник» є непомітною. Їх не помічають, на них не натикаються, з ними не сперечаються, тому що їх немов просто нема. І так має бути. Ми маємо помічати їхню роботу, але не маємо їх бачити.
Володимир Єшкілєв В системі магічних арканів Таро немає карти «Щастя». Можливо, в первісній єгипетській системі така карта була, але до нас вона не дійшла. Можливо, вона загубилася десь між Десятою картою — «Колесом фортуни» і Одинадцятою «Силою». Або її загубили. За допомогою всюдисущих антищасних сил Зла. Й тепер ми не маємо карти «Щастя». Навіть дорожньої карти з позначкою траси Щ7. Сісти і плакати…
Андрій Микитин Долар падає. Євро падає. Фунт падає. Гривня росте.Огляд останніх економічних новин Укріплення нашої рідної гривні, видав, не має меж. Кожного дня вона все укріплюється й укріплюється, а разом з нею і всі ціни, що серйозно затверділи в стані руху догори.
Надія Шегда Іноді полюбляємо казати: добре там, де нас немає. Що це, невдоволеність тим, що маємо? Не так то вже й зле, бо є ймовірність, що з часом, завдяки нашим старанням, поліпшиться життя наше і тих, хто навколо. Чи, може, невдоволеність тим, де ми є? А оце вже таки проблема. Бо де б ми не опинились, те, що не дає нам спокою — всередині нас. І куди б ми не поїхали… невдоволеність їхатиме за нами навздогін. Чутися добре будь?де, а найголовніше там, де сім’я і родина — означає вміти бути собою. Як чуються французькі українці в Парижі і що їм не заважає щороку, починаючи з 1994?го, відколи Жан П’єр та Наталія Пастернаки побралися, приїздити до України, повідаємо вам. Минулого тижня наш кореспондент зустрівся із подружжям Пастернаків, бесіду з яким маєте змогу прочитати на цій сторінці.
Надія Шегда Завжди прагнемо почути, пізнати, побачити, спробувати щось нове й небачене досі. І хоча наша зацікавленість східною культурою не сьогоднішня…, «чайна церемонія» на устах і в руках (передаємо один одному диски з китайською музикою, яку китайці слухають під час чаювання) теж не від учора, проте бажаючих на власні очі побачити як і скільки триває приготування чаю, а також посмакувати вміло завареним китайцями чаєм прийшло чимало люду.
Надія Шегда 16 серпня у Рогатині будуть відбуватися урочистості з нагоди відзначення 25?річчя музею, який є філією Івано-Франківського Художнього музею і пам’яткою дерев’яної архітектури (церква Святого Духа).
Микола Волков Розповідь про Чехію не була б повною без її столиці — Праги. Проте у цій статті мова піде не про сучасну столицю європейської держави, а про місто, що дотепер оповите таємницями та легендами.
Тарас Нагірний Галицьке Опілля має давню, славну і водночас оповиту народними легендами та нерозгаданими таємницями історію. І це стосується не тільки Галича, Маріямполя, Більшівців, Єзуполя чи інших населених пунктів. Мова про невеличкі села, які декілька століть тому були важливими осередками землеробського і громадсько-духовного життя Галицького краю. Одним із таких давніх поселень є село Жалибори, розташоване на плоскогір’ї за 18 км від райцентру.
Роман Фабрика Як журналістові мені приємно відкривати для українців, для наших краян з різних причин незаслужено призабуті імена відомих людей минулих десятиліть. Так, свого часу розповів про Миколу Саєвича, згодом про Олексія Колянковського, Теофіла Кисілевського… 70?80 років тому це були активні українські громадсько-політичні діячі, відомі господарники, науковці. Однак, з відомих багатьом причин, починаючи з 1939?го року ці імена були під забороною. Про них мало хто чув і знав, прізвища називали пошепки, майже нічого не розповідали дітям та онукам про дідусів і прабабусь… Таким був той, не так уже й далекий час. Тому сьогодні зі сторінок «Репортеру», можливо, вперше більш докладно уважний читач дізнається про жертовну долю, про життя і діяльність ще одного нашого призабутого краянина Миколу Бажалука.