Політика

У Калуші могла бути катастрофа, подібна до недавньої в Угорщині

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

У Калуші триває ліквідація токсичних відходів, що залишилися після радянського хімічного виробництва. До кінця року з міста мають вивезти понад 11 тисяч тонн токсичних відходів. Там також є кілька сховищ із відходами хімічного виробництва і з калійним розсолом.

Заступник мера Калуша Василь Петрів сказав в інтерв’ю Українській службі Бі-Бі-Сі, що місто винесло уроки з повеней. Він каже, що два роки тому в Калуші могла статися катастрофа, подібна до тієї, яка сталася днями в Угорщині.


Довідка: Після прориву у вівторок резервуара на глиноземному комбінаті на заході Угорщини потік отруйного шламу затопив кілька населених пунктів, ще щонайменше 5 під загрозою. Уже загинули четверо людей. Підтоплено кілька сотень будинків у трьох районах. Деякі будинки залило червоним потоком висотою в 1,5 метра.

Тривають роботи зі зміцнення захисного насипу довкола резервуара. Міністерство з надзвичайних ситуацій каже, що 390 мешканців довелося переселити, а 110 терміново врятувати.

Поліція відкрила кримінальну справу про недбальство. Посадовці кажуть, що очищення території забере близько року.

ЄС побоюється, що токсичні відходи можуть потрапити через угорський кордон у ріку Дунай.


Бі-Бі-Сі: Чи міська влада Калуша мала на увазі загрозу в тому регіоні саме такої катастрофи, яка сталася в Угорщині?

В. Петрів: Ми мали саме таку катастрофу, яка сталася в Угорщині тому, що 2008 року рівень води у хвостосховищі №2 сягнув верхнього скосу дамби. І були визначені ті місця, де можливий прорив дамби. Тобто, дамба була наводнена, і методом опору землі були визначені ці місця. Тому можливість такої катастрофи мала бути і в нас.


Бі-Бі-Сі: Тобто ви боялися катастрофи, але вона поки що не сталася?

В. Петрів: Справа в тому, що вже готуючись до повені 2010 року, ми, маючи ще можливість пустити розсіл у пустоти шахт, понизили рівень хвостосховища приблизно на метр. І тому у нас був цей метр запасу, щоб не було переливу дамби і не було розривів дамби. Місця, які ми знали, ми укріпили. Взагалі будується розсолопровід, який повністю спускає рідку фазу розсолів у Домбровський кар’єр, тобто, буде ліквідована будь-яка можливість прориву дамби.

Бі-Бі-Сі: В Інтернеті є супутникові фотографії Калуша і околиць, і на них видно, що біля хімічних виробництв Калуша є кілька водойм. Принаймні, кілька. Є кар’єр оцей, залитий, напевно, соленою водою, мертвою, а також штучні озера, які виглядають як місця зливу хімічних відходів. Хто відповідає за міцність дамби, за ізоляцію отруєних вод? Це ви чи це підприємства, чи це якісь інші структури, чи місцева влада?

В. Петрів: Взагалі те, що ви бачите на фотографії з супутника, це є хвостосховище №1, хвостосховище №2 і хвостосховище №3. Крім цього, є Домбровський кар’єр. Якраз оті всі об’єкти, про які ви ведете мову, входять у перелік заходів, що визначені розпорядженням Кабінету міністрів України №380-1Р щодо заходів по ліквідації надзвичайних ситуацій в місті Калуш. Тобто, більше інакших водних об’єктів у Калуші нема, крім цих, які включені в цю програму.

Бі-Бі-Сі: Повідомлялося, що Калуш отримав кошти на зміцнення тих отруйних водойм, про які ми говорили. Чи ви можете сказати, що буде зроблено для захисту довкілля і людей місцевою владою і що ще треба зробити?

В. Петрів: Зараз проводяться роботи по виконанню заходів з ліквідації цієї техногенної ситуації в зоні Домбровського кар’єру, в зоні хвостосховищ. На сьогодні вже проведено більше половини розсолопроводу для того, щоб спустити розсіл і у хвостосховище №2. Робиться рекультивація відвалів Домбровського кар’єру для того, щоб виключити засолення водоносних горизонтів, і робиться укріплення північного борту Домбровського кар’єру для того, щоб не допустити прориву річки Сівки в Домбровський кар’єр.

Бі-Бі-Сі: Чи знаєте ви, чи є взагалі інформація і технології, що можна зробити з цими отруйними відходами, які накопичуються десятками років, окрім того, що їх далі накопичувати в іншому місці? Чи можна їх якось позбутися і чи можна їх позбутися в екологічно свідомий спосіб?

В. Петрів: Треба розділити ці поняття. Розсоли – це не є отрути. Це є калійна і харчова сіль, які потрібні сьогодні агропромисловому комплексу країни і потрібні для переробки, для роботи наших підприємств Калуша. Є у нас отрутохімікати, це є відходи виробництва 4-хлористого вуглецю.

На сьогодні державним підприємством “Національний центр поводженню з небезпечними відходами” уже витягнуто з полігону більше 900 тонн оцих відходів, і вони будуть відправлені на переробку в Англію. До кінця року ми плануємо повністю позбутися токсичних відходів, які є на території міста Калуш.

Щодо технологій, сьогодні є в світі багато технологій, які переробляють токсичні відходи, в тому числі і німецькі компанії, і англійські компанії роблять це достатньо кваліфіковано і достатньо уміло. Мало того, у зв’язку з тим, що Україна підписала угоду, то на сьогодні Україна і отримає за це компенсацію.

Донат
Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
 

Comments are closed.