У часи Першої світової війни Станиславів кілька разів займали російські війська. Разом із військовими до міста приїхала цивільна адміністрація і, звичайно ж, поліція. Серед поліціянтів траплялися цікаві особистості.

Ми часто говоримо про бійців, які воюють на сході, але рідко згадуємо про тих, хто їх рятує. Хто вириває з пазурів смерті, підставляє своє плече. Їх часто називають ангелами у білих халатах. Але насправді усе не так романтично – звичайні смертні, з автоматами, без халатів.

Офіційно вважається, що останнім царем Російської імперії був Микола ІІ. Але це не зовсім так. Адже 2 березня 1917 року він зрікся престолу на користь свого молодшого брата Михайла. Натомість, той уже назавтра відмовився від влади та визнав Тимчасовий уряд. Таким чином Михайло Олександ­рович був останнім номінальним володарем Росії з династії Романових.

“На сьогодні 146 військовослужбовців Національної гвардії перебувають у полоні. За минулий тиждень вийшло семеро”, – сказав перший заступник командувача НГУ.

На плакаті тікають австрійці. Їх підганяють вершники у червоних черкесках. Це воїни туземної кавказької дивізії, до складу якої входили чеченці, інгуші, дагестанці та інші гірські народи.

На базі пункту прийому допомоги полку “Азов” в Івано-Франківську створено пошту. Діти з Івано-Франківщини щодня передають бійцям листи та малюнки, просять бійців повертатись живими.

Перша світова війна увійшла в історію як війна технологій. Тоді вперше були застосовані танки, отруйні гази, літаки й підводні човни. Швидкими темпами розвивався радіозв’язок, з’явилась зенітна артилерія, в амуніцію солдат увійшли протигази. Мешканці Станиславова, який знаходився у смузі бойових дій, звикли до мілітарних технічних новинок.

Військову кафедру в Івано-Франківську мають намір відкрити наступного навчального року.

Колишній франківець Олександр Лейцін розповів «Репортеру» про те, як країна десятиліттями живе у стані війни, на чому тримається та чого прагне.

Через те, що на Донбасі не працюють окремі служби, неможливо батьків позбавити прав, отримати свідоцтво про смерть, всиновити.

«Репортер» продовжує спецпроект «Станиславів у Першій світовій». Коли у 1914 році росіяни захопили Станиславів, певний час у місті розташовувався штаб 30-го армійського корпусу. Начальником штабу був генерал-майор Микола Монкевиц. До війни він курував розвідку та контррозвідку царської армії.

Ввечері 19 лютого 1915 року на околицях Станиславова зацокотіли кулемети — росіяни прикривали відхід своїх військ. Вночі мешканців міста розбудили вибухи. Це злетіли у повітря залізничні мости.

Навесні 1917 року комісаром у 8 армії став Борис Савінков. Частини армії дислокувались на Прикарпатті і командував нею вже знайомий нам Корнілов. Коли він почув, хто їде до нього комісаром, то спочатку не повірив.

Олег і Тимофій – 21-річні хлопці. Жоден не служив у армії. Раніше відкупилися. Але прийшов час, коли юнаки добровільно кинулись у вир війни.

За добу, 24 вересня, працівники ДСНС на Івано-Франківщині знищили 46 вибухонебезпечних предметів.