Про вступ України до Європейського Союзу зараз говорять усі, але у першу чергу – як про процес на рівні держави.
Українці очікують вищих зарплат, зниження рівня корупції тощо, але забувають, що євроінтеграція уже безпосередньо впливає на життя людей у регіонах – зокрема на Прикарпатті, пише Репортер.
Користь від вступу залежить від громад
Недавно Україна відкрила два кластери з необхідних шести у процесі переговорів про вступ до ЄС. Українські та європейські чиновники сподіваються відкрити решту вже до кінця цього року. А потім Україні доведеться крок за кроком ухвалювати зміни до законодавства та запроваджувати нові підходи на місцях.
Читайте: Переговори починаються. Що таке кластери та що далі чекає Україну на вступі до ЄС
І хоч більшість законів, пов’язаних зі вступом до Європейського Союзу, ухвалюються на центральному рівні, євроінтеграція сильно впливає саме на місцях. За оцінкою Європейського Комітету Регіонів, близько 70% норм європейського законодавства виконувати доведеться саме органам місцевого самоврядування.
Якщо говорити про «великі» реформи, то насамперед можемо казати про продовження реформи децентралізації та чіткий розподіл повноважень і ресурсів між державою, областями і громадами, – каже старший аналітик Українського центру європейської політики Дмитро Науменко. – Також, у процесі впровадження вимог ЄС у сфері управління, місцева влада повинна буде відповідати більш жорстким вимогам щодо прозорості місцевих рішень, громадських консультацій, публічних закупівель, внутрішнього контролю та ефективного використання бюджетних коштів.
Більше того, на практиці значна частина європейських правил реалізовуватиметься саме на місцевому рівні. Саме від рішень громад залежатиме, чи перетворяться європейські норми та фінансова підтримка на кращі дороги, чисту воду, сучасні школи, якісний транспорт і нові робочі місця.
Громади повинні визначати пріоритети розвитку, готувати проєкти, проводити прозорі закупівлі та забезпечувати подальше утримання створеної інфраструктури, – пояснює Дмитро Науменко. – Області та регіони мають координувати великі проєкти, які охоплюють декілька громад, наприклад, у сферах поводження з відходами, транспорту, водопостачання або професійної освіти. Тому успіх інтеграції до ЄС залежатиме від місцевої влади дуже суттєво – за законодавчої і фінансової підтримки з Києва. Інакше кажучи, саме Київ може домовитися про умови членства, але саме від спроможності громад значною мірою залежатиме, чи відчують громадяни його практичні переваги.
Тарифи зростуть, якість послуг теж
Багато змін стосуватимуться комунальних послуг, де ЄС вимагатиме дотримання досить високих стандартів. Зокрема, щодо управління відходами, якості питної води та очищення стоків, громадського транспорту, енергоефективності будівель і модернізації теплопостачання. Впроваджувати їх доведеться на місцевому рівні. Саме зміни на рівні інфраструктури та комунальних послуг мешканці регіонів відчують найперше після вступу України до ЄС, каже Дмитро Науменко.
Йдеться про модернізацію доріг, громадського транспорту, водогонів, очисних споруд, систем поводження з відходами, шкіл, лікарень та енергетичної інфраструктури, – говорить аналітик. – Членство в ЄС відкриє доступ не тільки до коштів на післявоєнну відбудову, а і до значно більших ресурсів європейської політики згуртованості. Але фінансування не надаватиметься автоматично: перевагу матимуть громади з професійними командами, підготовленими проєктами та спроможністю прозоро використовувати кошти.
Втім, не всі зміни будуть позитивними для мешканців. Зокрема, за словами Дмитра Науменка, у багатьох випадках зросте не лише якість комунальних послуг, але й тарифи. Також обов’язкова модернізація багатоквартирних будинків потребуватиме від власників співфінансування.
Для місцевого бізнесу членство в ЄС означатиме ширший доступ до ринку Євросоюзу, інвестицій та європейських закупівель. Водночас зростуть вимоги до якості продукції, захисту споживачів, екологічних і трудових стандартів.
На ринку праці розширяться можливості для навчання та роботи в інших країнах ЄС, – каже Дмитро Науменко. – Водночас це додатково може посилити нестачу працівників у медицині, освіті, будівництві та комунальному господарстві. Зміни в освіті будуть поступовішими: це передусім академічна мобільність, визнання кваліфікацій та наближення професійної освіти до потреб ринку праці. Досвід Польщі, Хорватії та інших країн регіону показує, що позитивний ефект членства накопичується поступово. Найбільше виграли території, які мали сильні місцеві команди та заздалегідь підготовлені проєкти.
Розвиток регіону – за європейські гроші
Вплив від процесу євроінтеграції можна відчути вже зараз. За словами директора департаменту інвестиційної політики, проєктів, міжнародних зв’язків, туризму та промоцій міста Івано-Франківська Ігоря Попадюка, зараз у громаді реалізують 16 міжнародних проєктів, усі – за фінансової підтримки країн ЄС.
Ми вже реалізували у Франківську загалом 12 міжнародних проєктів на понад 140 млн грн. Усі – за співфінансування від програм Європейського Союзу або з країнами-членами ЄС, крім одного – від ПРО ООН. Але й там донором все одно була німецька організація GIZ, – каже Ігор Попадюк. – За останні роки можливостей стає все більше. Тому треба готувати значно більше людей, які вміють вести грантові проєкти.
Серед реалізованих за співфінансування з ЄС в міській громаді – проєкти, пов’язані зі створенням мережі зарядних станцій для електроавтомобілів, впровадження STEM-освіти у профшколах та училищах, створення єврейського туристичного маршруту, підтримка бізнесу в рамках програми «Нова економіка Івано-Франківська».
Зараз на стадії реалізації: проєкти з розвитку франківських парків, проведення Європейських днів культурної спадщини, закупівлі снігоприбиральної техніки, впровадження передових технологій у лікарнях, посилення управління побутовими відходами тощо. Повний список можна побачити на сайті департаменту.
Читайте: Природа доступна всім. Франківську дитячу екостанцію покращили завдяки транскордонному проєкту
На рівні області зараз реалізують 39 проєктів за програмами Interreg – з Польщею, Румунією, Угорщиною й Словаччиною та загальною програмою Interreg Europe (там партнерами є Фінляндія, Кіпр, Італія та Греція). Загальна вартість актуальних проєктів за цими програмами – 15 106 781 євро.
Інші програми міжнародної підтримки для Івано-Франківської області:
- Швейцарсько-український проект DECIDE «Децентралізація для розвитку демократичної освіти» (бюджет – понад 16 млн євро);
- «Interact-Europe 100» – для Івано-Франківської міської клінічної лікарні (понад 267 тисяч євро для області);
- «Європейська ініціатива від науки до дії у сфері охорони здоров’я» – теж з міською клінічною лікарнею (грант для Прикарпаття – понад 167 тисяч євро);
- «Посилене партнерство для сталого відновлення», спільно з урядом Швеції (загальний бюджет – понад 70 млн євро).
Від підтримки бюджету до відновлення шкіл
Згідно з даними від Делегації ЄС в Україні, від початку повномасштабного вторгнення Європейський Союз, станом на червень 2026 року, надав Україні та українцям загалом понад 215 млрд євро допомоги. Зокрема, 77 млрд євро — військова допомога в рамках European Peace Facility та допомога, надана окремо державами-членами. Ще 17 млрд євро – на підтримку українських біженців.
А найбільше – понад 110 млрд євро – фінансова, бюджетна і гуманітарна підтримка. Сюди входять двостороння співпраця з підтримки реформ, проєкти, адаптовані під нагальні потреби на місцях, надання коштів на відновлення зруйнованих українських шкіл й закупівлю шкільних автобусів тощо. Ще 7,1 млрд євро – допомога за програмою Ukraine Support Loan, а 3,8 млрд євро – кошти, отримані від доходів із заморожених російських активів у Європі.
Частина цієї допомоги надходить безпосередньо в державний бюджет, а вже звідти їх спрямовують за потребою. Звісно, найбільше коштів зараз направляють у прифронтові й сильно постраждалі від війни області. Але допомога у рамках програм з охорони здоров’я, енергетики чи освіти, яка надходить у регіони, також часто залежить від європейського фінансування.
Водночас, з’являється більше можливостей й для залучення грошей безпосередньо на розвиток громад. У лютому 2026 року Верховна Рада ратифікувала Угоду про участь України в напрямі «Зайнятість та соціальні інновації» (EaSI) Європейського соціального фонду «Плюс» (ESF+). Програма підтримує соціальні інновації, розвиток зайнятості, впровадження європейських практик, міжнародні партнерства та підвищення спроможності громад.
Тож тепер органи місцевого самоврядування, комунальні установи та інші юридичні особи можуть брати участь у конкурсах програми EaSI на рівних умовах з учасниками з країн ЄС.
Авторка: Ольга Романська
