Війна

Як суд у Франківську з інтернетом боровся

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

Минулого вівторка прес-служба Апеляційного суду Івано-Франківської області поширила офіційне повідомлення-спростування. То була відповідь на матеріал з рубрики «Новини від читачів» на інтернет-порталі «Репортера». Адже 7 серпня один із наших дописувачів, судячи з тексту, людина обізнана та адекватна, повідомив про те, що в апеляційному після анкетування про роботу суду працівникам закрили доступ до інтернету. Суд взявся спростовувати закид.

IMG_2057[1]

«Повідомляємо, що в суді, як і в усіх державних установах, весь час існують правила під’єднання комп’ютерів працівників суду до мережі інтернет, – йшлося в офіційному повідомленні. – Постійно діють обмеження доступу до соціальних мереж та ресурсів, які несуть потенційну небезпеку інфікування локальної мережі. Всі необхідні для роботи веб-ресурси підключені кожному працівнику і доступ до них не припинявся».

Далі йшлося про зайве технічне навантаження, яке спричиняє незручності в роботі. Що ж стосується обмежень, то в суді це нині вивчають, але в будь-якому разі – жодного зв’язку з анкетуванням.

І все ніби аргументовано, але «Репортер» вирішив провести своє невеличке розслідування. Спершу, звісно, – до голови. Керівник апеляційного суду Богдан Гриновецький щойно вийшов з відпустки. На час його відсутності обов’язки голови виконував його заступник Володимир Гандзюк. Саме він наказав обмежити працівникам доступ до інтернету і розпорядився провести внутрішнє анкетування на папері.

«Усе, що суперечить здоровому глузду, буде поправлено, – каже Богдан Гриновецький. – Але пов’язувати обмеження інтернету з анкетуванням – помилкова позиція».

Що ж то було за опитування? За словами заступника начальника територіального управління Державної судової адміністрації України (ДСА) в області Ігоря Анд­рієчка, ще 5 лютого цього року Рада суддів затвердила проект методики оцінювання українських судів. Мета – реформи, покращення ефективності роботи.

Перед тим над цим працювала спеціальна робоча група, в яку входили фахівці з усієї України. Вони розробили методику та шість анкет – одна для зовнішнього оцінювання (від тих людей, хто звертався до суду) і п’ять внутрішніх – самі працівники судів мали оцінити різні аспекти своєї роботи, керівництво, умови праці і т. д.

Так, анкети мали бути паперовими. Але Івано-Франківська область, яка має власну ініціативну групу небайдужих до реформ активістів, вирішила піти далі – провести дослідження онлайн. Таким чином хотіли досягти повної анонімності, а звідти й отримати дійс­но реальну картину.

Розробили спеціальний сайт, віртуальні анкети. Територіальне управління ДСА розіслало відповідні листи в усі 20 судів області. І вийшло так, що 19 із них спромоглися проанкетувати відвідувачів суду та власних працівників в онлайн-режимі й лише апеляційний вирішив робити це на папері.

Чому? Тепер у відпустці Володимир Гандзюк, зв’язатися з ним у «Репортера» не вийшло. Ніхто інший не зміг дати аргументованої відповіді. Андрій Середжук, заступник керівника апарату апеляційного суду, каже, що просто виконував наказ.

«Ви зрозумійте, що, наприклад, у райсуді може бути вісім чоловік і там набагато простіше організувати опитування, а в нас – 120 осіб», – говорить він.

Ну то тим більше анкетувати в інтернеті значно легше!

«Цей сайт і самі анкети готувалися спеціально для онлайн-опитування, – говорить Олексій Філімонов, заступник керівника апарату обласного Господарського суду, який адмініструє сайт, створений для цього дослідження. – Робили так, щоб ніхто не міг визначити, хто саме, з якого комп’ютера вніс дані. На папері такої анонімності досягти не можна: людина прийшла, кинула в скриньку чи віддала в руки, можна визначити за почерком, за відділом. А ще хотіли автоматизувати систему, спростити обробку інформації. І це був експеримент – у нашій судовій системі таких масштабних речей, наскільки мені відомо, ще не робили».

Отже, в усіх прикарпатських судах працівники отримували від керівництва одне гіперпосилання на один сайт і могли відповісти на анкети з будь-якого комп’ютера: на роботі, вдома, де завгодно. Без логінів, без паролів, анонімність – 100 %. Жодного зайвого папірця, не треба окремо «виділеної» для цього людини, яка змушена вносити дані з понад сотні анкет, як це власне й було в апеляційному суді.

Не розуміє «паперового» підходу і Ольга Максимович, соціолог, викладач, директор навчально-наукового центру соціальних досліджень Прикарпатського регіону при ПНУ. Між університетом і територіальним управлінням ДСА є договір про співпрацю. Представники вишу допомагали із науковою частиною досліджень, студенти проводили зовнішнє оцінювання – анкетували відвідувачів судів. Але рано чи пізно все одно все буде в онлайн-режимі, каже Ольга Максимович. І нинішній проект був пілотним. Далі, зокрема вже з осені цього року, має відбутися ще дослідження…

Ну, інтернет у судах не подолають жодним чином, уже не вийде, телефони є у всіх. Тим більше у коридорах обласного апеляційного працює вільний Wi-Fi з міського суду.

Є пропозиція – може, краще керівництво суду обмежити в папері?

Донат
Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
 

Comments are closed.