Статті

Теплий дім. Як на Прикарпатті дають прихисток мешканцям дитбудинків, що рятуються від війни

Google+PinterestLinkedInTumblr

Війна змусила багатьох українців залишити свій дім і втікати – чи то в західні області України, чи в Європу.

Везли на захід і дітей, які не мають батьків або потребують цілодобового догляду, пише Репортер.

Дитячий будинок “Теплий дім має велику територію

Сирени вже не лякають

Долинський обласний центр соціальної підтримки дітей та сімей «Теплий дім» розташований на тихій вулиці старої частини міста. Тут зелено й спокійно. На великій території закладу – дитячий майданчик, капличка, клумби. Поруч пасуться поні. Вони тут для реабілітації дітей з порушеннями опорно-рухового апарату.

Всередині – світлі кімнати, нові меблі. У приміщеннях, де діти граються і виконують розвивальні вправи, дуже багато кольорового обладнання, іграшок. У спортзалі – різнобарвні м’ячі, каремати, обручі. Всюди тихо: більшість дітей на уроках у школі по сусідству.

Діти можуть гуляти по території закладу разом з вихователями

Заступниця директора Наталія Куцалаба пригадує, що спокійну атмосферу «Теплого дому» сколихнув початок повномасштабної війни.

Війна застала нас переляком, як і всіх, – розповідає пані Наталія. – Спочатку не знали, що й робити. Почала звучати сирена, а чіткої інструкції, як діяти, тоді ще не було. Але швидко зорієнтувалися та навчили дітей, як реагувати на сповіщення повітряної тривоги.

Читайте: У Франківську записали казки, які вчать дітей не боятися сирен і пишатись героями

Укриття тут одразу в будівлі, в цокольному приміщенні. Там є вентиляція та й загалом воно відповідає усім вимогам ДСНС. За дві-три хвилини після сигналу діти спускаються у підвали.

З самого початку ми ввели нічні чергування, бо часто сирена лунала вночі. Досить важко було піднімати дітей з ліжок, але ми не могли ризикувати, – каже Наталія Куцалаба. – Складно з маленькими дітьми, з дітьми з інвалідністю. Наприклад, у нас є хлопчик на візку. Тож треба діяти злагоджено, щоб усіх вчасно евакуювати. Тепер уже діти реагують на сирени нормально, а спочатку був стрес, дуже хвилювалися».

У спортзалі – багато різного обладнання для занять фізкультурою

“Теплий дім” живе спокійно

Зараз у закладі мешкають 28 дітей, які мають статус дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування. Ще 21 дитина – зі складними життєвими обставинами. Це ті, кого привозить поліція, служби у справах дітей. Також є 10 дітей з інвалідністю. Вони мають сім’ї, але потребують постійної розвивальної та корекційної роботи, тому переважно мешкають у дитячому будинку. Вік – від 2 до 18 років.

Ще на початку повномасштабної війни у «Теплий дім» привезли 11 дітей з центру соціально-психологічної реабілітації, розташованого у Добропільській громаді Краматорського району Донеччини. Зараз залишилось шестеро: трьох перевели у Закарпатську область, а двох забрали батьки.

У кімнатах є акваріуми з рибками і клітка з папужками

Ці діти добиралися до нас дві доби евакуаційними поїздами: спочатку до Києва, потім до Львова, а потім уже в Долину, – розповідає Наталія Куцалаба. – Вони кажуть, що в Добропіллі чули літаки, сирени. Але важких психологічних травм не було, хоч з усіма працював практичний психолог. У нас тут відносно спокійно, тож їм вдалося відпочити від стресу. Усіх ми помістили в одну групу, щоб дітям було легше, бо вони вже знайомі між собою. Спочатку були насторожені, як їжачки, але потім розслабились.

Читайте: Сонячні батареї, індивідуальне опалення. Як Долина стала чемпіоном з енергоефективності

За словами заступниці директора, спочатку заклад мав юридичні складнощі з представництвом інтересів дітей-переселенців. Але «Теплий дім» звернувся у міську раду, й виконком виніс рішення надати дитячому будинку право тимчасово представляти їхні інтереси.

Є діти-сироти, а є двоє хлопчиків, у яких тато помер, мама зникла безвісти. Тому треба було оформляти пенсію по втраті годувальника, – каже Наталія Куцалаба. – Зараз вони отримують соціальні виплати. Коли одного хлопчика забирала мама, то ми передали їй усі документи, щоб вона могла стати на облік та отримувати соцвиплати в іншому місці.

Молодші діти сплять у кімнатах з більшою кількістю ліжок, старші – з меншою

Бути як усі

Зараз у «Теплому домі» мешкають 10 дітей з інвалідністю. Усі з різними діагнозами. Цим дітям потрібна реабілітація, постійний догляд. Дехто з мешканців закладу, яким діагноз не дозволяє відвідувати школу, навчається індивідуально. Інших працівники центру відводять і забирають зі школи, яка розташована за кілька хвилин ходу.

Ми дозволили нашим вихователям працювати подобово, бо спочатку були проблеми з транспортом, зокрема через комендантську годину, – каже заступниця директора «Теплого дому». – Тепер зміна починається з 09:00, бо на 08:00 було важко добиратися тим, хто мешкає в селах. А дітям не можна ламати режим, вони звикли снідати, обідати, вечеряти у певну годину.

Дозвілля у мешканців закладу проходить по-різному. Наприклад, діти дуже люблять годувати коней овочами та фруктами, які ростуть у саду на території закладу. А ще – гратися з лабрадорами.

У дітей є заняття з кулінарії та домогосподарства

Ці собаки дуже ніжні й чемні. Діти на них їздять верхи, бавляться, заплітають їм косички. Собак ми спочатку вигулюємо, щоб вони набігалися, заспокоїлися, а потім уже допускаємо до дітей, – говорить Наталія Куцалаба.

«Теплий дім» перебуває на утриманні обласної ради, але з багатьма додатковими потребами допомагають благодійники.

За словами дирекції закладу, на початку війни було немало спонсорів, а тепер більшість зосередила свою допомогу на східних і північних областях.

Читайте: “Дім Ангела”. Як на Долинщині будують реабілітаційний центр для особливих дітей (ФОТО)

Спонсори питають: чим вам допомогти? Ми всіх просимо про спортивний майданчик. Старші діти хотіли б грати у футбол, баскетбол. Благодійники нам подарували чотири вуличні тренажери, то діти з радістю на них займаються, особливо старші хлопці, – каже Наталія Куцалаба. – Також чудово було б мати басейн – це добре не лише для дозвілля, але й для корекційної роботи. Колись ми возили дітей у басейн у місті. Тепер, на жаль, не маємо змоги.

Також «Теплий дім» направив у благодійні фонди прохання допомогти із взуттям та одягом на холодну пору. Крім того, хоч з першого погляду цього не видно, ремонту та утеплення потребує й сама будівля. Але для цього потрібні великі гроші, які в умовах війни залучити не надіються.

Багато мешканців закладу потребують реабілітації та корекційної роботи

А особливе бажання – мати можливість частіше вивозити дітей на природу – на річку, до лісу. Бо, за словами Наталії Куцалаби, тутешні діти мріють про одне: бути такими, як усі.

У нас діти переважно після 9 класу йдуть у професійно-технічні заклади, мало хто залишається до 11, – розповідає заступниця директора. – Але зараз є троє десятикласників і двоє одинадцятикласників. Буває, діти вступають в університети і дуже успішно навчаються. Якщо з цими дітьми працювати, допомагати їм, вони можуть немало досягти у житті.

Читайте: Облрада ліквідувала “Теплий дім” у Долині: що буде з дітьми (ФОТО)

Поки там небезпечно

З 24 лютого на територію Івано-Франківської області переїхали 362 дітей, які були вихованцями закладів цілодобового перебування. З них 204 уже вибули.

Частина дітей поїхала за кордон, разом зі своїми закладами. Погодження на це давали органи опіки й піклування, обласні військові адміністрації, звідки діти були родом, – каже начальниця служби у справах дітей Івано-Франківської ОВА Марія Євчук. – Декого забрали рідні батьки. Переміщених дітей ми розмістили у заклади обласного підпорядкування: санаторні, центри підтримки дітей та сімей тощо.

Зараз у закладах цілодобового перебування Івано-Франківщини є 158 дітей, переміщених з областей України, де йдуть бої, або ж які перебувають у тимчасовій окупації. З них лише десь третина має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування.

Минулого року заклад планували передавати на баланс Долинської міської ради, але працівники і батьки дітей були проти

Також на Прикарпаття переїхали 19 дитячих будинків сімейного типу, в яких є 129 вихованців, і сім прийомних сімей. Крім того, є 22 сім’ї опікунів (там дітей виховують рідні бабусі, дідусі, повнолітні брати чи сестри, дядьки, тітки).

За цей період на території області було більше 360 дітей-сиріт із законними представниками – опікунами. Але 132 дитини вже переїхали: хтось за кордон, а хтось в іншу область, а хтось повернувся назад, – говорить Марія Євчук. – Ще 138 приїжджали не з рідними батьками, а з родичами чи сусідами, яких батьки уповноважили перевезти дітей у безпечне місце.

Нині на Прикарпатті очікують прибуття 13 дітей зі школи-інтернату та 35 дітей з центру соціально-психологічної реабілітації дітей – обидва з Сумської області. Зараз діти перебувають за кордоном. За словами Марії Євчук, заклад, який їх прийматиме, вже готовий, чекає. На Прикарпатті діти перебуватимуть до того часу, поки їм не буде безпечно повернутися додому.

Авторка: Ольга Романська

Цей матеріал створено завдяки ГО «Інтерньюз-Україна» у межах програми «Український фонд швидкого реагування», яку втілює IREX за підтримки Державного департаменту США. Вміст є виключною відповідальністю «Репортера» і не обов’язково відображає погляди Державного департаменту США та IREX.

Донат
Читайте «Репортер» у Telegram та Instagram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні

Реклама партнерів:  

Comments are closed.