Володимир Єшкілєв: Про карантинні історії

Facebook
Telegram
X
WhatsApp
Від чумних днів «Декамерону» відомо, що епідемічна доба – золотий час для поетів, оповідачів і романістів.

Ізоляція надихає на творчість, пише Володимир Єшкілєв у Репортері.

Не минуло й двох карантинних тижнів, а на мою елект­ронну скриньку вже впали експериментальні опуси, автори кот­рих пробують перетворити навколишню коронавірусну реальність на художню прозу,

Третина з оповідань – апокаліптичні узагальнення. Крізь тонкий і майже прозорий шар авторської оригінальності проступають знайомі голлівудські контури, сюжети зомбі-фільмів і серіа­лів про кінець світу. При тому у всіх без винятку «возіях фіналу» оповідачі спостерігають за руйнуванням системи з власної квартири.

Вона, ця квартира, описується як сумна діра, сформована навколо того столу, на якому стоїть ноутбук оповідача. Й де час від часу виникає горнятко з гарячою кавою. Сумною дірою, наче тіні згаслих людей, соваються старші родичі оповідача. В деяких творах вони безмовні й не заважають авторові художньо рефлексувати на зміцнення хаосу. В інших оповідачі все ж таки дозволяють «тіням» висловлювати судження, які, судячи з усього, мають довести читачам безнадійну відсталість підстаркуватого покоління.

Володимир Єшкілєв: Про вірус двох світів і Санітара Лісу

«Треба йти до церкви, там немає вірусів», – стогне мати оповідача. А батько скрипить зубами, бухає та присягається повбивати «тих, хто все це придумав». Натомість авторові майже весело. Він відсторонено відслідковує розгортання паніки й зав’язує інтернет-інтрижку з чарівною дівчиною, такою ж скептичною (цинічною?) та не менш за нього знервованою відстійністю дорогої родини. Власне, уся сюжетна динаміка оповідання тримається на діалогах цих двох у месенджері.

Після відключення міської електрики, що символізує вершину апокаліпсису, автор та його месенджер-подруга залишають свої сумні діри, щасливо оминають поліцейські та бандитські засади й зустрічаються в реалі. Вони залишають збожеволіле місто й, потроху кашляючи одне на одного, йдуть залізничною колією назустріч ранковому сонцю. Крапка.

Одна з оповідачок спробувала описати епідемію з точки зору вірусу. Тобто вірус в неї не просто мікроскопічна білкова крапля з шматком РНК, а ціла спільнота, яка здатна до колективного мислення та має волю до життя. Її трактування «мислення вірусу» підозріло подібне до тих фантастичних текстів, автори котрих намагаються змоделювати способи міркувань штучного інтелекту. Який, звісно ж, замислив недобре проти наївного й безтурботного людства.

Як і кіношний штучний інтелект із старого американського фільму «Вірус», мислячий «коронавірус» у цьому оповіданні розглядає людство в якості конкуруючої зарази та намагається знищити конкурента. Але якщо у згаданому фільмі люди чинили опір, то в свіжій прозі вони здатні хіба що на різні форми панічного відступу та самоізоляції. Ну й, звичайно, люди не підозрюють, що мисляча пошесть готується набути більш смертоносної форми та запанувати над всією планетою. Фінал оповідання залишається відкритим та містить легкі натяки на те, що всім нам капець.

Володимир Єшкілєв: Про бажання переконатися

Ще один різновид «літератури про вірус» – філософський арт-гаус. Оповідання про капітана танкера, якому немає куди везти нафту, бо вона нікому вже не потрібна. Цей капітан вдивляється у морські тумани й ностальгує за тим доб­рим і зручним світом, якого вже ніколи не буде. Ця ностальгія, розтягнута на 23 сторінки, вже на десятій починає набридати. Й чим далі, тим більшою стає впевненість, що той оплаканий світ нікуди насправді не зникне.

Тому що, попри всі біржові паніки, скорочення економік і бюджетні секвестри, завжди знай­деться той, хто купує нафту.

Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
Підсумуйте за допомогою ШІ

Текст, який ви щойно прочитали — це результат довіри наших читачів. Кожен донат допомагає «Репортеру» писати про те, чим живуть Івано-Франківськ та область.
Інвестуйте в правду!

СХОЖІ НОВИНИ

Якщо шукаєте дієвої реклами, звертайтеся на reklama@report.if.ua. Умови й деталі завжди є – тут.

отиопич
ветерани_04
екостанція (7)
ОСТАННІ НОВИНИ
749681304_1569330224702427_4070920924420834762_n
Помер старший сержант з Галицької громади Ярослав Костишин
751871140_1917897112234929_7476888076523244415_n
Грози та похолодання: синоптики дали прогноз погоди на понеділок
753164304_1766055171082326_6024445337616026501_n
Музей писанкового розпису з Коломиї отримав грант на пересувну виставку з 700 експонатів
748955094_1332650862357607_8138213754760246263_n
На Косівщині турист травмувався біля водоспаду Терношорський Гук
749208073_2795988670775699_2988056124081950968_n
Судинний хірург з Франківська Ростислав Сабадош став фіналістом конкурсу Орден Святого Пантелеймона
749084853_1039499058599500_4789725726530160145_n
Чекають і вірять: у Лисецькій громаді освятили Алею Віри і Надії
744955561-1332501159039244-8434961182406588161-n
Травмував ногу біля Несамовитого: рятувальники Прикарпаття допомогли чоловікові в горах
d33f81880d34e476
росія атакувала Київ балістичними ракетами: одна людина загинула
750758212_28142393235367223_7820001138515104377_n
Ситуація на фронті: за добу відбулося майже 280 боєзіткнень
На війні загинув прикарпатець Михайло Когут
Прикарпаття втратило військових Миколу Романишина і Петра Козарука
отиопич
Франківець Олег Отиопич за пів року опанував протез, щоб не бути тягарем для сім’ї
лікар терапевт мови
Наступного тижня прикарпатців знову кличуть на "Дні здоров'я"
Прокрутка до верху