Наприкінці минулого року івано-франківський міський голова Віктор Анушкевичус вніс у порядок денний свій звіт за 2011 рік. Мовляв, це питання і так усіх цікавить, а він готовий. Бути співдоповідачем озвався депутат міськради, голова контрольної комісії Володимир Чорноус, який 10 місяців шукав зловживання у діях мера. Оскільки сесія затяглася на три засідання, то звітувати їм довелося аж 17 січня.
Хаотична лірика мера
Як сказав той же Чорноус, згідно з законом «Про місцеве самоврядування», якщо мер звітується із власної ініціативи, то повинен говорити тільки про власні здобутки, а не про роботу депутатів, виконкому, школярів чи громадських організацій.
Але виглядало, що мер про таке не знав. Бо він якраз говорив про здобутки цілого міста та громади. А при нагоді усім дякував. Мовляв, ніхто не може мати преференцій за зроблене, бо всі досягнення – мешканців.
Отже, Віктор Анушкевичус підготував звіт на 32 сторінках ще у жовтні. Відтак, вніс у нього показники не за рік, а за дев’ять місяців минулого року. Здобутки розписав 33 підпунктами: бюджет, розвиток підприємництва та малого бізнесу, регуляторна політика, міжнародні зв’язки, розвиток торгівлі, розвиток туризму, дозвільно-погоджувальна документація, архітектура та містобудування, ЖКГ, соціальна політика, медицина, освіта, культура спорт і т. д.
 Міський голова Віктор Анушкевичус вчергове відбився від опонентів |
Звісно, говорив він менше. Бо акцентував лише на окремих моментах. Почав з того, що місто у минулому році на 60 млн. грн. перевиконало бюджет, а усі бюджетники вчасно отримали зарплату (на відміну від інших районів та областей). Згодом перейшов до ЖКГ, мовляв, багато зроблено у напрямку реформи. Пізніше додав, що ту реформу маємо завдяки його закордонним відрядженням, хоча до того всі думали, що дякувати за це треба «свободівській» більшості.
Мер згадав про відкриття нової тролейбусної лінії, благоустрій в парку, встановлення пам’ятника Шевченку, продовження виплат муніципальних субсидій, підтримку ветеранів та особливо ОУН-УПА, закладення коштів у бюджеті для лікування онкохворих дітей, відкриття підстанції швидкої в Пасічній.
Виглядало, перелічив усе, що згадав. Навіть прикарпатських спортсменів, які здобули світові перемоги у минулому році. Останнє привернуло увагу багатьох. Адже добре знаємо, що спортсмени у наш час і в нашій країні вибиваються у світ далеко не через сприяння влади… Відтак, Володимир Чорноус мав ще одну нагоду дорікнути Анушкевичусу за чужі здобутки. Депутат навіть запропонував дописати до звіту мера ще й перемоги футзального клубу «Ураган» і баскетболістів «Говерли», бо вони відзначилися великими здобутками. Мер погодився.
Наприкінці звіту міський голова згадав, що у 2011 році він підписав понад 2000 розпоряджень, розглянув більше 3000 звернень, скарг і пропозицій та особисто прийняв приблизно 300 людей. Правда, не повідомив, скільки звернень мали позитивний результат.
Далі мер дякував усім галузям по черзі. Казав, що не всі помічають того, що робиться. Мовляв, якби він дав вказівку три дні поспіль не вивозити сміття, то всі одразу побачили б реальну роботу. Дякував франківцям, завдяки яким збільшилася кількість першачків і народжуваність діток…
І така ж критика депутатів
Депутати підхопили естафету. Вони просто питали міського голову про все, що спадало на думку. Одні – про надто галузеве, локальне, інші – про зовсім особисте. І тут, до честі мера, він відповідав на всі запитання, визнавав помилки підлеглих, обіцяв виправити ситуацію. А де не міг відповісти, то зізнавався: «Я зараз не готовий вам відповісти».
Отже, приблизно 20 запитань поставив Юрій Соловей, ще десяток – Олег Капустяк, трохи попитали Ростислав Кукурудз, Сергій Борзов, Ярослав Дубас, Володимир Стасюк…
Соловей допитував практично по кожній галузі. Зрештою, не так питав, як дорікав. За те, що міський голова не головує на усіх сесіях та виконкомах, а дозволяє собі їх ігнорувати. За те, що забагато їздить в закордонні відрядження, а конкретних результатів не привозить. За те, що в місті не було аукціонів на продаж землі.
Анушкевичус боронився. Правда, обидва вони говорили без документів, тому усе це виглядало на просту риторику. Врешті, секретар міськради Руслан Марцінків попросив «розбавити» розмову іншим депутатам. Мовляв, забагато. «Люди зрозуміють, що у нас продовжується передвиборча кампанія», – підтримав його Анушкевичус.
Загалом того дня мерові згадали дуже багато. Червоною ниткою докорів у різних запитаннях звучало відкриття (тобто навпаки не відкриття) муніципальних аптек і борги комунальних підприємств.
Олег Капустяк, як підприємець, зводив стосунки із центром надання адміністративних послуг, вказував на недоліки їхньої роботи та просив купити їм сканери та принтери. А ще просив мера поставити комп’ютери секретарям його ж (мера) заступників. Виглядало, що міський голова має займатися навіть цим…
Згодом дійшла черга співдоповідати до Володимира Чорноуса. Він почав з того, що це тільки проміжний звіт. Відтак, він містить лише три епізоди. І згадав факти, які впродовж минулих років неодноразово звучали у ЗМІ. Усі вони стосувалися нецільового використання бюджетних коштів.
Перший: купівля 14 машин швидкої допомоги за завищеною ціною. Так, за словами Чорноуса, оплата перевищила ціну на 1,3 млн. грн. за рахунок того, що купували авто за лізингом. Хоча могли придбати й без нього, адже кошти на той момент у міста були.
Друге: придбання санаційної установки. Чорноус нагадав, як спершу мер надумав її купити, а потім відмовився. А в результаті місто все одно мусило її купити. Проте, добряче переплатило. А зараз ту машину ніхто не використовує.
І третє: створення геоінформаційної системи міста. Згадав, що у тендері взяли участь три фірми. Проте, дві із них були підставні. Вартість робіт – понад 1 млн. грн. Нині фірма-переможець працює над тією системою, проте, як говорить Чорноус, кошти явно витрачаються не туди…
Тут Ігор Росипайло спитав у Володимира Чорноуса: а які ж правові наслідки повинні мати ці порушення? «Якби я був на місці ще одного опозиціонера – Володимира Стасюка, то я би сказав, що ситуація потребує не терапевтичного, а хірургічного втручання, – відповів Чорноус. – А як юрист мушу сказати складніше: пропоную поставити питання про дострокове припинення обов’язків міського голови».
Захищати мера взявся регіонал Сергій Благодир. Він, як член тієї ж комісії, звинуватив Чорноуса в тому, що перший раз чує цей звіт. І що доцільно би було перш ніж звітувати, довести усі ці факти до Віктора Анушкевичуса та дати йому можливість відповісти. «Я не збираюся бути адвокатом, – сказав Благодир. – Але як людина, як слідчий у минулому, і як адвокат з 10-річним стажем, скажу: всі ці ваші докази при захисті розлетяться в мить».
Натомість Чорноус відповів, що факти підтверджуються документами. І закликав депутатів прийняти принципове рішення в кабінці для таємного голосування.
Крім цього, виступав і Володимир Стасюк. Згадував про комуналку, про невиконані обіцянки, але здебільшого говорив про недоліки у медицині. Цитував Дмитра Павличка. Мовляв, той запропонував внести зміни до слів Івана Франка «Не пора, не пора, не пора москалеві-ляхові служить» на «хохлові служить». Сказав, що хохол сидить у кожному з нас, і його треба вичавлювати.
«Шановні панове, я звертаюся до тих, у кого ще досить багато хохла усередині, – зіронізував Стасюк. – Ми повинні підтримати міського голову і ні в якому разі не голосувати за дострокове припинення повноважень. Бо з цієї посади він має стартувати у Верховну Раду».
Отже, депутати взяли звіт до уваги. А от за відставку не проголосували. Виглядало, що «Свобода» та «Фронт змін» не голосували тому, що мер їм не заважає. «Батьківщина» – тому, що всі, крім Стасюка, залишили зал. А «Удар-Громадський форум» – тому, що питання мало голосуватися таємно, натомість, було винесене як чергова пропозиція.
Бурю в склянці підняли. Поговорили та… знову поговорили. І як уже звично, досягли нульового результату. І треба було того звіту?
Comments are closed.