Преса Станиславова у 1911 році оголосила рішучий бойкот новорічним поштівкам.

“Є багато закордонних оцифрованих архівів, — пише користувач Facebook Robert Erik. — Там можна багато чого цікавого намацати”.

Фотоекскурсія Станиславовом у роки, коли він входив до дистрикту Галичина, в державних установах висіли портрети Гітлера, а вулицями гуляли дядьки у чорних мундирах із черепами на кашкетах

Якось франківському колекціонеру Володимиру Шулепіну запропонували поштівку із потопом на вокзалі Станиславова. «Ти такого ще не бачив! То є повінь на вокзалі, десь тридцяті роки!».

Є один короткий, але дуже цікавий період станиславівської філокартії, який досі залишався поза увагою дослідників. Йдеться про часи німецької окупації.

Франківські колекціонери повідали «Репортеру» про деякі цікаві поштівки із видами старого Станиславова.

Це шикарний альбом, в який увійшло більше двохсот поштівок та фотографій з приватних колекцій. Це справжня фотоісторія Станиславова часів Першої світової війни.

Митець створив дванадцять картин та серію поштівок, пов’язаних із життям засновника міста.

На передньому плані будинок № 16, який 100 років тому мав цілих два номери – 14 і 16.

Автором першої серії «теплих» поштівок став архітектор Юрій Хмельовський. В ній є 12 листівок – зображень пам’яток нашого міста.

Дашок над балконом третього поверху колись був скляний, нині ж він явно не прозорий. Сильно псують зовнішній вигляд споруди численні графіті. Останнім часом вуличні художники у своїй творчості все частіше згадують російського президента. Саме під сходами є такий напис, з яким важко не погодитись.

Перші «совіти» випустили кілька листівок, на яких були Яремче й Карпати. Види Станиславова більшовиків не дуже цікавили, тому вони пустили в обіг старі поштівки, затушувавши польську назву та проставивши нові ціни. Наприклад у 1940 році одна листівка коштувала 20 копійок.