Аграрії прогнозують, що цього року близько 30% сільськогосподарських полів України не будуть засаджені через війну. Через це уряд розпочав ініціативу «Сади перемоги».
Усіх українців, які мають можливість, просять засаджувати всі грядки, поля і навіть вирощувати рослини на балконах. Все для того, щоб уникнути продовольчої кризи, пише Репортер.
Війна забере урожай
Так званий «Сад перемоги» – це овочеві, фруктові й трав’яні сади і городи, які висаджували у США, Великій Британії, Канаді, Австралії та Німеччині під час світових воєн. Це була не тільки допомога економіці країн, які воювали, а й «покращення морального духу» мешканців тилу. Тоді засаджували громадські парки, пустирі, спортивні поля. «Сади перемоги» розбивали на дахах будинків і у внутрішніх дворах, а в часи Другої світової у Лондоні розорали навіть Гайд-парк.
За інформацією державної служби статистики, у 2022 році Україна через війну не отримає 68% урожаю помідорів, 36% картоплі й 59% бобових. За статистикою, найбільша нестача буде у баклажанах (72%). Також не вийде зібрати 53% урожаю гречки, 52% пшениці, по 46% цибулі й кукурудзи, 38% моркви.
Тож ініціатива «Сади перемоги» закликає громади мобілізувати зусилля та використати всі доступні земельні ресурси для вирощування продовольства. Для тергромад обіцяють вести роз’яснювальну роботу, а мешканців просять популяризувати проєкт, показуючи в соцмережах свої грядки з хештегами #СадиПеремоги, #ГородніВійська, #VictoryGardensUA.
Треба все засіяти
Як повідомили в Івано-Франківській ОДА, цьогоріч в області планують засадити 383 гектари – як і минулого року. У тому числі 186 гектарів – по сільськогосподарських підприємствах. На площі 58,5 тис га посіяли озимі зернові: пшеницю, ячмінь та жито. Також понад 18 тис га засіяли озимим ріпаком.
«Потрібно максимально засіяти всі ділянки, призначені для сільськогосподарського виробництва. Я спілкувався з фермерами, вони всі націлені посадити більше і виростити більше. Тому, думаю, у нас цього року буде добрий урожай», – каже директор департаменту агропромислового розвитку ІФ ОДА Іван Андріїшин.
За словами директора департаменту, найбільш сільськогосподарський район на Прикарпатті – Коломийський, зокрема через те, що до нього входять родючі землі колишніх Городенківського і Снятинського районів. На другому місці – Івано-Франківський, на третьому – Калуський.
«Треба розширити площу посіву круп’яних культур і овочів. Це питання продовольчої безпеки, щоб було з чого молоти борошно, робити крупи, мати запас, – каже Іван Андріїшин. – Не тільки для нас, але щоб допомогти іншим областям, де не вийде провести посів у зв’язку з військовими діями».
Читайте: Ламають згори. Чому на Прикарпатті хочуть закрити прибуткове державне підприємство
За прогнозами ОДА, по всіх категоріях господарств мають засіяти 4,5 тис га пшениці, 15,8 га ячменю, 69 тис га кукурудзи на зерно, 4 тис га вівса. Також сіятимуть гречку (800 га), зернобобові (5 тис га), сою (42 тис га), соняшник (32 тис га). Картоплею планують засадити 60 тис га, а овочами – 10,5 тис га.
«Посівна почалася, зараз сіють яру пшеницю, ячмінь, овес, – говорить директор департаменту. – Посів проходить добре. Також завершене перше виведення озимих зернових. Весняні польові роботи тривають».
Також в області працюють 77 торгових точок, де можна купити насіння, мінеральні добрива, засоби захисту та інвентар.
Щоб спонукати фермерів проводити посівну, 12 березня Кабмін спростив доступ аграріїв до кредитів під нуль відсотків. Кредит можна отримати до 31 травня у більшості банків.
Без картоплі у центрі
В Івано-Франківську теж спонукають мешканців якнайбільше садити. Наприкінці березня міський голова Руслан Марцінків навіть заявив, що необроблену землю в громаді будуть вилучати у її власників на потреби ЗСУ.
Втім, чи можна таке зробити з точки зору закону – сумнівно. Зате недавно у міськвиконкомі закликали тих, у кого немає можливості обробляти свою землю, тимчасово передати її в оренду фермерам.
«Нещодавно прийняли зміни в законодавство, що дозволяє без присвоєння кадастрового номера відводити в оренду земельні ділянки фермерським господарствам на один рік, – каже заступник міського голови Микола Вітенко. – Зараз ми будемо плідно працювати над тим, щоб якомога швидше виявити такі земельні ділянки. Щоб цього року ми наш посівний сезон опрацювали добре і виконали план на більше ніж на 100%».
З цією метою у громаді з вівторка, 12 квітня, курсуватимуть автобуси до садово-городніх масивів. Всього запускають 15 маршрутів, більше, ніж минулого року. Проїзд у них коштує 10 грн, для пільговиків – безкоштовно.
Будуть такі маршрути:
- Автоливмаш – ДБК (сади);
- АС-2 (Пасічна) – Хриплин;
- Вокзал – Дем`янів Лаз;
- Вокзал – об`їзна с. Рибне (дачі);
- Вокзал – Тисмениця (дачі);
- Вокзал – с. Крихівці;
- Вокзал – с. Черніїв («Дружба»);
- Вокзал – с. Черніїв («Червона рута»);
- Вокзал – с. Старий Лисець;
- Вокзал – с. Тязів;
- Гранд Базар – с. Угринів;
- Вокзал – с. Павлівка;
- Вокзал – с. Ценжів;
- Вокзал – с. Клузів;
- Вокзал – с. Чукалівка.
Графік можна побачити тут.
Читайте: До перемоги й довше. Як “7 Загін” у Франківську збирає на фронт все від ліків до коптерів (ФОТО)
Також на комунальному підприємстві «Франківськ-агро» вже обробляють поля для посівної. Планують засадити 34 гектари соєю. Як пояснює міська влада, ця культура є рентабельною та досить невибагливою.
А от садити овочі на клумбах, як це робили сто років тому у Франківську не планують.
«Ми не хочемо переборщувати, – каже директор департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Михайло Смушак. – Дехто нам пропонував навіть у центрі міста на всіх наших клумбах замість квітів насадити картоплі. Але до цього треба підходити з розумом. Ми будемо обов’язково говорити, щоб усі землі оброблялися цього року. Також плануємо посадити сади. На приклад, у Підпечерах є кілька гектарів, які ми плануємо засадити плодовими деревами».
Можна і на балконі
Займатися садівництвом можна і у квартирі. Так можна хоча б забезпечити потреби своєї сім’ї у деяких овочах або духмяних травах. Голова громадської організації «Нуль відходів» та керівник екопростору RE:space на «Промприладі» франківець Михайло Веклин розповідає, що колись не займався садівництвом. А два роки тому він з іще однією активісткою Іриною Максимлюк заснував громадський сад на даху «Промприладу».
«Перший рік ми вирощували сад самі, а наступного уже приводили дітей з різних шкіл. Долучитися кожен, – розповідає Михайло Веклин. – Ми не використовували добрив, лише компост. Його мішали із землею, ґрунтом. Спочатку вирощували духмяні трави. І спеціальні балконні помідори або чері – вони невеликого розміру, швидко достигають. Також – малі сорти огірків і болгарський перець».
Наступного року розмір грядок збільшили. Садили моркву, буряк, м’яту, салату, помідори, огірки, навіть кукурудзу. На даху ставили спеціальні контейнери, у них поміщалося десь два куби землі.
Але й у квартирі, на вікні чи балконі, можна садити свій маленький город.
«У такому городництві головне – слідкувати, щоб земля не пересихала. А якщо вирощувати сад на балконі, треба врахувати, що це – як теплиця. Тому там ще більше треба слідкувати за мікрокліматом. Можна вирощувати овочі й на дахах. Лише потрібно дізнатися, чи можна ставити додаткову вагу, бо не всі дахи це передбачають».
Якщо грядки – на відкритому повітрі, комахи запилюватимуть їх самі. На закритому балконі овочі треба запилювати пензликом. Або ж використовувати самозапильні сорти.
Читайте: RE:space у Франківську збирає однодумців: як може взагалі не бути відходів і чому це добре
Найлегший і найкорисніший варіант – вирощувати мікрозелень. Це невеликі паростки овочів і трав, які можна їсти за 7-10 днів після посіву.
«Це швидке наповнення організму вітамінами, тому що в кожному паростку десь 70-80% мікроелементів, які є у великому овочі, – розповідає Михайло Веклин. – Тобто, якщо ми з’їдаємо 30-50 г паростків редиски, це повністю заміняє добову дозу вітамінів. І що важливо, такі овочі смакують дітям».
Для вирощування мікрозелені підійде насіння буряка, редиски, гірчиці, гороху та інших овочів. Потрібне насіння, не оброблене ніякими мінеральними добривами: або спеціальне у магазинах, або просто органічне насіння, яке продають бабусі на ринку.
«Вирощувати дуже просто: достатньо мати контейнер, лоток, ганчірку, яка вбирає вологу. Це можуть бути спеціальні килимки для вирощування мікрозелені, або звичайні серветки, – розповідає Михайло. – Спочатку на три дні його треба поставити у темне, вологе і тепле місце, потім – на підвіконник. Через 7-10 днів уже є паростки, які можна їсти».
Цього року міський сад на «Промприладі» напевно перенесуть на перший поверх, біля сортувальної станції, через ремонт. А у майбутньому активісти планують велику грядку в центрі міста, де мешканці та гості зможуть вирощувати овочі й спілкуватися.
Мікрозелень – макрокористь. Франківець Остап Василюк вирощує понад 10 видів смачних рослин (ФОТО)
А тим часом франківці можуть зібратися своїм ОСББ і посадити на грядці біля будинку замість квітів овочі чи трави. Це буде маленький вклад у перемогу.
Авторка: Ольга Романська
Comments are closed.