Я писав уже про нашу програму для ветеранів, і ці фантастичні люди не перестають дивувати. Днями випускники минулих років передали перший продукт своєї бізнес-ініціативи – згущене молоко з різними смаками. Воно чудове, а факт того, що ти дуже опосередковано, але все ж долучився до цієї справи, додає смаку винятковості. Для мене такі люди – гідний приклад. Ти береш ситуацію у власні руки та рухаєшся вперед. Стаєш лідером спочатку самого себе, шукаєш і знаходиш партнерів, набираєш працівників і стаєш лідером для них.
Саме така послідовність є шляхом до створення середнього класу, представників дрібного й середнього підприємництва, які є справжніми рушіями економіки та найбільшими платниками податків, пише Максим Карпаш у Репортері.
Кілька років ми вже робимо спроби мотивувати наших слухачів починати свій бізнес. Але чому наші люди так бояться? Особливо дивно чути таке від ветеранів – вони без страху йшли на війну, але часто витончено уникають старту в бізнесі. Тобто, на словах більшість хоче працювати на себе, а насправді обирають простіший шлях найму до когось. Чому? Тут може бути кілька відповідей.
Локальне підприємницьке середовище. Бізнес на Прикарпатті досі має наліт чи то злочинності, чи то буржуазності навіть у тих, хто геть не зазнав впливу комуністичної пропаганди. Маємо зробити підприємництво знову популярним, бізнес-невдачі – максимально толерувати, а дітей – підтримувати заробляти «копійку» з найменш можливого віку. Чому б місцевим успішним підприємцям і фахівцям не почати відкриті зустрічі для всіх охочих?
Освіта. Слід розуміти, що бізнес – не професія, а шлях заробітку своїми знаннями та вміннями. Основи підприємництва нескладно освоїти у розумний час, і можливостей для цього достатньо. Коли наш слухач дізнається, що бізнес можна зареєструвати за день і так само просто його закрити, йому легше думати над своєю ідеєю. Також треба культивувати підприємництво не лише для заробітку, а радше задля реалізації мрій і задумів, подання чудового прикладу для власних дітей.
Наукова та дослідницька інфраструктура. Здається, що це не дуже важливо і десь далеко, якщо, наприклад, йдеться про вирощування та продаж якоїсь городини. І це буде величезною помилкою. Сьогодні кожен бізнес є ІТ-бізнесом. Без маркетингових досліджень годі вивести на ринок новий продукт. Штучний інтелект намагається нам допомогти чи не з кожної праски. Емоційну прив’язаність до товару чи послуги неможливо встановити чи підтримувати без мистецького вкладу. Тож чекаємо більше популяризаторів науки – без знання її останніх досягнень нічого доброго нас не чекає.
Релігія – знаю, що можу наразитися на критику, та промовчати буде неправильно. Теологи пояснили б краще, але факт залишається – східна слов’янська традиція, особливо православ’я, не надто позитивно ставляться до підприємництва. Припускаю, що страх невдачі – звідти ж. Натомість, закликаю глибше вивчати доробок владики Андрея Шептицького щодо розвитку підприємництва та кооперативного руху, шукати в його словах ключі до духовного становлення підприємництва, його фундаментальних засад і принципів.
