Як ми вже не раз переконувалися – людське життя наповнене емоціями. Емоціями позитивними й негативними. Найцікавіше, що тільки вони – емоції – залишають відбиток у людській пам’яті про ті чи інші події на все життя.
Сірі будні не залишать спогадів, які захочеться забрати у завтрашній день. Емоції не залежать від соціального статусу людини. Вони – швидше якийсь дар чи вміння миттєво реагувати на подразник будь-якого походження. Можливо, тому, що я холерик, я взагалі не можу без них. Без емоцій моє життя перетворюється на існування. Емоції для мене – як кисень.
От, нещодавно отримав велетенську порцію емоцій, взявши участь у фестивалі «Весело 2013», який вперше відбувався в Туреччині. За ліком він був уже сьомим, але до того нас гостинно приймала Греція. Утім, різниця відчувалася хіба десь на підсвідомості. Сервіс, гостинність, дисципліна – все відповідало статусу п’яти зірок. Усього було вдосталь, не вистачало лише грецького батярства, щирості й «пофігізму». У турків відчувалася якась штучність радості бачити нас. А може, то мені просто здалося.
Суть цього фестивалю власне в тому, щоб зробити відпочинок насиченим позитивними емоціями настільки, щоб ви потім рік з нетерпінням чекали наступного разу. Щовечора – концертні програми. Починали з виступу студії «Квартал 95», а потім щодня сольний концерт зірки естради. Цьогоріч для нас співали Ані Лорак, Леонід Агутін та Ірина Білик. Завершується фест великим гала-концертом кварталівців і зірок.
Крім вечірньої програми, нікому не давали нудьгувати і протягом дня. Вибір був величезним – на всі смаки. Ми з братом Василем проводили спортивні змагання, в яких взяли участь 120 охочих. Влад Яма вчив танцювальним па. Олексій Михайличенко та Владислав Ващук вчили тонкощам футболу та провели турнір для дорослих і дітей. Одним словом, зірковий склад тих, хто допомагав зробити відпочинок незабутнім, був не тільки на сцені, а й в усіх куточках фестивалю. І співаки, і кварталівці, і всі решта зірки вільно спілкувалися, фотографувалися, роздавали автографи всім охочим, демонструючи, що вони теж звичайні нормальні люди. Адже зіркою треба бути на сцені, стадіоні чи танцмайданчику, а посеред людей – у першу чергу людиною.
Уперше на «Весело» знімали «Вечірній Квартал», який можна буде подивитись у п’ятницю, 17 травня, на «1+1». Турки, які були в залі й розуміли мову, сміялися з себе також. 1500 відпочивальників – це рекорд фестивалю. При тому, що вартість немала, потрапити туди не так просто, але воно того вартує…
Не можу не згадати турецьку кухню, історія якої сягає ще Османської імперії. І скільки країн завойовувала імперія, настільки й різноманітнішою ставала палітра турецької кухні. Пріоритетом тут є страви з яловичини та баранини, що, як правило, готуються на грані. Турки кажуть на ці страви – кебаб. Це дійсно смачно. Шеф-кухар ресторану «Хілтон» у місті Даламан поділився рецептом приготування традиційної турецької страви – люля-кебаб.
Беремо м’ясо барана та перемелюємо його, додаючи туди цибулі. До фаршу на люля-кебаб не дають ні хліб, ні яйце. Крім цибулі, ще сіль, перець, базилік, кінза й часник. Є тут і невеличкий секрет. Аби фарш потім добре тримався на шпажках, його треба дуже ретельно виминати руками, періодично збираючи до купи та з силою кидаючи на стіл. І так робити до тих пір, поки фарш не стане в’язким настільки, що не розпадатиметься, коли ви будете обліплювати ним шпажку.
Смажити треба над гранню і в жодному разі не над полум’ям. Кількість спецій кожен комбінує на свій смак.
Скільки треба м’яса й цибулі? Та скільки з’їсте!
Смачного!
