Минулого тижня в Україні, нарешті, з’явився закон, який всі наші більш-менш свідомі сусіди, не рахуючи, звісно, Росію, прийняли ще років зо 20 тому. Це закон про очищення влади або ж, інакше кажучи, – про люстрацію. У теорії все просто – до керівних крісел не допускатимуть людей, які скомпрометували себе в минулому. А от на практиці усе складно – хто та як має той весь люд перевіряти, чітко не прописано, та ще й депутати передбачили цілий списочок із недоторканих посад.
З шинами та погрозами
Те, що після втечі Януковича і Ко в Україні на своїх місцях залишилися тисячі корумпованих і брехливих чиновників та правоохоронців, ні для кого не секрет. І щоб не повторився гіркий «помаранчевий» досвід, їх слід звільнити – теж очевидно. Люстрація була одною з ключових вимог Майдану, і от більш ніж через півроку після тих драматичних подій українцям, врешті, дали надію, що те очищення може відбутися.
Хоча надія та народилася у страшенних муках наших парламентарів. Спікер Олександр Турчинов раз за разом ставив законопроект на голосування. Насамкінець просто пообіцяв закрити двері й не випускати депутатів із залу, а на додачу ще й опублікувати прізвища тих, хто відмовляється голосувати. За дверима теж було гаряче – активісти вже цілком серйозно палили шини, депутатам, які тікали з ради, влаштували коридор ганьби, а одного з них, Віталія Журавського, навіть запхнули у сміттєвий бак. Не знаємо, що саме подіяло на народних обранців, але 231 голос «за» таки назбирався.
До речі, всі деталі того закону нам поки що не відомі, адже по ходу справи, після різного роду політичних торгів до попереднього варіанту внесли близько 400 правок. І вони поки що на сайті Верховної Ради не оприлюднені. З коментарів авторів-депутатів точно знаємо, що з закону забрали норму про люстрацію Президента. Його чіпати не будуть. А могли б, адже Порошенко свого часу працював у Кабміні Азарова. А ще пам’ятаєте анекдот про найкращу українську люстрацію – ту, що має зробити люстра у сесійній залі, впавши на нардепів? Так от, люстрації народних депутатів теж не буде – ані через люстру, ані через закон. Про себе вони подбали, внісши норму, що виборчі посади люстрації не підлягають. Заразом таким чином вберегли від перевірок і депутатів нижчих рівнів. Тож нині колишнім регіоналам нічого не заважає знову переобратися. Єдиною перешкодою може стати електорат, якщо помудрішає.
Мільйон на перевірку
Саме слово «люстрація» перекладається з латинської як очищення через жертвопринесення. Ким же пожертвуємо ми? Одразу ж після прийняття закону прем’єр Арсеній Яценюк заявив, що нині під перевірку потрапляють близько мільйона чиновників, держслужбовців і правоохоронців.
Люстрацію мають пройти усі працівники Кабміну, керівники органів центральної влади та їхні заступники, голова і посадовці СБУ та Генпрокуратури, очільники Нацбанку та Рахункової палати, судді, члени ЦВК, дипломати, військовослужбовці – за винятком строковиків і мобілізованих, міліціонери – останні взагалі без винятків.
Хто не пройде перевірку, тому заборонено на 10 років займати перелічені вище посади. Усіх цих людей можна поділити на кілька конкретних груп.
Перша – Янукович та його команда, прем’єри, міністри, генпрокурор, обласні прокурори, голови СБУ, Нацбанку, Антимонопольного і так далі. Тобто всі, хто працював на найвищих посадах з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014-го.
Друга – ті, хто придушував Майдан. Тут голови ОДА, їх заступники, керівники міліції на місцях, СБУ, судді, прокурори. Тобто всі ті, хто з 1 грудня 2013-го по 22 лютого 2014 року своїми діями чи бездіяльністю перешкоджали мирним зібранням. Хто затримував протестувальників, фальсифікував справи, судив і т. д.
Третя – нарешті, дійшли в України руки й до комуністів. Керівники компартії СРСР та УРСР (починаючи від рівня райкомів), керівники комсомолу (починаючи від обласного рівня), інформатори КДБ, учасники боротьби з ОУН-УПА теж не мають шансів пройти люстрацію.
Четверта – корупціонери, тобто люди, що були судимі за хабарі.
П’ята – брехуни, щодо яких доведено, що вони в декларації применшили свої доходи.
І шоста, звісно, ті, хто відкрито закликав до сепаратизму.
Перелік таки величезний. Але в законі є вагома правка – відбілити репутацію можна участю в бойових діях у зоні АТО, звісно, на українському боці. Всі, хто воюють на сході, під дію закону не потрапляють.
Уявляєте, якого розміру армія могла би бути, якби кожен, хто відчуває за собою гріх, записався добровольцем? Лише от у якості тих дивізій є величезний сумнів…
Почнуть із головних
Звісно, якби усі ці люди в один прекрасний момент позвільняли свої крісла, а на їхнє місце прийшли чесні та відповідальні – то була би просто казка. Але ми живемо в Україні, тож казки не буде. Процес обіцяє бути довгим і важким.
Важливо сказати: для того, аби проводити люстрацію, в країні не створюють якогось окремого органу на зразок офіційного люстраційного комітету. Нагадаємо, зараз є лише громадський, і очолює його Єгор Соболєв. У законі лиш сказано, що контроль та координацію перевірок, затвердження їх планів покладається на Національне агентство з питань державної служби. А воно у свою чергу створює центральні та територіальні комісії, до яких обов’язково мають включатися по одному громадському активісту та журналісту.
Більш доступно цю схему пояснив ЗМІ той же Єгор Соболєв. Як він каже, система працюватиме за принципом доміно. Першими проходить перевірку міністерство юстиції, а далі воно починає перевірку всіх інших державних органів зверху. Люстрацію міністрів має контролювати Верховна Рада, бо над нею немає вищого керівника. Їхніх заступників, керівників територіальних відділень та їх підлеглих працівників мають контролювати ті міністри, які «переживуть» люстрацію.
Щодо кожного посадовця, перевірка якого почалась, мають бути надіслані запити у десятки інших органів влади, контролюючих та правоохоронних органів: чи він не був у КДБ, у райкомі компартії чи в ЦК комсомолу. Чи він не сидів на керівній посаді під час Майдану або не був одним із вищих посадовців Януковича? Нарешті, яке майно є у нього та у членів його родини, з якими він проживає?
Уже наступного дня після прийняття закону прем’єр Арсеній Яценюк заявив, що терміново доручив створити комісію з люстраційної перевірки членів Кабміну. Ця комісія повинна також перевірити заступників міністрів і всіх керівників органів центральної виконавчої влади, які призначаються урядом. Хто буде тими люстраторами, нам поки що не відомо.
Роботи попереду багато. І не важко передбачити, що не один чиновник захоче схитрувати, домовитись, заплатити, аби тільки залишитися на посаді. А тут уже нам з вами треба буде слідкувати за самими люстраторами. Процес непростий, але без цього в нас просто немає шансів змінити країну.
Comments are closed.