Уже тиждень прикарпатці говорять про чудесне воскресіння новонародженої дівчинки Ангелінки із Биткова Надвірнянського району. З уст в уста передають історію про те, як її ледь не поховали живою. Лікарі звинувачують матір, люди дивуються чуду. Навряд чи все можна на 100 % відтворити з чужих слів. Проте «Репортер» спробує.
Ляля на підлозі
За словами батька немовляти Олександра Михайлюка, все почалося з того, що дружина заворушилася в ліжку. Була приблизно друга ночі (16 квітня). Далі – пішла в туалет, через 15 хвилин – знову. Так мучилася понад годину. Близько четвертої ранку Мар’яна Михайлюк зупинилась у коридорі, тримаючись за холодильник. «Я певне народжуватиму», – тільки й сказала. Натомість, пологів ніхто не чекав, бо жінка мала лише сім місяців вагітності.
Олександр побіг по свою матір, яка мешкає у літній кухні. Юстина Михайлюк одразу наказала викликати швидку. «Вони не їхали, казали що не мають бензину, – розповідає Олександр. – Я почав кричати: як це нема? Жінка виключилася. Я подзвонив удруге. Вона каже: ти що не розумієш – швидка поїхала на заправку? І знову поклала трубку. Я тоді подзвонив у міліцію».
Чоловік каже, що в хату не заходив: мовляв, боїться крові, тому бігав під будинком. Спершу побіг за тещею, а далі почав обдзвонювати друзів, які б могли відвезти їх до Надвірної. Каже: коли з міліції передзвонили у швидку та спитали, чого ті не їдуть, то машину таки відправили. «Вони їхали від пів п’ятої до сьомої години, а дорога – 10‑15 хвилин».
За словами пані Юстини, вона зайшла в хату й побачила Мар’яну в напівсвідомому стані. «Лежить уся в крові, а дитина – під нею, на підлозі, не рухалася, – каже бабуся. – Я руки заломила і кричу: що наробила, осиротила двох дітей, я буду вмирати, а діти хто буде бавити?». Мар’яна обізвалася: «Тихо будьте».
Потім приїхала швидка. Зайшли до хати і попросили перенести жінку з дитиною у кімнату та покласти на ліжко. Пуповину не відрізали. Матір Мар’яни разом зі знайомим Олександра перенесли жінку, пані Юстина – дитину. «І чого я дитині пуповину не відрізала? – картає себе бабуся. – Чого ж я дивилася, що дитина на підлозі лежить? Я в шоці була».
Хто відрізав пуповину, рідні вже не пам’ятають. «Мені сваха сказала, щоб я забрала дітей, аби вони на це не дивилися», – говорить Юстина Михайлюк. Старший син Юрко (7 років) плакав за мамою, менший – Олег (3 роки) дивився на немовля і казав «Ляля, ляля».
Дитина жива!
Згодом Мар’яну поклали на ноші, дитину – їй у ноги. Так і повезли до Надвірнянського пологового будинку. Там матір оглядали зо п’ять хвилин, далі сказали віднести в гінекологічне відділення.
«Зайшов Василь Заріцький (головний лікар пологового будинку – Ред.), підняв одіяло, подивився. Дитина була їй у ногах. Накрив, сказав щось санітарці, а мені дав писульку – що купити з медикаментів, – згадує Олександр. – Я купив, віддав йому. А він почав на мене кричати, погрожував викликати прокуратуру. Казав, жінка буде сидіти, якщо я не підпишуся, що медики тут ні при чім, і що дитина народилася мертва. Говорив, візьме дитину на розтин».
За словами чоловіка, він підписував усе, що казали. А що підписував, і донині не знає. Каже, якби йому дали підписати собі смертну кару, то підписався би. Після того батькові сказали купити одноразову пеленку та принести паперовий ящик – для дитини. Медики рекомендували закопати дівчинку на цвинтарі в целофані – бабуся не дозволила. Сказала, поховає як годиться. Дитину привезли додому. Була десята ранку.
Батько пішов шукати свячену воду та стрітенську свічку. Бабуся застелила стіл, поклала подушку, а на неї дитину, розповила. «Син пішов свічку шукати, а я дитинку розповивала. Дивлюся, а вона кувекає і губками ворушить, – говорить пані Юстина. – Я подумала, що помішалася. Розповиваю далі: дитина підняла праву рученьку, а далі – ліву і заплакала. Я тоді її до себе притулила і кричу: дитина жива!». Син не повірив. Подумав, що матір збожеволіла. Пішов пересвідчитись. «Пуповина була не зав’язана, – каже пані Юстина, – мотуз довгий. Я тоді завила її в пеленочку та покривало».
Знову викликали швидку. Бабуся з батьком розповідають, що диспетчер швидкої не повірила, думала, що народилися двійнята, та одне померло, а друге залишилося живим. Син не став чекати швидкої, подзвонив товаришу, вони виїхали до Надвірної. Проте, вже на в’їзді в село, зустріли швидку та пересіли.
Лікарі, міліція, бруд…
У пологовому підтвердили, що дитина жива. Одразу поклали її в реанімацію. «Заріцький одразу ж утік, – каже Олександр. – Куди він утік, я не знаю, бо медсестри казали, що він чи то у Франківську, чи то в Богородчанах».
Десь через дві години медики сказали пані Юстині та Олександрові, що немовля здорове, лише переохолоджене. «То й не дивно, – каже батько. – Бо ми сім годин возили дитину в поліетиленовій пеленці та ящику».
Ввечері, каже Олександр, Василь Заріцький, замість розповісти родичам, як почувається немовля, обізвав батьків алкоголіками. А вже через два дні – 18 квітня, він вибачався і перед Олександром, і перед Мар’яною.
«Лікарі обілляли Мар’яну гряззю, – каже бабуся. – Сказали, що дитина народилась у стайні. Дитина ж народжується зі слиззю, подивіться на наш палас. Хіба ж він був під коровою чи в хаті? Може пани і мають у стайні килим, а я – ні. Зрештою, корова не хоче паласу, вона сіна хоче».
Батьки обіцяли Василю Заріцькому забути цю історію і не скаржитися. Правда, попросили його перевести матір і дитину до обласної лікарні. Та 19 квітня приїхали журналісти, тож історію приховати стало неможливо. Родина перейшла у стадію нових випробувань. ЗМІ, комісії, міліція… «Минулого вівторка до Мар’яни приїхали з карного розшуку, погрожували, – говорить Олександр. – Після того в неї почало зникати молоко». Зараз на жінку тиснуть лікарі, каже він, не дозволяють спілкуватися з журналістами. Мовляв, якщо вона дасть ще одне інтерв’ю, то вони відразу відправлять її з дитиною додому.
Чотири звільнення
Головний лікар Надвірнянської ЦРЛ Ярослав Ісопенко розповідає, що нині вже 12 осіб написали пояснюючі щодо того, як усе було. І не все у цих записках співпадає з розповідями родини Михайлюків. Так, з пояснюючої диспетчера швидкої допомоги, виклик у Битків на кровотечу поступив тільки о 6:30. Мовляв, машина виїхала одразу. А механік заперечує, що машина заправлялася вночі, каже, що бензину було достатньо.
Головний лікар зауважив: медики кілька разів порушили протоколи. Мовляв, мали оглянути дитину та, якщо вона мертва, відправити на розтин. «Усі лікарі заперечують, що вони віддали дитину додому, – стверджує він. – А зі слів батька, йому її віддав головний лікар пологового». Акту про мертвонароджену дитину, каже Ісопенко, теж не було.
З 19 по 21 квітня проводилися службові розслідування та комісії. На одну з них навіть приїхала директор Департаменту материнства, дитинства та санаторного забезпечення МОЗ України Раїса Мойсеєнко. В результаті усім причетним до цієї справи було запропоновано написати заяви на звільнення.
Четверо уже звільнилися. Василь Заріцький, головний лікар пологового будинку, Ганна Длябога, заступник головного лікаря Надвірнянської ЦРЛ, гінеколог Ольга Самеляк та лікар швидкої Марія Омелян. «Усі ці люди пропрацювали не менше 20 років, і мені шкода, що все так сталося, – каже Ісопенко. – Тепер питання про звільнення стоїть і переді мною».
Складна ситуація
«Лікар швидкої написала в пояснюючій, що оглянула дитину, вагою 1,3 кг, холодну, без рухів та дихання, констатувала смерть, – розповідає Ярослав Ісопенко. – Також констатувала, що від жінки пахло алкоголем». Слова лікарки про алкоголь підтвердили акушерка та головний лікар пологового будинку.
Слід зазначити, що Мар’яна Михайлюк працює молодшою медсестрою в Битківській міській лікарні. «Вона в нас із 2005 року. В лікарні не допускається вживати алкоголь чи бути у стадії сп’яніння, тож цього ніколи не було, – каже головний лікар Битківської лікарні Віктор Калинюк. – А от, що буває вдома, я не знаю».
Голова смт. Битків Андрій Крицький теж про таке ніколи не чув. «Не думаю, щоб вона пила, – говорить він. – Я про цю сім’ю раніше нічого не чув. Якби вона була неблагополучною, то вони би зверталися або зі скаргами, або з проханнями про допомогу».
То що ж трапилося з дитиною? Чому вона стільки часу мовчала? Ярослав Ісопенко певен: ситуація дуже складна. «Це надзвичайно маленький плід і ще й переохолоджений, – каже він. – А якщо припустити, що мама дійсно вживала алкоголь, то дитина могла бути в алкогольній комі».
Наразі медики впевнені: матір мусила берегтися. Їй рекомендували лягти на збереження, проте вона відмовилася. Олександр Михайлюк це підтвердив. Сказав, що Мар’яна хотіла купити тапочки і халат, а вже потім лягти у лікарню. Медики, звісно, цього не розуміють. Мовляв, саме через таке недбальство ледь не загинули і мати, і дитина.
«Відповідальність на нас велика, – каже лікар Ісопенко. – А відповідальності суспільства за власне життя немає».
Comments are closed.