В Україні ось уже понад рік говорять про оптимізацію закладів освіти. Як переконують у міністерстві, багато шкіл зараз недостатньо наповнені, тож їх можна об’єднати. Зокрема, з метою економії.
Освітяни ж проти: по-перше, це потягне скорочення, по-друге, далеко не всі заклади освіти бачать своє майбутнє в союзі з іншими, пише Репортер.
Є знання, нема приміщення
Долинський ліцей «Інтелект» (колись Долинський природничо-математичний ліцей) має добру репутацію з часу його створення у 1992 році. Цьогоріч він зайняв друге місце серед прикарпатських закладів освіти у рейтингу за результатами національного мультипредметного тесту (НМТ), поступившись лише Івано-Франківському ліцею імені Миколи Сабата. У попередні роки «Інтелект» також не опускався нижче п’ятого місця по області.
Загалом по Україні долинський ліцей цього року зайняв 54 місце. Зокрема, за результатами НМТ з фізики, у ліцею 11 місце серез навчальних закладів цілої України.
Ми проводимо лекції, на практичні заняття їздимо в університети Нафти і газу, Прикарпатський, ЛНУ імені Франка, «Львівську політехніку», – розповідає директор ліцею Михайло Чміль. – Також діти пишуть роботи на Малу академію наук. Досліди для них роблять на базі університетів. У результаті займають дуже високі місця по Україні.
Лише близько 40% учнів ліцею – з самої Долини, решта доїжджає з цілого регіону.
Зокрема, 30 дітей мешкають у пришкільному пансіонаті. Ліцей навчає учнів з 5 класу, щоб вступити, треба скласти вступний іспит. Тут кажуть: заяв отримують дуже багато.
Втім, як розповідають у закладі, останнім часом ведуться розмови про їхнє об’єднання з іншим долинським ліцеєм, №7. Причина – «Інтелект» розташований у невеликому приміщенні – колишньому дитсадку. Тож у школі немає повноцінного спортзалу й актової зали. А отже він не відповідає вимогам міністерства освіти і науки.
Ліцей №7 дуже потрібний, там є центр інклюзії, а це зараз важливо. Це типова школа, там створені спеціальні туалети, під’їзди, – розповідає заступниця директора з науково-методичної роботи Ліна Коваль. – У нас зовсім інший заклад – й інший рівень знань. Наприклад, з 8 класу у нас починається поглиблене вивчення математики. Як його можна об’єднати зі звичайними класами? Ми боїмося, що наш заклад знівелюється.
Як повідомлять у ліцеї, в місцевому відділі освіти розуміють їхню ситуацію, але не бачать іншого виходу, крім як об’єднати заклади. Та «Інтелект» готовий відстоювати свій заклад: звертатися до обласної адміністрації, до депутатів.
Читайте: На Прикарпатті три школи розпочнуть навчальний рік без укриття
Просто об’єднати одну школу з іншою – це не дасть ніякого результату. Якщо в одному класі зібрані діти, які можуть вчити математику, і ті, яким це дається важче, загальний результат піде донизу, – каже Михайло Чміль. – Якщо створювати якісний ліцей, треба забезпечити його сучасними класами і STEM-лабораторіями. Тоді ми зможемо сказати, що зробили потужну школу, де є всі можливості для дитини. Якщо ж ми просто перейменуємо або об’єднаємо дві, з результатів отримаємо лише нову назву.
Поруч із ліцеєм «Інтелект» уже два десятки років виритий котлован на будівництво нового, більшого закладу. Але грошей побудувати його так і не було.
Поки що об’єднання – на рівні розмов. Але у нас немає відбою від батьків, охочих, щоб тут навчалася їхня дитина, знаючи, що тут мало місця – як це мотивувати, якщо не іміджем? У нас навчаються цілі сімейні династії, – каже Ліна Коваль.
Насильно не об’єднуватимуть
В управлінні освіти Долинської громади кажуть: поки що рішення немає і швидше грудня не приймуть. Поки що намагаються не збурювати вчительський колектив.
До новостворених ліцеїв є певні вимоги, яких ми мусимо дотримуватися, – каже директор управління Ігор Сайко. – «Інтелект» – наш найбільш поважний ліцей, з великими успіхами. Але є проблема у непристосованому приміщенні, де немає ні майстерень, ні спортзалу. А ліцей №7 має гарне приміщенння, найновіше серед долинських шкіл. Через це була думка поєднати два заклади – і зберегти колектив «Інтелекту», їхні традиції. Але, повірте, насильно це ніхто робити не буде. Зараз шукаємо взаєморозуміння з директорами.
Все ж іншого бачення в управлінні наразі немає. А виділити кошти на будівництво нового приміщення для ліцею «Інтелекту» під час війни нереально, кажуть в управлінні.
Читайте: Сонячні батареї, індивідуальне опалення. Як Долина стала чемпіоном з енергоефективності
Про оптимізацію закладів освіти говорять і в інших громадах Прикарпаття. Зокрема, міський голова Калуша Андрій Найда минулого тижня заявив, що у громаді необхідно вибудувати структуру освітянських закладів, яка б вписувалася у формулу державної субвенції.
На сьогодні є розуміння і в освітян, і в депутатів, що перспективи бюджету неоптимістичні. Ми вже неодноразово наголошували, що цього року ми не доотримуємо освітньої субвенції на рівні 18 млн. І нам доводиться з місцевого бюджету дофінансовувати повноваження держави, – каже Андрій Найда.
Перший етап реорганізації у громаді вже провели – деякі школи стали структурними підрозділами інших ліцеїв. Втім, як стверджують “Вікна”, реорганізація була невдалою – деякі заклади залишилися практично без дітей. На другому етапі шість ліцеїв (№1, 4, 5, Тужилівський, Пійлівський та Ріп’янський) мають перетворити на гімназії.
Реорганізація заради економії
Ідея об’єднати школи загалом є частиною реформи освіти, яка розпочалася у 2018 році. За ним в Україні створюють трирівневу освіту: початкова триватиме чотири роки (її надаватимуть у початкових школах), базова середня – п’ять років (у гімназіях), а профільна середня – три роки (у ліцеях). Профільна освіта має ділитися на два напрямки: професійну та загальноосвітню.
Етап реформування третього рівня системи освіти має завершитися до 1 вересня 2024 року. Таким чином через чотири роки ліцеями зможуть називатися лише ті заклади, які навчатимуть дітей з 10 по 12 класи. Втім, за рішенням засновника, у складі ліцею може також міститися гімназія та початкова школа.
Закон передбачає, що з 1 вересня 2027 року запроваджуються нові вимоги до ліцею та провадження його освітньої діяльності. Їхнє виконання має забезпечити засновник закладу.
Зокрема, до ліцеїв є такі вимоги:
- створення окремої юридичної особи;
- функціонування не менше двох класів за трьома профілями навчання протягом навчання у 10–12 класі;
- формування безпечного, інклюзивного та цифрового освітнього середовища та належної матеріально-технічної бази, включно зі швидкісним інтернетом, харчуванням, підвезенням учнів і педагогів;
- забезпечення здобуття учнями профільної середньої освіти відповідно до профілів навчання з навчальним навантаженням та з можливістю обрання учнями навчальних предметів.
Крім того, у МОН планують, що один регіон може мати не більше 2-3 профільних ліцеїв. З цим частково і пов’язана реорганізація закладів.
У першу чергу, оптимізувати мережу ліцеїв у міністерстві планують з огляду на скорочення видатків на фінансування великої кількості закладів освіти – як коштом субвенції, так і з місцевих бюджетів. Враховуючи реалії війни, коштів на це стає все менше.
Читайте: Теплий дім. Як на Прикарпатті дають прихисток мешканцям дитбудинків, що рятуються від війни
У грудні 2022 року управління Державної служби якості освіти України провело перевірки. Тоді в управлінні заявили, що часто у місцевих органах відсутнє стратегічне бачення розвитку мережі закладів освіти та освітньої системи громади.
Водночас документи (стратегії, програми, плани), як правило, розроблені формально, мають декларативний зміст, без детального аналізу соціально-економічної, демографічної ситуації у громаді й чіткого бачення кінцевого результату. В таких документах заходи є загальними, не містять конкретного плану розвитку (оптимізації) мережі, термінів, обсягів та джерел фінансування, – кажуть у Державній службі якості освіти.
Як реорганізувати мережу закладів, вирішуватимуть місцеві управління освіти. На це є рік: затвердити мережу ліцеїв мають обласні ради до 1 вересня 2024 року.
Авторка: Ольга Романська
