На позачерговій сесії міськради, яка була 13 квітня, депутати проголосували за перейменування 25 вулиць, що були названі на честь російських та радянських культурних діячів. Натомість нині вулиці Франківська перейменовані на честь відомих українців.
Зокрема, представників УПА, які мали стосунок до Франківська. Також – на честь героїв нинішньої російсько-української війни. Нові вулиці ще не мають табличок і вказівників, але на картах Google вони є, пише Репортер.
Репортер продовжує рубрику #Нові вулиці. Тут ми знайомимо франківців і гостей міста з перейменованими локаціями. Розповідаємо про історію кожної вулиці, показуємо цікаву архітектуру та радимо, що тут корисного можна знайти. І звісно ж, – розказуємо про людей на честь яких назвали вулиці. Аби знали й запам’ятовували.
Цього разу одразу про дві вулиці, які переходять одна в іншу – Миколи Арсенича-Березовського (колишня Рєпіна) і Героїв Попасної (раніше Менделєєва). Обидві в районі залізничного вокзалу.
Вулиця Миколи Арсенича-Березовського
Вона сполучає вулиці Богдана Лепкого та Марійки Підгірянки. Весь її лівий бік займає меморіальне кладовище, а справа лише шість будинків.
Будинки – 1910-х років. Два з них – №8 і №10 – в реєстрі пам’яток місцевого значення.
У будинку №6 працює міська санітарно-епідеміологічна станція. На початку вулиці багатоповерхівка, на балконі першого поверху вивітрюється кольоровий ліжник, що додає якоїсь атмосферності.
У всі чотири пори року тут і справді якісь живописно. Влітку – чи не найприємніше та найпрохолодніше місце у Франківську, восени добре слухати шурхіт пожовклого листя, а взимку – як рипить сніг.
Вулиця виникла в перші роки ХХ століття, а першу назву одержала за ухвалою міської ради 28 жовтня 1909 року. Її назвали ім’ям Артура Ґротґера – польського художника ХІХ століття, представника романтизму.
Від 1945 року вулиця мала ім’я іншого художника – Іллі Рєпіна. Він народився в Чугуєві, що на Харківщині. Навчався та жив у Петербурзі. Був професором Академії мистецтв, а згодом і її ректором. Серед його учнів – українські художники Микола Пимоненко, Олександр Мурашко, Фотій Красицький.
Читайте також:
Діяльність Рєпіна тісно пов’язана з Україною. Він вивчав українську історію, культуру, фольклор, порушував проблему українського стилю в мистецтві. Його друзями були Марко Кропивницький, Микола Мурашко, Дмитро Яворницький.
На українську тематику написав чимало творів: всесвітньо відома картина «Запорожці пишуть листа турецькому султанові» (1891), «Вечорниці» (1881), «Чорноморська вольниця» (1908), «Гопак» (1930) та інші.
До теми: “Нові” вулиці Франківська. Михайла Мулика (ФОТО)
Нині вулиця названа на честь Миколи Арсенича-Березовського, творця Служби безпеки ОУН, одного з дев’яти генералів УПА.
Радянські спецслужби двічі рапортували про ліквідацію Миколи Арсенича. Третій раз про його смерть (уже справжню) доповіли особисто Лаврентію Берії. У полюванні на генерала СБ ОУН активно використовували вербування агентів із підпільників, яких змушували до співпраці.
Загинув Микола Арсенич 23 січня 1947 року біля села Жуків Бережанського району в лісному бункері. Його охоронець на псевдо «Клим» підірвався на гранаті. Аби не потрапити живими в руки ворога, генерал СБ застрелив свою дружину, референтку Українського Червоного Хреста Ганну Гунько, зв’язкову Шухевича Світлану Галушку, облив все у бункері гасом, підпалив документи й застрелився сам.
17 листопада 2013 року в його рідному селі Нижній Березів, що на Косівщині, Миколі Арсеничу відкрили пам’ятник. На його честь названі вулиці у Коломиї, Новоград-Волинському, а тепер і у Франківську.
Більше про Службу Безпеки УПА читайте в матеріалі: Калушанин Степан Петраш про службу у спецбоївці УПА, ув’язнення і таборове кохання (ФОТО)
Вулиця Героїв Попасної
Переходимо дорогу на Марії Підгірянки та одразу потрапляємо на вулицю Героїв Попасної. Раніше вона була Дмитра Менделєєва. А за Польщі – Адама Асника, польського поета та драматурга.
Вуличка виводить прямо на гамірний автовокзал. Та попри це, вона дуже спокійна. Тут приватний сектор з городами, квітниками й котами на підвіконнях.
Місто Попасна, до речі, є побратимом Івано-Франківська.
Попасна сильно постраждала під час бойових дій у лютому-травні 2022. У другій половині квітня ворогу вдалось захопити половину міста, точились запеклі вуличні бої. За словами голови Луганської ОВА Сергія Гайдая, «вцілілі будинки у Попасній відсутні».
З захопленої частини міста ворог примусово депортував населення до окупованих територій. Евакуація мирних мешканців до вільної України була сильно ускладнена постійними обстрілами. В місті залишилось понад 2500 людей. За даними на 1 січня 2018 року, у Попасній було 20 600 мешканців.
8 травня 2022 року українським військовим довелось відійти, місто опинилось під російською окупацією.
Але ми Попасну обов’язково повернемо й відбудуємо!
Авторка: Світлана Лелик.
Comments are closed.