Останні вибори в Україні відзначилися новацією — усі 34 тисячі дільниць були оснащені відеокамерами. У день виборів кожен міг зайти на відповідний сайт і подивитися на хід голосування. А де ж нині вся та техніка, на яку пішли шалені гроші з держбюджету?
Кожна виборча дільниця була забезпечена ноутбуком HP ProBook, камерою Logitech C310 (2 шт), USB-подовжувачем, мережевим подовжувачем і металевою шафою з замком і тросиком безпеки для ноутбука. Вартість такого комплекту — 7128 грн. Принаймні таку суму озвучила Катерина Чала, гендиректор Sitronics, генерального підрядника впровадження систем відеомоніторингу за виборами.
З дня виборів минуло вже більше трьох тижнів. «Де нині техніка?» — з таким запитанням ми звернулися до керівників кількох франківських закладів, приміщення яких слугували виборчими дільницями.
Так, у ЗОШ №24, що на вул. Хіміків, було аж дві виборчі дільниці, тобто й обладнана школа була двома комплектами. Директор Ігор Мельничук каже, що напередодні виборів отримав акт передачі техніки від працівників «Укртелекому», на час виборів передав усе голові комісії, а після завершення отримав усе назад. Нині він несе персональну відповідальність за все те обладнання, й воно досі у школі.
«Камери у спортивному залі демонтував «Укртелеком», — каже директор. — Я на цьому наполіг, бо під час уроків фізкультури їх могли розбити. Вони просто зняли їх з подовжувача, а я заховав у сейфі. А на другій дільниці — в їдальні — вони так і стоять».
Схожа ситуація і у ЗОШ №16, що на Вовчинецькій, де також було дві виборчі дільниці. «Ми всі камери познімали, аби ніхто не позичив, і сховали у сейфі, — каже директор Микола Івануляк. — Бо камери трималися на чесному слові, слідкувати за ними було важко, а в нас і батьківські збори проходять, і таке інше. А щодо ноутбуків, то вони таким ланцюгом приковані, що зняти їх просто неможливо, так там і стоять».
Камери досі висять у професійному ліцеї автомобільного транспорту і будівництва, що на вулиці Юності. «Голова комісії мені особисто передав документацію, — каже заступник директора Ярослав Івасюк. — Камери стоять в актовому залі, діти займаються художньою самодіяльністю, не знаю, чи їх знімають на відео чи ні».
Загалом на Прикарпатті було 1037 дільниць. Нескладно порахувати, що тільки в одній нашій області є техніка на 7,39 млн. грн. Вона розкидана по дитячих садочках, школах, ліцеях, сільських клубах. Відповідають за неї саме керівники цих закладів. Хоча що далі з нею робити, уявлення не мають.
Серед керівників навчальних закладів вже почали ходити версії, що їм усе залишать. «Один із членів виборчої комісії казав, що і комп’ютери, і обладнання передадуть школі, — каже директор ЗОШ №16 Микола Івануляк. — І що ще 1 листопада мали приїхати з «Укртелекому», зняти все та передати нам. Але й понині нічого не відомо. А що ми можемо тому ноутбуку зробити? Школа покористується, а через два роки, на наступні вибори, віддамо. Шафи й усе решту взагалі не бачу змісту демонтовувати. Що потім — знову ставити? Тим більше лінія інтернету до них підведена».
А от директор школи №24 Ігор Мельничук каже, що над таким варіантом ще треба задуматися. «Краще, аби то забрали, — запевняє він. — Бо на яких умовах вони б передали? Якщо просто з метою наступного використання на виборчій дільниці, то уявіть собі картину: щось там зламається, і я буду змушений відновлювати. Якщо просто для потреб школи, то я, звісно, — за. Два ноутбуки, чотири камери, маршрутизатори — це добре».
Чи справді та техніка лишиться на місцях, а чи її кудись вивезуть, ми запитали в облдержадміністрації. Заступник голови ОДА Василь Плавюк, який був призначений відповідальним за встановлення камер на дільницях області, каже, що й вони поки що не мають відповіді на ці запитання. «Нині вся техніка — на збереженні у відповідальних осіб, — говорить Плавюк. — Ми ж направили запит у ЦВК, і вони мають скинути нам доручення, що далі робити. Техніка або буде зберігатися тут до наступних виборів, або буде централізовано демонтована тими, хто встановлював, а далі будемо чекати команди, де їх мають використовувати».
А ще лишається доволі риторичне запитання — чому, витрачаючи сотні мільйонів гривень з державного бюджету на камери та ноутбуки, ніхто не задумався над тим, що робити з технікою потім.
Коментар до теми:
Чи виправдали себе камери?
Юрій Лисюк, голова Івано-Франківської обласної організації ГО «Комітет виборців України»:
«Камери на дільницях дали свій позитивний ефект, вони спрацювали стримуючим фактором. Завдяки їм можна було побачити і розташування комісій, і урн для голосування, а це змушувало комісії уважніше підійти до організації роботи у день голосування, бо розуміли, що їх показують. Вкидання бюлетенів, голосування по кілька людей в одній кабінці — на цих виборах таких порушень майже не було. От в окружних виборчих комісіях камери не стояли і примітно, що більшість порушень відбувалася вже під час підрахунку голосів і при встановленні результатів.
З іншого боку, мені не відомі випадки, коли записи камер були використані як доказові інструменти по судових оскарженнях. Думаю, їх і не було, бо не до кінця зрозуміло, яким чином можна використати записи. Чи можна взагалі отримати копію запису з якоїсь дільниці? Використання камер регламентується іншими документами, які у принципі не прив’язані до основного закону про вибори. Тобто тут маємо такі от правові колізії».
Comments are closed.