Маска вам не поможе, але не смійте виходити з дому без маски.
Взагалі не смійте виходити – чи в масці, чи без. Маска – найдієвіший засіб, але вона не поможе, пише Юрій Андрухович на “Збручі”.
Обмежте свою діяльність купуванням харчів, ліків і туалетного паперу, але не нарікайте, що крамниці від того спорожніють.
Дотримуйтесь відстані у півтора метра (для початку). Поступово збільшуйте її до трьох і п’яти метрів, а в ідеалі обходьте кожне живе створіння десятою дорогою.
Віддаляйтеся від ближніх своїх. Немає ближніх – є носії зарази й ходячі мерці.
Більше тисячі не збиратися. Більше п’ятисот не збиратися. Більше сорока не збиратися. Більше трьох не збиратися. Більше не збиратися!
Якомога частіше мийте руки, але жоден сорт мила не усуває вірус до кінця.
Мийте руки щонайменше 16 секунд. Щонайменше 20 секунд. Але краще 25-30 секунд. Мийте руки так довго, як можете, але навряд чи це вас урятує.
Мийте руки, як заповідав великий Понтій Пілат.
Не лінуйтеся приймати теплі ванни для профілактичної інгаляції дихальних шляхів, але пам’ятайте, що тепла ванна – ідеальне для вірусу середовище.
У групі ризику особи 65 плюс, хоч віднедавна й особи 65 мінус. У групі ризику всі особи. Група ризику – це інша назва людства.
Не торкайтеся нічого – в першу чергу власних облич. Тимчасово уявіть, що їх у вас немає.
Тимчасово відмовте собі в усьому, крім інтернету, але не надто захоплюйтеся порносайтами: вони створюють небезпечну ілюзію, ніби у вашому житті все добре й нічого не змінилося.
Тримайте руки при собі і користуйтеся рукавицями. Рукавиці – найдієвіший засіб, але не забувайте їх міняти якомога частіше. Кожні 16, 20, 25 і 30 секунд.
Домашні тварини не здатні заразити саме цим вірусом, але завтра виявиться, що здатні і перш усього цим.
Дезінфікуйте всі доступні поверхні спиртом, але не забувайте, що алкоголь убиває ваш імунітет.
Забудьте про рукостискання, обійми і поцілунки, але не дивуйтеся, що вас немає кому поховати.
Не звертайтеся до лікарів передчасно: лише по досягненню середньої тяжкості.
Не звертайтеся до лікарів надто пізно, хоч вони й так зроблять усе можливе для правильного оформлення вашої смерті.
Не звертайтеся до лікарів узагалі: вони – група ризику.
Карантин – найдієвіший захід, він запорука перемоги: після його запровадження кількість захворювань зросла вчетверо. Всемеро. Вдесятеро. Продовжує рости.
Заражених вірусом громадян слід або ізолювати, або – згідно з планом Б – збирати їх докупи в якомога більших кількостях на піших прикордонних переходах.
80 відсотків людей (т. зв. «тихі поширювачі») вже перехворіли, самі того не зауваживши, але невідомо, хто в такому разі це зауважив і чому вирішили, що їх саме 80, а не, наприклад, 79.
Виліковуваність загалом поки що вища за смертність, але поки що не в нашій країні.
Втім і в нашій країні не без добрих новин: у влади знайдеться достатньо ресурсів, щоб суворо карати «тихих поширювачів» і розстрілювати на місці панікерів. Здоров’я і життя людини – головний пріоритет нашої влади.
І якщо буде й далі йти до гіршого (а буде), то можете не хвилюватися – влада обов’язково посилить заходи. Якісь та й посилить. Нацгвардію залучить, зі снайперами.
Вірус обов’язково відступить уже після Великодня, але ніхто не знає котрого року.
Вірус обов’язково відступить уже влітку, бо не витримує спеки, але такої, яку людина теж не витримує.
Вірус – це Світовий Розум, точніше – його Гра в наше очищення й виправлення. Вірус вірить у можливість нашого очищення й виправлення. Нам пощастило, що він усе ще вірить.
Вірус жорстокий, убивчий, дотепний, дошкульний, швидший за нас і справедливий.
Вірус невпинно за нами спостерігає й мутує відповідно до наших методів протистояння. Йому подобається, як ми налякані, але йому цього мало.
Він у творчому пошуку. Чого не скажеш про нас.
Невдовзі виявиться, що найкраще він передається не рукостисканням, а інтернетом, і доведеться вимикати. Бо якщо вже закрили кордони, летовища й метро, то чому б і не інтернет. Ви уявляєте собі життя в карантині, самотності, в чотирьох стінах – і без інтернету? Автор сценарію ще й не таке для вас приберіг.
Автор сценарію – професіонал, який пише нам само Існування. Згідно зі законами серіалу, він увесь час руйнує попередні здогади глядачів про сутність подій. Це нормально. Проблема лише в тому, що глядачі дедалі масовіше стають акторами, до того ж переважно в ролі жертв.
Вірус – це серіал, і напруга не сміє спадати аж до кінця сезону. Але в міжсезоння все одно всі будуть говорити лише про вірус. У марній надії, що другого сезону з якогось дива не станеться.
