Найбільшою втратою Чернівців можна вважати цісаря Франца Йосифа. Іноді здається, що ніде на світі не любили його так, як у Чернівцях. Роки його цісарювання (1848 – 1916) збігаються з роками чернівецького розвою та розквіту (за винятком останніх двох, на які припадає війна) – можливо, причина в цьому? Можливо, саме найясніший втілює і символізує чернівецький золотий вік, вороття до якого вже немає й не буде?

«Греки, наприклад, – великий народ, бо дали світу величних філософів і мислителів. Українці – не менш величні, бо відкрили світові Шевченка, який створив українську націю, і Франка, який її виховав», – каже Йосип Гах.

У рамках “Фестивалю дитячого дозвілля”, який пройде 18 вересня на Вічевому майдані, відбудеться акція збору книг для дітей із міста Щастя

Юрій Андрухович розповів про розвиток фестивального життя в Україні, літературний процес та про те, як Україні подолати комплекс імперської колонії.

На 250 сторінках краєзнавці Михайло Головатий та Іван Бондарев розповідають про минуле та сучасне “життя” центральних вулиць міста.

Дискусії – видовище печальне й безнадійне: кожен, хто з них виходить, вважає себе переможцем передусім тому, що не відступив ні на крок зі своєї позиції.

З понеділка по п’ятницю, 8-13 серпня, у Карпатах відбудеться найбільша неформальна літературна подія літа – «VII Літня літературна школа». Відомі письменники поділяться власним літературним досвідом

“Це намальована казка, переглядаючи яку можна вигадувати власні історії. Аби почитати дитині казочку, батьки щодня будуть вигадувати нові історії, розглядаючи ті ж самі малюнки, – говорить Осмоловська. – Ця книга допоможе розвивати уяву діток з обмеженими можливостями”.

Рафал Воячек – алкоголік, провокатор і скандаліст, що влаштовував бійки, був схильний до депресій і проходив обстеження у психіатричній лікарні на шизофренію

Резиденція “Станіславський феномен” анонсувала створення фільму про історичне минуле Івано-Франківська. Гості резиденції Катерина Гладка та Олексій Коба знімуть фільм тривалістю близько 40-50 хвилин, який вміщуватиме сім новел.

Якщо кострубаті виконавці-заробітчани не заважають звуками, віддалено подібними до музики, то на франківській «сотці» ще можна зависнути на добрій каві. Роки йдуть, а кава все ще залишається тим знаковим атрибутом, що відрізняє приналежних до міського трибу життя.

За словами письменника, першу історію він написав у 1993 році, останню – у 2015. Можна порівняти, що хвилювало автора, коли йому було 27 років, і що важливо вже зрілій, 50-річній людині.

По-перше, кажуть вони, щось говорити про педагогіку не можуть люди, які не працюють у освіті, по-друге, йдеться ж про дітей, а діти – це святе.

Різке псування наших стосунків з поляками стало можливим через політику керівної партії? Напевно. Але корінь проблеми значно глибше: прихід до влади саме такої партії став можливим через те, що в польському суспільстві протягом останнього десятиліття форсовано зростав, умовно кажучи, «запит на Волинську різанину»

“Цього року було 79 заявок від молодих авторів і вибір йшов серед кращих робіт, – каже франківський письменник Володимир Єшкілєв. – Проте праці Олександра Коби та Катерини Гладкої були визнані найкращими”.