Жінка й бізнес – сполучення цих слів давно стало нормою. Але водночас перед жінкою, яка вирішила розвивати власну справу, стоять все ті ж давні виклики – гендерні стереотипи, домашні обов’язки, непевність у собі.
У Франківську нині триває третій потік програми підтримки для підприємиць від UWE Hub, яка саме й допомагає жінкам просувати власну справу. Що може стати поштовхом, як не боятися розпочати і чому важливий приклад інших – «Репортер» поспілкувався з випускницями та організаторами.
З хобі – у бізнес
Юлія Чопик і Таня Ємчура – засновниці українського бренду одягу Wezel. Як розповідають вони, бренд був створений ще у 2018 році, але здебільшого це для них було як хобі.
Нас познайомили наші молодші діти, коли ми гуляли з ними на майданчику, – посміхається Таня. – І так ми стали подругами. Кожна з нас тоді хотіла щось робити.
І так зійшлося, що Таня гарно валяє – тобто працює з вовною, а Юля шиє. В результаті майстрині створили «везелки». Так вони називають ручне оздоблення для одягу, яке виконане у техніці валяної вовни з художнім прошиванням.
Той спосіб ми запатентували, це наш винахід і наша родзинка», – додають вони.
Саме завдяки цьому оздобленню наша річ і виділяється, сірий піджак перестає бути просто сірим піджаком, – каже Юля і розвертається, щоб показати спину.
Там, звісно ж, «везелка» – стильна картина з вовни, яка кріпиться на коричневих ґудзиках.
Щодо пошиття одягу ми співпрацюємо з кравчинями, – пояснює Таня. – А от суто це оздоблення робимо удвох. «Везелки» можна міняти, докупити собі ще інші. У нас є різні колекції – є колекція «Трипілля», колекція за мотивами Клімта.
Підприємиці кажуть: хоч займаються цією справою вже багато років, у щось потужне вона не переростала. Бо спочатку діти були малі, потім коронавірус, потім повномасштабна війна почалася. Діляться, що тоді в якийсь момент завмерли. І їхня спільна справа якоюсь мірою допомогла вийти зі ступору, бо замовлення продовжували надходити.
Читайте: Ба і Ді – і Маріуполь. Як франківська організація навчає пенсіонерів і не дає їм сумувати
І коли ми вже загорілися ідеєю відкриття студії, випадково дізналися про набір на програму для жінок-підприємиць від UWE Hub, – розповідає Юля. – То було якесь свято на площі, де запрошували записатись. Ми записались і пройшли відбір».
Майстрині кажуть, що саме той крок додав їм впевненості і стимулював до руху вперед.
Бо ми все боялися: от ніби робиш якісь кроки, але не розумієш, куди саме треба йти. А тут побачили світло в кінці тунелю. І ми вже спланували собі, що будемо робити далі, як будемо розвиватися», – каже Таня.
І нам ще сказали дуже важливу річ. Ми це знали, але почути таке від фахівців було дуже цінно – що наші роботи унікальні, що у нас є «фішечка», з якою ми можемо йти далі», – каже Юля.
Також дуже велику роль для них відіграло середовище, в яке потрапили.
Ти бачиш навколо себе стільки жінок і вони такі сильні, такі молодці! Ось ця зі сходу приїхала, втратила все і йде вперед. Вони не бояться, вони пробують. І ми теж будемо».
Ще один несподіваний плюс: серед учасниць знайшлася дівчина, яка запропонувала практичну допомогу – а саме створити для них сторінку на Etsy. І це теж було багато, кажуть вони, бо самі говорили кілька років, але руки не доходили.
Кардинальною зміною стало те, що ми самі почали вести свій Instagram. Ми завжди боялися бути в кадрі. А тут зрозуміли, що не варто, що люди хочуть бачити саме нас, нашу енергетику».
І от у червні цього року Wezel піднявся на ще одну сходину – підприємиці винайняли приміщення й відкрили власну студію. Кажуть, далі – тільки вперед.
Читайте: Український жіночий рух, який почався у Станиславові, відзначатиме 140 років: чому це важливо
Завжди на часі
UWE (Ukrainian Women Entrepreneurs Hub) – це соціальний проєкт, який реалізує Центр «Розвиток КСВ» за фінансової підтримки Global Giving.
Взагалі в Україні зараз працюють чотири такі хаби, плюс програма має онлайн складову.
У Франківську хаб функціонує на базі наукового містечка «Нова енергія». У партнерах – міська влада та Університет Короля Данила.
Читайте: Врятовані та вільні. Як у Косові занедбаний килимовий цех став центром культури і підприємництва
Хаб має кілька освітніх продуктів для жінок. Один з них – це навчальна програма, про яку говорили Юлія Чопик і Таня Ємчура.
Сьогодні надзвичайно важливо розвивати жіноче підприємництво, – каже Ірина Дарвай, освітня менеджерка ГО «Центр Розвитку КСВ». – По-перше, у нас війна і дуже багато чоловіків ідуть на фронт. І якщо цей чоловік мав бізнес, то цей бізнес комусь треба підхопити. І жінка – дружина, сестра, мати – повинна мати базові компетенції для цього. Дуже важливо в цей час, щоб економіка працювала. Друге – звісно, існує ця стереотипність, що це саме чоловік може бути крутим бізнесменом. А ми вчимо жінок ставати бізнес-вумен.
Завдання, яке ставлять перед собою – навчити не тільки технічних навичок, як то складати бізнес-план чи валідувати ідею. Велике значення тут надають так званим софт скілам – м’яким навичкам і компетенціям.
Коли ми будували програму, то досліджували схожі закордонні – американські, європейські – і там дуже велика увага приділяється саме розвитку софт скілів, – пояснює Ірина Дарвай. – От, для прикладу, мережування – дуже важливо жінкам вчитися круто спілкуватися, вміти продати свою ідею, презентувати свій бізнес так, щоб переконати потенційного партнера чи інвестора. Тому у нас є пітчинги, і навчальна програма для жінок завершується тим, що вони готують розповідь про свій бізнес, вчаться, як ним захопити, бо їм це треба буде робити ще дуже багато разів. Як відомо, нас у школі цього не навчають – презентувати себе.
У проєкті є психологиня, яка навчає жінок, як бути більш впевненими. І це теж важливо зараз, під час війни.
Також у проєкті є міжпрограмні активності, тобто коли закінчиться бізнес-інтенсив, жінки мають можливість двічі на тиждень приходити в хаб на різні заняття, – додає Ірина Дарвай. – І так щотижня є сесія з психологом і це дуже важлива частина проєкту, бо нам дуже важливо розвивати жінок як особистостей, як лідерок.
Гроші й розкрутка
Сама програма для підприємиць триває три тижні, – пояснює координатор Франківського хабу Сергій Максим’юк. – Вона складається з кількох модулів. Є модулі, присвячені маркетингу, юридичним аспектам – як правильно зареєструвати бізнес, яку форму реєстрації обрати. Фінанси – як скласти план. Є модуль, присвячений валідації бізнесу, що дуже важливо. Бо одна справа, що ти собі придумав бізнес-ідею, але чи горітимуть цим твої клієнти».
Найбільш топові серед учасниць – модулі про фінанси та маркетинг. Тобто, як знайти кошти на власний бізнес і як його просувати.
Хаб уже провів два навчальні потоки за цією програмою, наразі триває третій.
Ми робили опитування учасниць і понад 40% сказали, що після програми вони збільшили охоплення бізнесу. Деякі казали, що збільшили на значний відсоток. Так само тішимося, що, за словами 5 учасниць, після цього вони офіційно відкрили бізнес».
Окрім навчання, жінки ще мають можливість отримати підтримку менторів.
Ми звернулися до людей з досвідом, які є фаховими в тих чи інших сферах, з питанням, чи не могли б вони допомогти жінкам. І багато відгукнулося. Тож зараз учасниці мають можливість за запитом знайти вузького фахівця і з ним позумитись, щоб він підказав те чи інше», – каже координатор.
Як уже казали, програма закінчується пітчингом. На зібрання приходять інвестори, люди від бізнесу, влади, які можуть послухати виступ і дати кваліфікований відгук.
І хоча фінансуванням програми не передбачені гранти для кращих випускниць, але організатори кажуть, що наразі вдається знаходити інвесторів чи програми, які в кінцевому результаті надають певну підтримку.
Читайте: Авто – це про лідерство. Як франківки поборюють стереотипи і сідають за кермо
Окрім самої програми, в хабі постійно проводять різноманітні події – навчання, семінари, тренінги. Усі вони більшою чи меншою мірою стосуються саморозвитку і ведення бізнесу.
І ще один проєкт хабу – це виїзди в райони Івано-Франківщини з тією ж навчальною програмою для підприємиць, тільки у скороченому форматі.
Жінки помагають жінкам
Ми бачимо, що після навчальної програми, після наших подій, бізнеси жінок розвиваються, – розповідає координатор UWE Hub Франківськ Сергій Максим’юк. – І це відбувається як внаслідок освітньої складової, так і завдяки тому, що знаходять когось, хто їм може помогти».
Під час програми в одному приміщенні збирається 50 жінок. Кожна з них вже має якийсь досвід – хтось бухгалтерка, хтось маркетологиня, хтось уже відкрила бізнес. Тож кожна має чим поділитися.
І це реально працює, – додає Сергій Максим’юк. – От у на заході одна учасниця, яка має свій інтернет-магазин побутових товарів, запитала в лекторки, де їй знайти людей, які виробляють побутові речі. Після неї піднімається інша, каже, що робить килими. І все – вони законектились».
Або ж, наприклад, людина, яка тільки починає працювати в SMM, допомагає розкручувати інтернет-магазин іншої учасниці. Одна отримує досвід, інша – послуги. Колаборації бувають дуже різні.
Читайте: «Звідки я взявся» і «що таке секс»: як відповідати на дитячі питання, не червоніючи
Ще один плюс від спільноти – так жінки бачать приклади інших.
Ще досі десь у нас є стереотипи про жіноче підприємництво. Ще десь є оте, що золотий стандарт успіху жінки – це заміжжя, діти, гарне господарство, – каже Сергій Максим’юк. – Тому жінкам потрібно бачити інші приклади. Якщо вашою цінністю є самореалізація чи більший заробіток, то не потрібно цього соромитися. Основне, щоб ваші цінності відповідали тому, що ви робите.
Деколи буває й таке, що під впливом стереотипів жінка сама себе знецінює, відсуває на задній план. І особливо це відчутно, коли мова йде про сімейні бізнеси.
От вона каже, що має з чоловіком маємо бізнес, наприклад, ремонтний цех. І вона займається просуванням, знаходить клієнтів, веде соцмережі, організовує якісь події. Але головний – чоловік, бо він, мовляв, знає, як то ремонтується, – продовжує Сергій Максим’юк. – Я кажу: але ж по факту ти все робиш, ти менеджериш, ти керівниця, чоловік в тебе може бути техдиректором. Не соромся цього.
За майже 7 місяців, відколи Hub працює у Франківську, його програми чи події відвідали понад 4000 жінок.
Жінки хочуть, можуть і роблять бізнеси. І вони в них найрізноманітніші – від маркетингу й моди до автомайстерень і сантехніки.
Авторка: Євгенія Ступ’як
Comments are closed.