Сода й гірчиця замість миючого засобу для посуду, натуральний камінь алуніт замість антиперспіранту, хна – для фарбування волосся. Сучасні франківчанки залюбки повертаються до старих добрих бабусиних методів. Таким чином, зберігають здоров’я, довкілля та ще й економлять.
Погодьтеся, що побутова хімія вже стала невід’ємною частиною нашого життя. З її допомогою господиньки роблять своє помешкання чистим, блискучим і пахучим. І все без великих зусиль. Та про шкідливість для здоров’я й навколишнього середовища, на жаль, задумуються одиниці. Серед різноманіття всього хімічного й токсичного, природних речей набагато менше. Також існує стереотип, що природне – значно дорожче. Але, попри все, сьогодні досить модним і популярним стає таке собі еко-життя.
На Рівненщині, Львівщині, Київщині з’являються цілі еко-поселення. Тут люди відмовляються від благ цивілізації та живуть у гармонії з природою. Наприклад, продукти з городу, електроенергія від вітряків чи сонячних батарей, помешкання із натуральних матеріалів і т. д. Може, скоро такі будуть й на Прикарпатті. То як зробити своє життя чистішим, здоровішим та природнішим, але без фанатизму?
Молода мама Мар’яна Рибак розповідає, що все її досі «хімічне» життя змінилося на «еко» після народження донечки.
«Якось досі за себе було байдуже, а коли з’явилася Юлечка, то її здоровий розвиток став на перше місце, – говорить Мар’яна. – Ще вагітною на форумах начиталася різної інформації про страшні захворювання, алергії та вирішила, що виховуватиму дитину в домі, де не буде ніякої хімії. І нічого страшного. Посуд мию лише содою. Кухонну плитку чищу білою глиною, а підлогу – водою з оцтом чи з додаванням крапельки ефірної олії для гарного запаху. Олійку також використовую як аерозоль і як кондиціонер для білизни. Замість відбілювачів – кальцинована сода. Ще два рази на тиждень спиртом витираю меблі й дитячі іграшки».
Оля Гонська прийшла до еко-побуту зовсім недавно. Молода жінка зізнається, що раніше ніколи не читала складників того чи іншого миючого засобу. А коли розпочався бойкот російських товарів, то добре вивчала етикетки та вжахнулася, скільки там незрозумілих складників. Ще страшніше стало, коли прочитала про них в інтернеті.
«Зараз шукаю пральні порошки без фосфатів, до речі, підтримуючи вітчизняного виробника, знайшла такий український, яким дуже задоволена, – говорить Ольга. – Відчищає добре та й коштує вдвічі дешевше. На власному досвіді переконалася, що вода і оцет добре вимивають вікна й не залишають розводів. Іржу з поверхонь можна вивести лимонним соком. Ще ним добре чистити скло і столове срібло».
Більш глобальна мета – у Марійки Федорук. Дівчина впевнено говорить, що старається використовувати все «еко», бо просто хоче зберегти планету для дітей. «Також тому, що не хочу дихати хімією, – каже дівчина. – Я все в хаті прибираю за допомогою соди, лимонної кислоти та господарського мила. Посуд також можна мити гірчицею. Але еко-побут, то не лише відмова від хімії, але й відмова від пластику. Важливо сортувати сміття, використовувати еко-торби, замість численних поліетиленових пакетів».
А ось ще кілька косметичних порад. Наприклад, Богдана Слюзар говорить, що замість очищувальних тоніків просто використовує господарське мило. Каже, так зникають подразнення й запалення шкіри. Для здорового та блискучого волосся – настоянку кропиви разом із бальзамом. Для відбілювання зубів достатньо капельки олії чайного дерева на зубну щітку. А як антиперспірант – натуральний камінь, алуніт. Його слід помочити під водою, тоді він розм’якає, і натиратися. Не має неприємного запаху, а головне – не забиває пори.
Вивчайте складники
Звісно, без побутової хімії не обійтися в деяких моментах, тому, обираючи той чи інший засіб, слідкуйте, аби вони не містили таких речовин:
Хлор – вражає серцево-судинну систему, сприяє виникненню анемії, гіпертонії та алергічних реакцій.
Фосфати – забруднюють водойми. Навіть після очистки вода не придатна для пиття.
Поверхнево-активні речовини (ПАР) – найбільше їх у засобах для миття посуду та пральних порошках. Їх неможливо змити з посуду при звичайному полосканні прохолодною водою. Більшість із цих речовин не розпадаються й накопичуються в різних органах та тканинах організму.
Гідрохлорид натрію – спричиняє захворювання серцево-судинної системи, негативно впливає на шкіру й волосся, підвищує ризик захворювання на рак.
Нафтові дистиляти – входять до складу поліролів і можуть негативно впливати на зір та нервову систему людини.
Феноли та крезол – їдкі бактерицидні речовини, які можуть викликати діарею, порушення функцій печінки та нирок.
Нітробензол – міститься у поліролі для підлоги та меблів, викликає знебарвлення шкіри, задишку, блювоту.
Формальдегід – сильний канцероген, який спричиняє подразнення очей, горла, шкіри та органів дихання.
Цікаві факти
Ми використовуємо на 70 % більше води, ніж 40 років тому.
Близько 330 літаків можна побудувати, переробивши алюмінієві банки з-під напоїв, які щороку викидають жителі міста з населенням в 1 млн.
Виявляється, ручне прання – небезпечне. Пральні порошки, які містять фосфати, погано виполіскуються з тканин та зберігаються до чотирьох діб. У пральній машинці білизна виполіскується краще.
Comments are closed.