Книжок про успіх чимало, але автори цих пропонують зовсім інший шлях, ніж усі ми звикли.
Оригінальність цих книжок у тому, що вони пропонують зовсім інші правила досягнення успіху, ніж усі ми звикли, пише “ТСН”. На відміну від універсальних рецептів на зразок “щоб змінити світ — спочатку зміни себе”, автори “успішних” досліджень стверджують, що треба змінюватися не самому, а міняти старі форми отримання прибутку.
Майк Мікаловіц “Прибуток понад усе” — Х.: Віват, 2018
У підзаголовку до назви цієї практичної книжки її автор, популярний консультант і бізнес-тренер, пропонує “перетворити свій бізнес із монстра, який пожирає готівку, на машину із заробляння грошей”, і це не голослівне зауваження. Сам він заснував, розвинув і потім продав дві свої компанії зі статутним капіталом у кілька мільйонів доларів.
“Я розробив систему “Прибуток понад усе”, щоб подолати свої фінансові проблеми, — розповідає автор. — Спрацювало. І не просто спрацювало: це було диво. Роки боротьби та фінансових труднощів було подолано навіть не за день — за лічені години. Мені стало цікаво: ця система спрацювала лише для мене та мого недосконалого мозку чи вона може послужити людям?” Таким чином, підказує книжка, якщо ви не отримуєте прибутку, можливо, ваш бізнес недостатньо швидко розвивається.
Читайте: Книги з осіннім настроєм від “Репортера”
Утім, потрібно змінюватися не вам, оскільки змін потребує стара форма отримання прибутку (Продажі — Витрати = Прибуток). Тож якщо є бажання збільшити капітал, система “Прибуток понад усе” — неабиякий шанс. Також автор переконаний, що кожний підприємець заслуговує на фінансову свободу, а тому пропонує ґрунтовні покрокові інструкції, за допомогою яких читач легко збагне, що треба робити щодня, щомісяця, щокварталу і навіть щороку.
Марк Розін “Успіх без стратегії. Як припинити планувати і почати робити бізнес” — Х.: Фабула, 2018
Автор цієї книги мовить зокрема про те, що ХХI століття поповнило міфологію бізнесу двома яскравими міфами — міфом про Зростання та міфом про Віщуна. Першим продовжують бавити аудиторію, яка полюбляє графіки зростання, які стремлять у небо, другі за взірець мають Стіва Джобса, який, погодьмося, не дуже часте явище у світі бізнесу. Тим часом, у світі світі діяли й діють мільйони геть інших, “неправильних” менеджерів і бізнесменів, які не відповідають загальноприйнятим “канонам”.
“Вони шукають нові вигідні нагоди й хапаються за них, — переконує нас автор, — вони просуваються навпомацки, пробуючи й помиляючись, вони діють абсолютно тактично, захоплюючись то однією, то другою ідеєю. Підприємців і менеджерів першого, візіонерського, типу автор називає “стратегами”; других — експериментаторів — “опортуністами”.
Стратеги створюють стратегію на багато років уперед і потім реалізують її, не розмінюючись на спокусливі прожекти. Опортуністи будь-якої миті “готові почати з чистого аркуша, вони “фліртують” з усіма привабливими бізнес-можливостями і багато з ким ладні “лягти в ліжко”, але й кидають те, що вже розпочато, надзвичайно легко”. Отже, як вибрати? З одного боку, насправді соромно зізнатися, що ти тактик і опортуніст, адже на пострадянському просторі навіть саме слово “опортунізм” є амбівалентним. З другого боку, opportunity перекладається з англійської як “можливість”, а можливість — це прекрасно, чи не так? Якщо згодні — це книжка для вас.
Леррі Вайдел “Серійний переможець: п’ять дій для створення вашого циклу успіху” — К.: Книголав, 2018
Автор цієї книжки визначає цикл з п’ятьох кроків, до яких вдаються “серійні переможці”, щоб досягти бажаного. На перший погляд, це прості прийоми, але вони докорінно різняться з уявленням більшості людей про концепцію успіху. Замість фантастичної суперсили герої книжки вирізняються наполегливістю й копіткою працею, рішучістю й невтомною роботою над собою.
Автор запевняє: якщо регулярно застосовувати його концепти у веденні бізнесу й повсякденному житті, можна досягти неабиякого успіху. Насамперед це можливість знайти енергію і час для нових ідей. По-друге, з’ясування того, чому одним з нас вдається притягувати успіх, а іншим — ні? Нарешті, що є запорукою досягнення надмети? Автор, відомий фінансовий консультант, дає відповіді на ці запитання, використовуючи досвіди мільйонерів, спортсменів і супербізнесменів. Його мета — “запустити революцію дії, розкрити потенціал цілої армії людей, що готові мчати вперед до меті, якої вони справді хочуть досягти”.
Сьюзен Фовлер “Націлені на результат. Що насправді мотивує людей” — К.: Наш Формат, 2018
Авторка цієї книжки переконана, що традиційна система мотивування працівників не працює. Тобто система нагород та покарань може давати лише тимчасові результати, натомість потрібно щось більше, щоб зарядити працівників позитивною енергією та налаштувати на стабільну роботу й найкращі результати.
Справді, чому мотивація грошима не дає бажаного результату? Чому цінності компанії не стають цінностями для працівника? І як саме можна навчитися мотивувати? “Конкуренція і змагання — не найкращий спосіб заохотити підлеглих до сумлінної праці, — переконують нас у цій книжці. — Варто збагнути: попри практичну користь грошей і незмінне прагнення людей заробляти більше, грошові винагороди далекі від реальних причин прив’язаності працівників до роботи”. Далі авторка визначає головні мотиваційні орієнтири, які допоможуть знайти дієві й водночас справедливі шляхи для ефективної роботи та створити середовище, що сприятиме розкриттю потенціалу будь-якої команди.
Олег Криштопа, Христина Бурдим “10 успішних компаній” — Брустурів: Дискурсус, 2018
Ця книжка — про нову якість підприємництва в Україні. Автори книжок зібрали історії 10 компаній, розпитали керівників та працівників про побудову їхнього бізнесу — від появи ідеї до створення якісного українського продукту.
“Це книжка про українську мрію, — впевнені вони. — Всі історії про те, як з мінімумом стартового капіталу, але максимумом унікальних ідей можна досягти успіху”.
Один зі співрозмовників у книжці дивується: як можна ремствувати на погані умови в Україні? Країні, яка розвивається, і тому для нової справи просто безліч можливостей. Потрібно лише знайти їх. І слід визнати, що герої цієї книжки їх знаходять.
Так, наприклад, засновники мережі “23 ресторани”, чия історія відкриває цю книжку. Більшість тих, хто створював цю прикарпатську компанію, родом зовсім не з цих країв, тобто не з Івано-Франківська. Аліна — з Криму, Олександр — з Харкова, Олена і Тоня — з Донбасу. Не всі їхні ідеї у консервативному містечку сприймалися із захватом, про що дізнаємося згодом. Можливо, саме тому вони порівнюють свої заклади з НЛО. У таким самий спосіб захоплення своєю “всеукраїнською” справою демонструють інші учасники розмови про нове підприємництво — від “Коника” і “Покутської кераміки” до “Селиської сироварні” та “Чистої хати”.
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
Comments are closed.