На позачерговій сесії міськради, яка була 13 квітня, депутати проголосували за перейменування 25 вулиць Івано-Франківська, які були названі на честь російських та радянських культурних діячів. Натомість нині вони перейменовані на честь відомих українців.
Зокрема, представників УПА, які мали стосунок до Франківська. Також – на честь героїв нинішньої російсько-української війни. Нові вулиці ще не мають табличок і вказівників, але на картах Google вони є, пише Репортер.
Репортер продовжує рубрику #Нові вулиці. Тут ми знайомимо франківців і гостей міста з перейменованими локаціями. Розповідаємо про історію кожної вулиці, показуємо цікаву архітектуру та радимо, що тут корисного можна знайти. І звісно ж, – розказуємо про людей на честь яких назвали вулиці. Аби знали й запам’ятовували.
Зараз читайте про вулицю Героїв Маріуполя (раніше Лермонтова), яка розташована у районі залізничного вокзалу.
Це бічна вулиця Генерала Тарнавського, що сполучає її з вулицею Макогона.
Як писав у своїй книзі “200 вулиць Івано-Франківська” краєзнавець Михайло Головатий, за Австрії район теперішніх вулиць Героїв Маріуполя, Кобилянської й частини Тарнавського вважався заможним і на картах позначався як «Леонівка». Бо походить від імені депутата австро-угорського парламенту, згодом міністра фінансів Австро-Угорщини Леона Білінського. Той був уродженцем Галичини, а ще доклався до того, аби дирекція залізниць після Львова була створена у Станиславові. Це сталося у 1894 році.
Читайте також: Слідами старого Станиславова. Шевченка / Лермонтова
Першу офіційну назву вулиця отримала 22 листопада 1900 року і була названа іменем Шевченка. Поляки, які переважно жили на тій вулиці, були не у захваті, але під тиском українців та поступливим ставленням австрійської влади, прийняли назву.
У 1920-х роках поляки після відновлення власної держави таки перейменували її на честь свого другого президента Станіслава Войцеховського.
У радянські часи вулицю перейменували на Лермонтова.
І у квітні цього року вона отримала назву Героїв Маріуполя. На честь усіх, хто мужньо захищав і тримав місто з початку повномасштабного вторгнення з 24 лютого і до 22 травня. Це прикордонники, морпіхи, бійці полку «Азов», нацгвардійці, медики, волонтери.
Вулиця Героїв Маріуполя дуже затишна, спокійна, зелена. Це суто приватний сектор, серед зелені та квіткових клумб. Коротка вулиця, яку неспішно проходиш у прохолоді липових алей. За атмосферністю вона справді нагадує щось приморське.
А ще тут настільки спокійно та якось по-домашньому, що чотирилапі дворняги дрімають собі просто посеред дороги. Їх обходять пішоходи, об’їжджають машини. Собаки тут свої, для них навіть хтось з мешканців зробив буду.
Щодо архітектури, то це переважно двоповерхові будинки початку XX століття. Багато з них перебудовані чи добудовані. Будинки №7, 8, 13 є пам’ятками архітектури. На якихось ще збережена ліпнина.
Comments are closed.