Максим Карпаш: Плани на літо

Школярем добре пам’ятаю в кінці травня нам вчителі давали «зав­дання на літо». Це були книги для прочитання, задачі з математики, фізики, інше. І так я вже вихований, що з 7-8 класу намагався чим скоріше вирішити задачки, а читання відкладав на потім – як задоволення.

І ось знову кінець травня, а я вже не перший рік з іншого боку у цій системі. Та бачу, що більшість освітян ментально ще в карантині й готується до канікул. Натомість, свіжі виклики вже виписали плани на літо нашій освіті. Які саме?

Перше та найголовніше – новий графік нав­чального процесу. Чому б школам не почати навчан­ня у серпні? І канікули в середині жовтня, 2-3 тижні – як такий собі «випереджувальний карантин». Університети для 2-4 курсів бакалаврату та другого курсу магістерки також можуть піти цим шляхом. Школам і вишам ввести блочне навчання, аби предмети, які містять лабораторну чи практичну частину, змістити на початок навчального року. Поки тепло, заняття можна проводити на свіжому повітрі – усім сподобається. До того ж, ранній початок навчання знизить комунальні витрати.

Читайте також: Максим Карпаш: Відмітка в паспорті ІКЕА

Друге – слід подумати, а чи всіх працівників одразу нам треба в закладах? Може, доречним буде «вахтовий» метод – одні викладачі виходять, наприклад, по вівторках і четвергах, а інші – по середах і п’ятницях. Це мінімізує контакти. При цьому, особливу увагу звернути на працівників віком 60+, адже вони у першій групі ризику.

Третє, наші заклади працюють не лише зранку – для середніх і старших класів, а тим більше студентів, можемо спокійно вводити другу зміну. Знаю, що багато в яких школах це вже є, але з причин переповнення. Але й тут є простір для вдосконалення – зменшення тривалості уроків і перерв, використання приміщень інших закладів. Не секрет, що багато університетських аудиторій після обіду стоять порожні – чому б там не займатися школярам?

До теми: Максим Карпаш: Івано-Франківськ – місто студентів

Четверте – транспорт. У громадському транс­порті ризик зараження величезний. Слід усіма способами стимулювати використання велосипедів, групових підвезень батьками і просто піші прогулянки.

П’яте питання стосується встановлення дезін­фекторів на вході та організації попереднього скринінгу – хто, коли та як це робитиме, аби знову не створювати скупчень. Не менш критичним моментом є збільшення періодичності прибирання в закладах, використання відповідних речовин тощо.

Шосте стосується культури всередині закладів – керівництву, та й усім нам, слід посилити комунікацію з учасниками освітнього процесу, виявляти емпатію та плекати позитивну внутрішню культуру. Викладачі так чи інакше є прикладом для учнів, не забуваймо про це.

Читайте також: Максим Карпаш: Ти ніколи не будеш один

Сьоме – організація логістики всередині будівель закладів освіти. Креативність слід спрямувати задля дотримання соціального дистанціювання, зменшення зайвих контактів у місцях загального користування та під час харчування. Харчування – взагалі окрема історія, може, слід подумати про концепцію «принеси їжу з собою», поки не буде запропоновано надійних варіантів.

Восьме, стосується уроків цього карантину. Всі зустрічі, наради, які ми проводили онлайн, можна продовжити. Цю ж практику поширити на всілякі тренінги, підвищення кваліфікації, більшість конкурсів і конференцій. Крім того, організувати для всіх курси з цифрової грамотності, адже багато хто виявився просто не готовим.

На закінчення лиш скажу, що працювати так, як це було раніше, ми вже не зможемо. Чим скоріше ми це зрозуміємо, тим вищою є ймовірність, що наступні кризи ми переживемо легше.

Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні