Дощ то падав, то припинявся, але нікому не заважав. Кінцевий результат першої руханки вийшов навіть кращим, ніж сподівалися самі організатори.
Навіщо було тиражувати руїни Станиславова? Війна тривала, не всі об’єкти дожили до випуску серії, а ще була й пропагандистська мета…
«Мені хочеться, аби мої діти в першу чергу виросли добрими людьми, – говорить Ілона. – Мені важливі не їхні досягнення, а їхня щирість і бажання бути корисними. Мені подобається, що вони відгукуються на різні наші волонтерські процеси і завжди з нами тусять».
Нещодавно в Івано-Франківську патрульний застрелив собаку, який на вулиці покусав дитину. Але кажуть, стрілянини можна було уникнути.
За словами лікаря-інфекціоніста міської поліклініки № 2 Сергія Федорківа, сезон почався на початку квітня, і вони вже мають зо 20 пацієнтів з підтвердженим діагнозом хвороби Лайма.
Франківська «Кульбаба» не унікальна. Її форму повністю «запозичили» у київського оригіналу, що стоїть на майдані Незалежності в Києві.
“Треба «відпускати» тих, хто не поділяє ваші цінності. Інколи таким чином ви допоможете і собі, і їм”, – пише Карпаш.
Попри те, що досі триває війна з Росією, кількість московських церков на Прикарпатті залишається незмінною. Радник мера вирішив це виправити.
Поки що все сумбурно: ті, хто має право вакцинуватися, – відмовляються, а хто хоче це зробити – не має права. То як щепитися?
У 1939 році зі Станиславова через Тисменицю до Гусятина курсували вісім пасажирських потягів на добу: чотири в один бік, чотири –у зворотному напрямі. Окремою гілкою проходив ще й місцевий потяг Станиславів-Тлумач.
У шістдесятих кут поштамту став популярним місцем для побачень. Якщо хлопець пропонував дівчині «давай зустрінемось о шостій вечора під годинником?», та вона одразу розуміла, де це.
У Франківську оголосили переможців Бюджету участі. Цьогоріч було 272 проєкти, виграли 62. Читайте про найцікавіші.
«Репортер» спробував спрогнозувати, куди цього літа, скоріш за все, таки можна буде поїхати. І ці країни вже відкриті.
Лецівка – невеличке село на Рожнятівщині, оточене лісом і розташоване, як кажуть, на краю географії. Але воно живе. Люди його не лишають, живуть дружно, як одна велика родина із спільною трагедією. До 1950 року совіти зрівняли Лецівку з землею.