Напередодні 1 вересня благодійні організації вкотре закликали франківців не купувати квітів, а перерахувати гроші на благодійність. Однак таку ініціативу підтримали не всі. Чому?
Одне іншому не заважає
Акцію «Благодійність замість квітів» започаткували ще у 2014 році. Ідея виникла ця у соцмережах. Громадські активісти, відомі люди пропонували замість дорогих квітів на 1 вересня віддати гроші на лікування вояків, поранених на Донбасі.
«У рамках акції пропонуємо вчителям шкіл і вихователям дитячих садків відмовитись від звичних квіткових подарунків та повідомити про це учнів і батьків на власній сторінці у соцмережі, шкільному стенді або на сайті школи», – йшлося у повідомленнях.
Тоді на ініціативу відгукнулися не лише батьки школярів, а й керівництво шкіл. При цьому згодом вирішили допомагати не тільки бійцям, а й онкохворим дітям та сиротинцям.
Нині батьки школярів нібито ініціативу підтримують. Проте квіти все одно до школи несуть. Хоча перед 1 вересня гілочка хризантеми, альстромерії чи гербери у Франківську коштувала щонайменше 40 грн, а квітка троянди – 50-70.
«Колись моя мама хотіла, щоб я була вчителькою, – говорить Оксана Говера, мама першокласниці. – Вона казала, що це дуже гарно, коли на 1 вересня вчителька повертається додому з величезним букетом, і їй усі заздрять. Тому вважаю, що на перший і останній дзвоник вчителька має бути з оберемком квітів».
Проте жінка зазначає, що жодної копійки на букет вони не витратили, бо квіти зірвали на власному городі.
«Ми купили квіти, бо вважаємо, що це в першу чергу створює відчуття свята для дитини, – каже Василь Мельникович, теж батько школярки. – Пожертви, звісно, робити треба, але я переконаний, що і квіти у вчительки мають бути».
Такої ж думки мама двох доньок Христина Паньків.
«Для «першачка» квіти купили окремо, а вчительці старшої доньки подарували букет від класу, – розповідає жінка. – Вважаю, що кожен може розпоряджатися своїми грошима так, як вважає за потрібне. Благодійність, то, звісно, добре, але з таким успіхом нам треба відмовляти собі у всьому. Я не вважаю квіти злом»
Скільки витратили на букет, батьки пригадати не змогли – «не така вже й значна сума». Також не сказали, скільки витратили на благодійність. Але кажуть, допомагають постійно.
А от сім’я Островських з букетом скреативила і замість квітів подарувала вчительці фрукти, які обійшлися їм у 120 грн.
«Ми купили букет з фруктів, щоб наша вчителька могла ними поласувати, – говорить Оксана Островська, мама школярки. – Також у нас із донечкою є традиція: щороку, перед 1 вересня, ми визначаємо певну суму з наших заощаджень і передаємо на якусь благодійність. Цього року перерахували 500 грн в один із дитячих будинків. Такі ж пожертви робимо напередодні Різдва та Великодня».
За словами батьків, і самі вчителі не ображаються, якщо не отримують квітів. Кажуть, справжні педагоги мають подавати дітям приклад – вчити їх робити соціально корисні справи.
«Наша вчителька навіть наполягала на тому, щоб ми нічого не купували, мовляв, це зайва витрата грошей і краще вони підуть комусь на користь, – говорить Світлана Микитюк. – Востаннє ми несли квіти, коли йшли в перший клас – нині йдемо в четвертий».
Совок з піаром
Деякі батьки вирішили відмовитись від квітів, бо вважають це пережитком радянських часів.
«Ми свідомо відмовились від цього «совка». Сьогодні син іде у третій клас, і вже третій рік поспіль ми квіти не купуємо, – говорить Андрій Менів. – Також, вважаю, треба заборонити святкові лінійки. Скажімо, у школі-ліцеї № 23 вони тривають по годині-півтори – діти бідні щоразу. А ще депутати й чиновники приходять зайвий раз попіаритись. Наприклад, секретар міськради Оксана Савчук на цьогорічній лінійці заявила: «Ми з мером Марцінківим даруємо по 100 тисяч кожному першому класу». А насправді це наші гроші, бюджетні, а не особисті – Савчук і Марцінківа».
Іванна Янчук також вважає зайвими – і виступи чиновників, і квіти для вчителів.
«Ми так усі хочемо позбутися усього радянського і так міцно тримаємось за нього, – каже жінка. – З іншого боку, 1 вересня – це початок робочих буднів для мого школяра. Ми ж не даруємо квіти своїм шефам, коли вертаємося з відпусток?».
Європа не заморочується
Чи то справді залишки СРСР, чи просто традиція, сперечатися можна довго. Однак у Європі, куди ми всі ніби йдемо, вчителі не отримують ані квітів, ані коштовних подарунків.
В Іспанії, Великій Британії, Франції, Ірландії, Норвегії день початку навчання взагалі не вважається святом. Не роблять урочистостей і в сусідній Польщі. Лише у початковій школі вчителю, який веде клас, зазвичай роблять символічний подарунок – якусь корисну в господарстві річ. А квіти дарують двічі на рік – на День вчителя (14 жовтня) і на випускний.
У Чехії жодної лінійки немає. Лише для першокласників влаштовують концерт з клоунами.
І хоч у школах Німеччини та Австрії перший день, як правило, святковий, квітів вчителям там теж не дарують. Обов’язковий момент – урочистий вихід нових учнів у супроводі класного керівника із загального залу в клас. Там вони знайомляться, отримують перші завдання та розходяться по домівках…
Напевно, квіти на 1 вересня – таки не найбільша наша проблема. Та, на жаль, навчальний рік не мине і без традиційного збирання грошей з батьків: подарунки на день вчителя, ремонт класів, випускні. Якщо з останніми двома пунктами багато хто мовчки погоджується, то подарунки вчителям викликають чи не найбільше суперечок. Що це: спосіб батьків подякувати педагогам чи ганебна звичка, яка прищеплює дітям толерантність до корупції і ділить школярів на заможних і бідних?
Comments are closed.