На листівці – двоповерховий будинок з елементами готики (Короля Данила, 8), що належав заможному єврейському меценатові Едварду Малеру. Після Першої світової там замешкав отинійський ребе Хаїм Хагер, чиє обійстя спалили росіяни. Так у Станиславові виник отинійський хасидський двір.

Під час Першої світової війни, коли місто переходило з рук в руки, залізнична станція Станиславів продовжувала функціонувати. Лише наприкінці війни росіяни, що відступали, підпалили ліве крило вокзалу, яке частково вигоріло. Австрійці його відбудували – на відновлювальні роботи залучалися російські полонені.

Останнього удару по Станиславову завдали російські мародери в липні 1917, грабуючи і підпалюючи місцеві крамниці. Лише барону Врангелю і польським уланам вдалось усмирити п’яну солдатню.

Щоденно на наш залізничний вокзал прибувають десятки, якщо не сотні товарних вагонів. Вони містять у собі різноманітні вантажі різної вартості. Але одного разу до Станиславова прибув «вантаж», який коштував життя тисячам мешканцям міста.

Карту створив і опублікував у мережі івано-франківський архітектор Ярослав Дорошенко.

Вісім бастіонів Станиславівської фортеці мали власні назви. А до нас дійшла лише одна – бастіон святого Анд­рія, і то тільки тому, що за ним викидали сміття.

Я ніколи не був у Парижі, але чітко уявляю Монмартр або Собор Паризької Богоматері, а фасад Емпайр-Стейт-Білдінгу, що височіє над Мангеттеном, механічно з’являється перед очима, коли я чую про Нью-Йорк. Такі символи виникають не просто так – вони є ланками, через які містяни асоціюють себе з містом.

Такі слова, як євроремонт, євровікна чи євророзетки, вже міцно увійшли в лексикон українців. Приставка «євро» означає щось якісне, добре.…

Ягідки принесла Перша світова війна. Особливо дісталося Станиславову літом 1917 року, коли деморалізована п’яна російська солдатня влаштувала у місті справжній погром із підпалами.

Під час Першої світової російські військові обрали ратушну вежу за корегувальний пункт вогню. Австрійці це швидко розкусили та піддали споруду масованому артобстрілу.

Міські чиновники від архітектури забракували проект унікальної різдвяної шопки, запропонований відомим художником Яремою Стециком

CANactions проводиться щорічно з 2008 року, сьогодні це – найбільша архітектурна подія в Україні. Усі заходи відкриті, вхід – безкоштовний.

Дашок над балконом третього поверху колись був скляний, нині ж він явно не прозорий. Сильно псують зовнішній вигляд споруди численні графіті. Останнім часом вуличні художники у своїй творчості все частіше згадують російського президента. Саме під сходами є такий напис, з яким важко не погодитись.

Певно, не всі знають, що в Івано-Франківській області є цілих два підземних переходи під автодорогами – у Надвірній та Брошнів-Осаді. А от у самому обласному центрі нема. Чи вони нині потрібні, це вже інше питання, але в радянські часи переходи будували і в менших містах. І у Франківську могли б, та хоч на вокзалі?..

«Репортер» продовжує спецпроект «Станиславів у Першій світовій». Поштівка 1907 року заглиблює нас в атмосферу старої Австрії. У глибині ще видно бронзовий пам’ятник Францу І, який поляки знесуть, щойно захоплять владу у місті.