Верховна Рада України прийняла в першому читанні проект закону «Про внесення змін до деяких законів України (щодо протидії хабарництву)», внесений народним депутатом від фракції НУ-НС Анатолієм Гриценком.Законопроект передбачає, зокрема, що отримання хабара суддею, прокурором або слідчим у надзвичайно великому розмірі (від 68 тисяч гривень — ред.) карається довічним позбавленням волі з конфіскацією майна.Газета «Репортер» звернулася до відомих політиків та політологів з такими запитаннями:• 1. Чи допоможе цей закон у боротьбі з хабарництвом?• 2. Чи є у вас власний рецепт подолання корупції?
Юрій Шведа, політолог, м. Львів:
«1. Думаю, що частково. По-перше, боротьба має вестися так, аби санкції були суворішими, щоб людина боялась покарання.
По-друге, мало прийняти закон, тому що їх є вже багато, а потрібне ще й бажання та політична воля у боротьбі з хабарництвом.
Тому тут питання залежить не тільки від нормативної бази закону, але й від справжніх реалій хабарів.
2. Насамперед, я думаю, що мають бути створені економічні умови для того, щоб вести боротьбу з хабарництвом. Має бути воля найвищого керівництва держави навести лад і покінчити з цим ганебним явищем. В першу чергу воля керівництва і підтримка на місцях».
Роман Ткач, народний депутат України, фракція «НУ-НС»:
«1. Є такі речі, які не можна вирішити одним помахом чи то якоїсь чарівної палички, чи, в цьому випадку, — законом. Я не думаю, що саму корупцію, хабарництво, можна вирішити тільки прийняттям закону, навіть найжорсткішого, найпринциповішого з точки зору права. Хабарництво — це така хвороба, яка роз’їдає людину зсередини. І тут винні в принципі дві сторони: та, що дає, і та, що бере. Але прийняття цього закону — це попередження всім тим, хто цим займається. Не грайтеся…
2. Єдиного рецепту немає ніде в світі. У всіх бідних і багатих країнах процвітає хабарництво. Світ за багато років ще цього не позбувся. Жодна країна не може похвалитися тим, що в неї немає корупції. Але на це мають впливати і суспільство, і релігія. А влада повинна так підняти життєвий рівень, аби людина вирішувала свої проблеми без хабара. Крім того, мають бути чіткі і однозначні трактування закону. Бо все-таки, напевно, звідти і породжуються ті речі, про які ми говоримо».
Юрій Ключковський, народний депутат України, фракція «НУ-НС»:
«1. Держава не зможе допомогти у боротьбі з хабарництвом, якщо люди будуть давати і брати хабарі.
2. Якби я знав такий рецепт, то пішов би на посаду головного прокурора».
Михайло Стула, перший секретар Івано-Франківського обкому КПУ:
«1. Не думаю, що допоможе. Якщо взяти інші країни, там дійсно йде боротьба з хабарництвом, там є відповідний дозвіл суми, і відповідне покарання для людини. До речі, в радянські часи хабаром вважалося, якщо ти вкрав хоча би п’ятдесят гривень. Але там було не довічне ув’язнення, а покарання від 10 до 15 років.
2. З цим можна боротися тільки законним методом. Законодавча влада, судові інстанції, урядові управління мають працювати на 100?%. Одночасно повинні посилити роботу і силові структури».
Ігор Зварич, народний депутат V скликання, Партія регіонів:
«1. На мою думку, цей закон повинен допомогти. Тому що це все-таки суттєве покарання. Однак, думаю, що держава має, перш за все, виконувати не репресивну функцію, а економічну.
2. Хабарництво — це явище тіньової економіки. Воно завжди пов’язане з виконанням державних функцій. Там, де немає державних функцій, хабарництва немає, є інші порушення. У нас в державі ще такого чіткого поділу не здійснено, тому боротьбу з іншим проявом видають за боротьбу з хабарництвом. Є типи державного примусу, от про який говоримо, — це крайній.
А є гласний спосіб. Йдеться про формування громадянського суспільства, коли неможливо це буде робити в силу ставлення людей до такого явища. Без змін реформаторського плану, без економічного, соціального, політичного підтексту цей закон особливого результату не дасть. Все залежить від людей».
