Освіта потребує приміщень. Саме про це останні роки не припиняє говорити влада різних рівнів. Брак площі під дитячі садки в Івано-Франківську (а по Україні ще й під школи) змушує шукати її будь-яким чином. Тим більше, далеко ходити не треба. Адже у попередні роки купу освітніх закладів як не віддали в оренду приватникам, то передали під якусь іншу установу. Але й забрати назад теж непросто.
Торік про це заговорив міністр Дмитро Табачник. У своєму листі до голів ОДА він наголосив про недопущення відчуження та передачі в оренду земель дошкільних і загальноосвітніх закладів. Мовляв, упродовж 2007-2009 років тільки у Києві було відчужено 326 га «освітньої» землі, результат — дев’ять кримінальних справ. Міністр застеріг, що така проблема є не тільки в Києві, та зазначив, що всі приміщення мають використовуватися лише за призначенням.
Зрештою, не обов’язково слухати Табачника. Можна просто виконувати закон «Про освіту», в якому йдеться, що «об’єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов’язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням». Та виконується він далеко не завжди.
Так, франківські санстанція та прокуратура знайшли достатньо таких порушень. У гуртожитку фізкультурного коледжу виявили магазин, який продавав горілчані вироби та сигарети, у садочку «Калинонька» — філію «Оптіма-телеком», у дитсадку «Кобзарик» — приватний гараж, у школі №18 — аж дві ремонтні майстерні (побутової техніки та кондиціонерів), у вечірній школі №1 — офіс-склад, у школі-гімназії №2 — віконний склад, у загальноосвітній школі-інтернаті — столярний цех, у школі №21 — торговий кіоск з книгами й канцтоварами, у школі №17 — стоматкабінет, а в школі №6 приміщення використовує цифрова автономна телекомунікаційна станція…
За словами заступника головного державного санітарного лікаря Олександри Палійчук, вже півтора роки санстанція намагається усунути порушення: роблять перевірки, застосовують засоби адміністративного впливу, передають документи у прокуратуру. Правда, з виселенням орендарів бувають проблеми.
Як каже заступник міського голови Михайло Верес, розірвати договір оренди достроково — непросто. Бо коли міськвиконком давав в оренду приміщення, то такого закону ще не було. Коли ж пізніше управління освіти у деяких випадках порозривало оренду достроково, підприємці пішли до суду. Після судів, протоколів санстанції, подань прокуратури і т. д. освітянам таки вдалося відвоювати деякі приміщення. Але не всі. Бо є найвпертіші підприємці, у кожного — свої аргументи.
Мирослав Кузів майже 20 років тому (14 березня 1993 року) відкрив столярну майстерню у загальноосвітній школі-інтернаті №1, що на Чорновола, 130. Він винаймає там приблизно 300 м2. «Це відокремлена від школи господарська будівля, — розповідає підприємець. — Я зробив ремонт даху та реконструкцію приміщення. Бо то була захаращена майстерня, як після війни».
Нині Кузів платить щомісяця 4 тис. грн. оренди. А також — за землю, електрику, відрахування за сімох працівників тощо. Каже, загалом на місяць виходить 12-13 тис. грн. платежів. Крім того, щороку багато допомагає інтернату. На все це має папери.
«У мене є купа документів, які говорять, що ми постійно допомагаємо школі, — говорить Мирослав Кузів. — Наприклад, зараз проводять ремонти й мені кажуть, що треба привезти. Минулого чи позаминулого року я все привіз своєю машиною: цемент, фарби і т. д. Я вже й не кажу, що підлогу в спортзалі, двері в кабінети ставили ми. І ми не беремо за це жодних грошей, хоча витрачаємо сировину, електроенергію, людську працю…».
Підприємець переконує: якби було куди переїхати, то він би не зациклювався саме на цьому місці. Однак, поки що нічого придатного не знайшов. Та й перебиратися зі станками вагою по чотири тонни трохи важкувато.
А недавно у Мирослава Кузіва з’явилася можливість отримати додаткові інвестиції. Єдина проблема — приміщення. «Є інвестор, який хоче зайти на територію Івано-Франківська, та знає, що ми робимо серйозні речі, — каже підприємець. — Він звернувся з пропозицією вкласти кошти в обладнання та реконструкцію. Але хоче мати гарантію, що ми дійсно тут будемо працювати. Тому я звернувся до міського голови з проханням продовжити оренду на 10 років. Доля цього листа буде вирішуватися на засідання виконкому 17 липня».
За словами керівника фонду комунального майна міста Михайла Юсипа, договір оренди Кузіва закінчився ще 30 червня цього року. Підприємця попередили, що він має звільнити приміщення. Та Кузів вступатися не планує. Тим більше, що вже більше року судиться з санстанцією за право мати дозвіл орендувати цю майстерню.
«Це не є освітянське майно, — переконує підприємець, — це майно територіальної громади міста. А громада міста віддала майно освіті, лікарні і т. д. Я як громадянин теж маю право, тому свого часу і попросив орендувати це приміщення».
Отже, 17 липня члени виконкому будуть вирішувати, на чий бік стати. За словами Михайла Вереса, якщо взяти до уваги судову суперечку підприємця з санстанцією, навряд чи вони проголосують за продовження оренди.
Comments are closed.