У червні 2023 року в Косові запрацював простір релокованої із Запоріжжя ГО “Вільні”. Тут за пів року провели навчання для 70 місцевих майстрів і надали вісім грантів по 100 000 грн на розвиток власної справи. У приміщенні поряд – косівський кераміст Сергій Дутка відкрив майстерню “Горно”. А релоковане із Нової Каховки виробництво килимів Vandra Rugs не лише продовжило роботу у цій же будівлі, а й налагодило співпрацю зі студентами Косівського інституту декоративного і прикладного мистецтва.
Усе це – в “Центрі карпатської культури”, який облаштовують нині у колишньому килимовому цеху, що майже 30 років стояв занедбаним. Можливість перетворити будівлю початку XIX ст. на сучасний та корисний для громади простір з’явилася завдяки транскордонній співпраці, пише “Репортер”.
Старт прискорила війна
Сам будинок не має точної дати зведення, але відомо, що його почали будувати у середині XIX століття. Спочатку там була пакувальня солі, потім – оздоровчий заклад. Коли ненадовго прийшла радянська влада, приміщення перебудували під казарми. Потім там працювало виробничо-художнє об’єднання “Гуцульщина”, але на початку 1990-х припинило своє існування.
Робота з відновлення будівлі колишнього килимового цеху розпочалася у 2018 році в рамках проєкту прикордонного співробітництва “Польща – Білорусь – Україна 2014-2020” – за гроші ЄС, а також місцевого й обласного бюджетів.
Майже 30 років комунальне майно фактично в центрі Косова занепадало. Саме тому у 2017 році Косівська районна рада подалася на транскордонну співпрацю, бо ми розуміли, що це – потенційно розвитковий проєкт , – розповідає Роксолана Мартинюк, начальниця відділу промоції зв’язків та економічного розвитку Косівської міськради.
Кошторисна вартість робіт на етапі проєкту була оцінена у 21 млн грн, згодом зросла майже до 31 млн.
У рамках транскордонної співпраці протягом 2018-2021 років було вкладено близько 18 млн грн. З них 240 тис. євро склав грант ЄС. З обласного бюджету на реконструкцію “Центру Карпатської культури”виділили близько 7,5 млн грн. Також у 2019 році Косівська райрада отримала субвенцію з держбюджету у розмірі 1,6 млн грн. І врешті об’єкт, який близько 30 років не використовувався, отримав шанс на нове життя.
Наразі будівля ще не здана в експлуатацію, і бюджет знову переглядають. За словами Роксолани Мартинюк, остаточна сума буде відома до кінця року.
Наразі ми продовжуємо шукати ресурси, аби завершити об’єкт. Зокрема, треба доробити третій і четвертий поверхи, забезпечити доступність, благоустрій, вуличне освітлення. Ми повинні здати будівлю в експлуатацію протягом 2023 року. І вже нині є запит на цю територію. Вона потенційно може розвиватися. Наразі дуже оживилися місцеві майстри, і вже є навіть запит на ще один такий об’єкт, – каже Роксолана Мартинюк.
Втім, частково будівля вже працює і задовольняє потреби громади. Коли через напад росіян, до Косова переїхало підприємство з Нової Каховки, їм виділили тут простір для роботи. Нині килимове виробництво Vandra Rugs частково знаходиться на другому поверсі та частково на першому поверсі центру. За словами Роксолани Мартинюк, вони мають плани залишатись у Косові.
До теми: Доброволець Алвіс Лукша: «Україна – це єдина країна в Європі, котра може дати бій росії»
Підприємство співпрацює з Косівським інститутом прикладного та декоративного мистецтва. Студенти ходять на практику на виробництво і мають плани на подальшу співпрацю.
Вільні та продуктивні
Коли релоковане із Запоріжжя ГО “Вільні” запропонувало відкрити у Косові громадський простір, їхнє бачення розвитку громади ідеально співпало з цілями майбутнього “Центру Карпатської культури”. Відкрили простір “Вільні” 10 червня цього року.
У “Центрі Карпатської культури” загалом мають розміщуватися різні локації з місцевими майстрами, які власноруч щось роблять. Інші майстри матимуть змогу приїхати, побачити їхні роботи, – говорить Ганна Романова, голова правління громадської організації “Фонд вільні” і співзасновниця громадського простору “Вільні”. – Ми як громадська організація маємо на меті акумулювати цих майстрів разом. Для них в тому числі робимо різні проєкти. Наразі ГО “Вільні” займає два приміщення – власне громадський простір і невелику кухню.
У просторі облаштований куток з настільними іграми, є зала для проведення презентацій. А карпатського шарму додають керамічні вироби в інтер’єрі та чорно-білі фото старого килимового цеху.
Засновниці ГО і співвласниці простору Ганна Романова і Марина Мошинська, кажуть, що після тривалої роботи онлайн через ковід, а потім – повномасштабне вторгнення та релокацію до Косова, були раді нагоді попрацювати офлайн.
Читайте також: Не за рік-два й не авансом. Відповіді на п’ять міфів про вступ України до ЄС
Ми з ентузіазмом та із великим задоволенням за це взялись. Були певні складнощі з ремонтними роботами через особливості приміщення, – розповідає Марина Мошинська. – Спершу планували відкрити простір 30 травня на річницю нашої громадської організації. Але довелося перенести на 10 червня. При такому масштабі робіт ми чекали досить недовго.
Громадський простір “Вільні” у Косові нині реалізовує два соціальних проєкти і планує розвивати свою діяльність.
Один із них – “Крокус” – проєкт підтримки підприємницької діяльності. Інший – “Прокачка”, де займаються профорієнтацією підлітків. У просторі також відбуваються освітні лекції, благодійні концерти, ярмарки, презентації фільмів, книг тощо. Усе – аби спільнота мала можливість приходити, проводити час з користю і з задоволенням.
З червня у просторі пройшли навчання вже чотири групи підприємців і три групи підлітків, приблизно по 20 дітей у кожній. Проєкт роботи з підлітками підв’язаний під шкільні канікули. Це повноцінні щоденні табори. Ще один планують провести у грудні цього року.
Окрім навчань, проводять для всіх охочих презентації, зустрічі, концерти. 12 грудня тут буде перегляд та обговорення фільму “Довбуш” за участі актора Олексія Гнатковського. А на 16 грудня запланували ярмарок за участі місцевих виробників, які вже пройшли навчання з розвитку бізнесу за програмою “Крокус”.
Навчити, підтримати, створити спільноту
Програма навчання підприємців “Крокус” – це п’ятиденний тренінг з різних тем, які стосуються ведення бізнесу.
Першого дня вони проходять тему побудови бренду, комунікацій з клієнтами, репутаційних комунікацій. Другого дня говоримо про smm, налаштування таргету, позиціонування в соцмережах, створення онлайн-магазинів, – говорить Ганна Романова. – Здебільшого ці підприємці, які до нас приходять, це майстри, які виробляють товари й не знають, де їх можна реалізувати, крім Косівського базару. Зараз туристів не так багато, як хотілось би, є певні складнощі з реалізацією продукції. Тому ми робимо акцент на продажі.
Також на курсі підприємництва бухгалтер говорить з майстрами про ціноутворення, облік, реєстрацію ФОПів. Зокрема, які це дає переваги та чому реєструватись – не страшно. Розповідають і про грантові можливості: як підготувати заявку, чого грантодавець очікує від підприємця.
До теми: Майбутнє медицини. Франківець створює на 3D-принтері моделі, які полегшують роботу лікарів
Після закінчення курсу з підприємництва учасники йдуть на тритижневу перерву для написання бізнес-планів, підготовку фінансового плану на рік. Далі – захист проєктів. Майстри розказують, у чому полягає їхній бізнес, як вони бачать його розвиток, які в них перспективи щодо створення робочих місць.
З червня у просторі “Вільні” випустили чотири групи підприємців – загалом 70 випускників.
За підсумками навчань і захисту бізнес-проєктів вісім підприємців отримали гранти по 100 000 грн. Ще п’ять учасників отримали SMM-супровід на три місяці.
З січня до червня 2024 року буде ще три навчальні групи. Стежити за набором можна на сторінках ГО у соцмережах, де буде оприлюднена Google-форма для зголошень.
Я обдзвонюю усі заявки, спілкуюсь з людьми, аби зрозуміти, наскільки наш проєкт для них буде актуальним, наскільки людина розуміє, чого вона хоче і як ми можемо допомогти. Таким чином набираю групу, – говорить Ганна Романова. – Ми не даємо гроші на зарплату, не дуже хочемо давати на ремонт. Наша мета – надати їм можливість купити те. що дасть змогу збільшити кількість робочих місць в їхньому бізнесі. Наприклад, куплять ще одне гончарне коло і наймуть майстра, який допомагатиме робити заготовку. Або обладнання, яке технологічно спростить процеси виготовлення і завдяки цьому збільшить обсяги виробництва.
Наша мета – не тільки підтримати підприємця, а й допомогти йому масштабуватися, щоб він зміг створити робочі місця для місцевих чи ВПО, аби цей бізнес ріс і розвивався.
Одну з груп програми “Крокус” зробили суто для керамістів з усієї України: Луцька, Києва, Ірпеня, Хмельницької області, аби учасники змогли не лише навчитися бізнесу, а й обмінятися особливостями роботи.
У нас була задача не тільки навчити їх вести бізнес, а й трошки поговорити про технологію виробів. І тут було важливо зібрати різні регіони для того, щоб у рамках такого ком’юніті змогли обмінятися своїми вміннями, тонкощами роботи, – говорить Ганна. – Я була натхненна цією групою. Бо дуже круті люди приїхали і наші місцеві керамісти були задоволені тим, що змогли поспілкуватися з колегами з різних регіонів, чомусь навчились і чомусь навчили.
Інтеграція та сталість
За словами Марини Мошинської, і в групах підприємців, і в групах для підлітків є, окрім місцевих, і релоковані люди. Для них це можливість зануритись у місцеву спільноту.
Ми дуже давно співпрацюємо з ВПО і мене тішить, що є люди, які релокувались, втратили свій бізнес, але мають силу все це продовжувати на новому місці, – каже Ганна Романова. – Бо є інша категорія людей, які впадають у ступор і продовжують користуватись соціальними пільгами, соціальним житлом. Це насправді болюча тема для нас. З тими людьми, які ще не готові інтегруватися повноцінно і щось робити, ми продовжуємо роботу онлайн. З ними працюють наші психологи. Ми розуміємо, що кожна людина по-різному переживає стрес. І немає ніяких часових обмежень, щоби прийти до тями і почати працювати.
Події та навчання у просторі дозволяють виявляти нові бізнеси як у громаді, так і ті, що релокувалися, рятуючись від війни.
Це дійсно розвитковий об’єкт нашої громади і навіть району, тому що на навчання до дівчат приїжджають підприємці не тільки з Косівської громади, а й з сусідніх громад, – говорить Роксолана Мартинюк. – Зрештою, вони забезпечують сталість результатів транскордонного проєкту. Ще на етапі проєкту ми говорили, що у центрі підприємці, місцеві ремісники й майстри повинні отримувати підтримку для того, щоб розвиватися, розвивати бізнес, мають відбуватися виставки і презентації, а молодь має бути залученою в усі ці процеси історико-культурної спадщини. І дякуючи тим людям, які зараз наповнюють простір подіями і змістом, ми працюємо за дорожньою картою.
Авторка: Ольга Суровська
Comments are closed.