Два тижні тому у мережі з’явилася інформація про булінг в одному з ліцеїв Івано-Франківська. Мама хлопчика стверджує, що його систематично цькують у класі. Жінка написала заяву в поліцію, батьки учнів, яких звинувачують у булінгу, та керівництво ліцею все заперечують.
Тим часом поліція проводить розслідування – результати обіцяють уже скоро, пише Репортер.
«Учителька заборонила з тобою гратися»
Оксана Крайник розповідає, що її син Єремія має проблеми з учителями та однокласниками з першого класу навчання у ліцеї №4. У початковій школі, за її словами, хлопчику не дозволяли виходити у туалет, коли йому було потрібно, учителька використовувала російський контент під час уроків та не реагувала на зауваження. А одного разу навіть заблокувала хлопчика під час онлайн-уроку.
Одного разу, прийшовши в клас після тривалої хвороби, Єремія бачить, що ніхто з дітей з ним не спілкується, – каже Оксана Крайник. – На перерві лише один хлопчик підійшов до нього і тихенько сказав: «Учителька наказала, щоб ми з тобою не гралися». Також учителька, Оксана Черевата, видалила Єремію з учнівського чату у Viber, а мене – з батьківського чату. У відповідь на моє запитання, відповіла: «Мене батьки попросили».
Єремія – хлопчик-«поспішайко», який мав серйозні проблеми зі здоров’ям змалку. Тож мама попереджала учителів, що він часто хворіє і пропускає школу. Втім, за її словами, у результаті до цього ставилися критично і навіть написали заяву в ювенальну превенцію, що вона буцімто не пускає дитину до школи. Але розпочалося повномасштабне вторгнення і все зам’ялось.
Читайте: «Звідки я взявся» і «що таке секс»: як відповідати на дитячі питання, не червоніючи
Потім був 5 клас і уроки в різних учителів. Класною керівничкою у Єремії стала Мар’яна Курілець. Але проблеми не закінчилися.
Одного дня Єремія каже мені, що Влада, його однокласника, постійно б’ють в школі інші однокласники. А ще – штовхають, обливають водою, завжди говорять йому щось образливе, ламають його речі, – розповідає мама хлопчика. – Шокована, я підійшла до класної керівнички і запитала, як таке можливо? «Він сам винен, – відповіла Курілець. – Я нічого не можу зробити, вони мене не слухають».
Потім, за словами пані Оксани, до класу запросили шкільного психолога і на якийсь час дітей припинили цькувати. Та ненадовго.
Писали «плач» і «здохни»
Останній конфлікт, який гучно розійшовся по соцмережах, розпочався 14 лютого 2024 року. За словами Оксани Крайник, діти почали цькувати хлопчика у групі Viber. Зі скріншотів, які надала мама, видно, що Єремія написав «enjoy», на що його однокласник назвав хлопця «недоанглійцем». Єремія відповів: «Заздри мовчки» – і діти накинулися на нього з образами.
Потім вони почали Єремії сотні разів писати «плач», у тому числі й у приватні повідомлення. А Владові раніше писали «здохни». Тож син написав мені тоді список дітей, хто брав участь у цьому булінгу. За цим списком я писала заяву директорці та в департамент освіти, – каже Оксана Крайник. – Коли Єремія прийшов до школи 19 лютого, діти не впускали його та Влада до класу. Після уроків група однокласників обступила Єремію біля воріт школи, знову кричали йому образи. Це стало, як він сказав, останньою краплею. Єремія почав битися головою об паркан школи і стримувався з останніх сил, щоб не розплакатися. Потім він пішов мені назустріч і, коли надійшла я, Єремія плакав і кричав: «Я не хочу жити!»
Наступного дня мама хлопчика прийшла поговорити з директоркою, Іриною Гаврилюк, але та, за її словами, сказала, що не має часу на розмови.
А класна керівничка натомість заявила: інші діти розказали їй, що Єремія їх ображав, тож вона їм вірить. Згодом, як каже пані Оксана, директорка та завучка, у відповідь на заяву, сказали, що булінгу в школі немає, а натомість почали допитувати її щодо пропусків Єремії.
Зрозумівши, що директорка не збирається розслідувати булінг, а лише поставила собі за мету зробити винними мене і Єремію, я віднесла заяви в департамент освіти та в поліцію – про факт булінгу. Наступного ранку Гаврилюк подзвонила до мене і репетувала, яке я мала право подавати заяви в поліцію і в департамент освіти, – каже мама хлопчика. – Тоді батьки булерів домовилися казати, буцімто я вдарила якусь дівчинку, ніби я підходила до дітей і залякувала їх, буцімто їхні діти мене бояться. Нічого такого не було ніколи, і я буду позиватися за дачу неправдивих свідчень і наклеп, вчинені групою осіб.
За словами Оксани Крайник, у класі ще є діти, яких так само ображають, особливо ті, що на інклюзії, але їхні батьки не наважуються відстоювати це публічно.
Що робити далі, жінка буде вирішувати після суду. Зараз вона з департаментом освіти вирішує, яку форму навчання підібрати синові, щоб не травмувати дитину додатково.
Читайте: Об’єднати чи перейменувати. Як на Прикарпатті планують реорганізувати школи та чому освітяни проти
«Не все так просто»
«Репортер» намагався поговорити з директоркою ліцею №4, Іриною Гаврилюк, але вона заявила, що не має часу і не буде нічого коментувати. Втім, раніше на сторінці ліцею, публікували заяву щодо оприлюдненої інформації про булінг.
Будьмо обʼєктивні: булінг – це проблема, яка, на жаль, трапляється в більшості дитячих колективів, – йдеться у повідомленні. – Колектив Ліцею №4 ніколи не стояв осторонь цькувань. Навпаки, нами проводилася низка тематичних виховних годин та бесід, а директорка завжди ставилася з розумінням до батьків та дітей. І про ніяку еліту мова не йде: в школі навчаються діти з абсолютно різних сімей. У непрості для нашої країни часи необхідно зберігати людяність. У кожній ситуації є декілька сторін, але, звісно ж, легше витворити модель однозначної жертви й однозначного зла. Проте, на жаль чи на щастя, не все так просто.
За словами Тетяни Бекити, яка теж фігурує у заяві, батьки готові відстоювати свою позицію. За її словами, у заяві, яку написала Оксана Крайник, йдеться ще й про фізичний булінг її сина.
Фізично цю дитину ніхто не ображав, тож це наклеп, – каже Тетяна Бекита. – Варто згадати, що дитина більшість часу школу не відвідує. А тоді вийшла на кілька днів до школи і сталася така ситуація. Кожна дитина потребує соціалізації. Крім того, Оксана не висвітлила всю переписку, а лише витягла дещо з контексту. Єремія сам провокував дітей, щоб вони йому так відповідали. Вона повидаляла ті повідомлення, щоб ніхто не міг заскрінити.
За словами жінки, її дитина з Єремією майже не спілкується. Але тепер доньці приходять повідомлення з погрозами, адже телефон – у публічному просторі. Це – порушення персональних даних, тож батьки будуть доносити свою думку в суді.
Ми готові йти на будь-які експертизи, які запропонують. Батьки готові до співпраці. Зараз ми це вирішуємо у судовому порядку, бо поліція склала адмінпротоколи на батьків, – каже Тетяна Бекита.
На булінг треба реагувати
Одразу після розголосу Івано-Франківський департамент освіти і науки повідомив, що проведе власну перевірку в ліцеї. Також про причетність до розслідування заявили у міністерстві освіти і науки України.
За словами директорки департаменту та заступниці міського голови Вікторії Дротянко, висновки вже готові, їх передали поліції. А вже поліцейські проводять своє розслідування, опитують дітей, батьків, учителів.
Ми не можемо встановити факт булінгу, цим займається поліція, – каже Вікторія Дротянко. – Але ми можемо робити висновок про знання чи незнання ситуації і своєчасність реагування на неї. Наші висновки – у ліцеї несвоєвчасно відреагували на повідомлення про булінг.
Після розслідування, поліція передасть свої висновки до суду, саме там вирішуватимуть, чи понесе покарання директорка та батьки дітей, які займаються цькуванням. Рішення про відсторонення директора після суду зможе вирішити засновник закладу – франківський міськвиконком.
Також паралельно департамент створив анонімний чат у Telegram, де будь-хто може повідомити про булінг. І, за словами директорки департаменту, вони моніторять кожен заклад, чи були скарги на булінг і як на них відреагували.
Ми вже опрацювали понад половину шкіл, – каже Вікторія Дротянко. – Випадки, звісно, були. Школа – це живий організм, там може бути безліч таких речей, треба лише правильно на них реагувати. Бо кожен заклад різний і всюди є різні ситуації.
Якщо є випадок булінгу, у першу чергу, на це має відреагувати директор. Саме він має створити комісію, до якої входять психолог, соціальний працівник.
Комісія має виявити, чи був факт, чи це наклеп, – пояснює директорка департаменту. – Ми, як департамент, перевіряємо, чи директор вжив усіх необхідних заходів: створив комісію, провів анкетування психологічної служби, говорив з усіма учасниками – батьками, учителями, учнями.
Читайте: Калуський суд притягнув матір школяра до відповідальності за булінг
Розслідування триває
Як повідомили в ювенальній превенції ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області, зараз у цій справі відкриті три кримінальні провадження: два по булінгу, а одне – на директорку ліцею.
По булінгу кримінальні провадження склали на батьків дітей, які цей булінг вчиняли. Але поки перевірка триває, результати будуть до кінця тижня, – каже начальниця обласного відділу ювенальної превенції Алла Бойчук. – Коли оформимо матеріали, передамо до суду. Уже там будуть розглядати справу.
За 2023 рік у поліції зафіксували 10 випадків булінгу в школах області. А за два місяці 2024 – уже дев’ять, в Івано-Франківську та у Калуському районі. За словами Алли Бойчук, причина такого різкого збільшення випадків – у тому, що діти нарешті навчаються в очній формі, адже під час дистанційного навчання минулого року кількість випадків цькування поменшала.
Якщо у класі є підозра на булінг, учитель у першу чергу має повідомити директора, а той упродовж доби скликати комісію, – говорить Алла Бойчук. – Якщо виявиться, що конфлікт має ознаки булінгу, негайно повідомити поліцію, щоб вони провели перевірку і притягнули до відповідальності. А якщо встановлюють конфлікт, а батьки з цим не згодні, ми рекомендуємо одразу звернутися до органів поліції або до департаменту освіти.
Ще у 2018 році Верховна рада внесла зміни до закону «Про освіту», де законодавчо прописала булінг та відповідальність за нього.
- Тож, булінг, внаслідок якого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, тягне за собою накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850-1700 грн) або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.
- Якщо ж булінг вчиняється групою осіб або повторно протягом року, то кривдник чи кривдники сплачуватимуть від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 грн) або мають виконувати громадські роботи протягом 40-60 годин.
- Якщо булінг вчиняють неповнолітні, покарання відбуватимуть батьки.
- Крім того, якщо керівник навчального закладу не повідомить поліції про випадки цькування, муситиме заплатити штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 грн) або ж має виконувати виправні роботи строком до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.
- Якщо ж булінг має фізичний характер та це спричинило тяжкі наслідки для здоров’я, крім адміністративного правопорушення можуть визначити й кримінальне. Це вже карається позбавленням волі від 5 до 8 років.
Авторка: Ольга Романська
Comments are closed.