Отже, декілька років тому в Івано-Франківську запровадили дві різні схеми оплати за тепло. Хто мав лічильник, платив за одностав-ковим тарифом, без лічильника – за двоставковим, тобто разом з абонплатою, яка нараховується цілий рік від площі приміщення.
У 2009 році маємо такі тарифи: одноставковий – 256,06 грн. / Гкал, двоставковий – 136,35 грн. / Гкал та абонплата 1,7 грн. / м2. Однак, починаючи з 2009 року, мешканцям будинків, де вже кілька років є лічильники на тепло, теж приходять рахунки за абонплату. До того ж, суми там немалі – за середню квартиру треба щомісяця сплачувати сотню гривень. Влітку. «За що?» – питають споживачі.
Тільки для юридичних осіб
Як зазначає начальник планово‑економічного відділу КП «Івано-Франківськтеплокомун-
енерго» Ігор Угриновський, згідно з рішенням виконкому від 21 серпня 2008 року, місто застосовує одноставковий тариф тільки для тих споживачів, які користуються їхньою послугою та проживають в будинку, який для тепловиків є юридичною особою. Це може бути ОСББ (об’єднання співвласників багатоквартирних будинків), кооператив тощо.
Такі організації самі, всередині свого підприємства, розподіляють кошти і збирають оплату за надану їм послугу. Потім вони розраховуються з тепловиками як юридична особа. До речі, таких у місті є тільки 5 %.
Натомість двоставковий тариф нараховується решті населення – тим, що знаходяться на абонент-ському обслуговуванні, тобто мають у «Теплокомуненерго» свій рахунок.
«Кожного місяця ми знімаємо показники будинкових лічильників, – говорить Угриновський. – Потім кількість тепла, яка була використана, ділимо на площу всіх квартир, які користуються нашими послугами. Ділимо тепло на площу та отримуємо вартість опалення одного квадратного метру. А потім йдемо зворотним шляхом – множимо цю цифру на площу кожної квартири».
Двічі за одне
Ще в минулому році було так: якщо будинок мав лічильник, то платив за одноставковим тарифом, без нього – за двоставковим. Однак, у 2008 році за кошти з державних субвенцій місто поставило 300 лічильників. Отже, 85 % івано-франківських будинків вже є обліковані.
Таким чином, поставивши лічильник, треба було переходити на одноставковий тариф. Натомість, люди вже впродовж якогось періоду платили абонплату, тобто сплачували кошти наперед до опалювального періоду. Та сама абонплата була врахована і в одноставковому тарифі, що вже було нечесно по відношенню до споживачів.
«Так ми брали би абонентську плату двічі, – говорить Ігор Угриновський. – Тому треба було робити величезні перерахунки».
Дві ставки
Наразі кожна людина, якій влітку приходять рахунки, задумується: за що вона платить? Спробуємо «перекласти» те, що почули в «Теплокомуненерго». Отже, перша частина оплати (зимова) – умовно-змінна – фактичний об’єм спожитої теплової енергії (Гкал), яка компенсує витрати тепловиків на природний газ та електроенергію.
Друга – умовно-постійна (абонплата) – включає в себе сировину та матеріали для забезпечення технологічних процесів; газ, який витрачається на компен-сацію теплових втрат у мережах і на власні технологічні потреби котелень; електроенергію, використану на технологічні потреби; зарплату; роботи та послуги сторонніх організацій; експлуатацію машин та обладнання; загальновиробничі, загальногосподарські та інші витрати, пов’язані з виробництвом теплоенергії; обов’язкові платежі. Тобто, якщо перекласти на людську мову, люди мають платити за все, що робить і що споживає «Теплокомуненерго».
Угриновський зазначає: згідно з Постановою Кабміну тільки тепловикам дозволено перейти на двоставковий тариф. Однак, він не може сказати, що це добре для споживачів. Бо кожна людина задумується: за що платить? Натомість, підприємству це вигідніше. Тому що дебіторська заборгованість погашається не в повній мірі – деякі споживачі, що отримують рахунки взимку, не проплачують їх повністю. Тож, за словами Ігоря Угриновського, переводом частини оплати на літо підприємство полегшує людям зимове навантаження на гаманець.
Без дотації
Тарифи на комунальні послуги періодично зростають. Тепло – теж. Досить лише прослідкувати за абон-
платою. (див. інфографіку)
Як каже Угриновський, раніше це не так відчувалося, бо абонплата зростала поступово. Бо нині дорож-чає все: газ, труби, мінімальна зарплата тощо. А все це, як відомо, закладено в абонентську плату. Інша справа, що, порівнюючи з минулим роком, абонентська плата зросла різко – майже вдвічі. Бо у 2008‑му міська влада дотувала «Теплокомуненерго». Тому люди платили 0,85 грн., попри те, що мали платити 1,20 грн.
«Це – ідеальний варіант для підприємства, – каже Угриновський. – Адже нікого не треба мучити, збирати гроші. Але пройшов час, бюджет перестав дотувати, тому ціни зросли аж так». Отже рік минув, почалася сумнозвісна криза, і міська влада перестала дотувати «Теплокомуненерго». Тепер уся ця різниця плюс нові розрахунки повернулися до споживачів. Саме через те різниця й вийшла такою разючою – від 0,85 до 1,7 грн. / м2.
Візуальне зменшення
За словами Ігоря Угриновського, взимку «в принципі, на складову абонентської плати тариф мав би бути нижчим, бо люди платять цю суму влітку». Але все це відбудеться тільки, якщо зима не стане холоднішою, газ не подорожчає і т. д. Тобто, це ще вилами по воді…
Якою буде зима, наразі ніхто не знає. А газ подорожчає точно. «Цього року ми, мабуть, не змінюватимемо тариф, – каже Угриновський. – Бо для цього треба провести розрахунки, попередити за місяць у ЗМІ, дати в інспекцію з контролю за цінами. Нині ми не робимо розрахунків, бо крім мінімальної зарплати нічого не зростало. От якби різко підросла ціна на газ, тоді би включали в тариф і зарплату, і підвищення цінової політики на газ тощо».
Тож наразі все сходиться до одного: люди мають змиритися з тим, що їм все одно нараховуватимуть ці послуги. Тим більше, що в цій ситуації опинилися «лише якихось» 50 будинків (ті, в яких лічильники віддавно) – решта звикла до абонплати значно раніше.
Оплачувати чи ні – кожен вирішує для себе сам. Тим більше, що послуга, яка нині надається, традиційно є неякісною, дорогою, монопольною. Звісно, нам не звикати. Але ж тая звичка є трохи дивною як для мешканців європейського міста.
Comments are closed.