В одному з попередніх дописів я писав про сучасну науково-технічну політику України, якої… просто нема.
Обіцяв і подаю коротко огляд пріоритетів науково-технічних політик ЄС та США, пише Максим Карпаш у Репортері.
Єврокомісія оголосила на 2020-2024 роки стратегічний план наукових досліджень та інновацій із загальним бюджетом майже 91 млрд євро. План ЄС для 28 держав містить сім пріоритетних напрямків, які дають відповідь на поточні та довгострокові виклики.
Зокрема, йдеться про охорону здоров’я, економічну та демократичну співпрацю, створення нових робочих місць, належне функціонування самої Єврокомісії тощо. У цих пріоритетах відчувається вплив сучасних економістів, думки яких все частіше підтверджують зв’язок культури та економіки.
Читайте Максим Карпаш: Наука і техніка у вільному падінні
Окремі напрямки свідчать про готовність до цифрової ери – впровадження технологій штучного інтелекту, розгортання мереж транснаціональних технологічних компаній і т. д. Не менш чутливим пріоритетом є Європейський зелений курс. Він має реалізувати відмову від викопних видів палива й перетворення ЄС на кліматично нейтральну територію до 2050 року.
А останній напрямок, для прикладу, включає такі сфери, як здорові океани та моря, здорову їжу та ґрунти, а також боротьбу з раком.
Це яскравий приклад міждисциплінарності – «зелена» економіка сприяє зниженню рівня онкологічних захворювань.
Подібний підхід демонструє і нинішня адміністрація президента США. Тут «науково-технічний» бюджет, наприклад, на 2023 рік – майже 150 млрд доларів. Серед пріоритетів є такі напрямки, як попередження та готовність до пандемій, пришвидшення досліджень та інновацій у критичних та зростаючих технологічних секторах (штучний інтелект, квантові розрахунки, робототехніка, космічні технології та мікроелектроніка), інновації для забезпечення рівності (йдеться про вирівнювання можливостей для маргіналізованих, малозабезпечених, гендерно- чи расово-дискримінованих), національна безпека та економічна стійкість (готовність до біологічних, ядерних та технологічних загроз, захист критичної інфраструктури тощо), залучення дітей до сфери STEM (наука, технології, інженерія та математика).
Окреме місце серед пріоритетів після повернення США до Паризької кліматичної угоди займає мінімізація змін клімату, інновації у сфері «чистих» технологій, моніторинг кліматичних та енергетичних процесів, використання природних рішень для адаптації до змін клімату.
Читайте Максим Карпаш: Якість вищої освіти вимагає більшого
Уважний читач, напевно, звернув увагу на слово «інновації». От саме його дуже бракує в усіх українських планах науково-технічного розвитку. Інновації – це процес перетворення результатів наукових досліджень у гроші через заснування нових компаній, видачу ліцензій, вихід на ринок нових товарів і послуг тощо. Саме таким чином можна пояснити пересічним громадянам, навіщо фінансувати науку державним коштом.
І світовий досвід показує, що гроші, вкладені в науку, через інновації повертаються збільшеними вдесятеро. Так має бути і в Україні.
