Погляд

Криза тілесного

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

Олег Головенський Ми думали, що «свято живота» у вигляді надспоживання буде тривати вічно.А ще Моня Кант говорив, що шлях до досконалості пролягає через відмову від надмірностей. Але сучасне покоління не читає Канта. Ми і не думали відмовлятися від надмірностей. Тілесний комфорт як і засіб, і сенс «два в одному» формулює: солодко-жирно?смажено-їсти, пити-не?самогонку-а-віскі, жити-в?теплі, їздити-на-лексусах, відпочивати-поза-Україною… «І те?де, і те-пе».

Дух в нашій зматеріалізованій цивілізації залишився сиротою. Увага тільки тілу. А ще тонкому егоїзму у вигляді химерних «успіху і самореалізації» (справжній сенс яких банальний — «хай су­сіда жаба задушить»).

Що буде далі? Настане час харизматів, які підхоплять настрої полчищ голодних безробітних. Як передбачив один із «класиків» укрсучліту, в 201… році в Україні залишаться тільки безробітні, міліціонери, податківці і депутати. Уточнимо — бандити-безробітні, бандити-міліціонери, бандити-податківці, бандити?депутати. Буде кримінал, хаос, кров. Міжбандитські війни. Важливими стануть вміння колективних спротиву та самооборони. Новітні «комуни», щоб не спізнитися, треба організовувати вже сьогодні (!). Буде страждати тіло. Виживуть тільки сильні духом.

Що буде ще далі? Якщо ми самі не захотіли (не змогли) відмовитися від надмірностей (по Канту), то Хтось Зверху нам в цьому «допоможе». Згідно із другим законом термодинаміки, який, як виявилося, діє і в соціумі, в будь-якій замкнутій системі ріст ентропії (хаосу) незмінно приводить до самоорганізації системи і встановлення рівноваги. По-простому — народ трохи повоює, постріляє-поріже один одного, а потім ті, хто виживе (сучасні ясновидці передбачають, що колись виживе тільки десята частина людства), встановлять нові ідеальні правила співжиття. Демократія як влада брехунів відімре, поступившись ієрархованим за духом системам  са­мо­організації.

Українці, на відміну від американців (багато з яких щиро вірять в те, що чіпси ростуть на деревах, та ще й прямо в пачках!), вміють вирощувати бульбу, тому мають шанси почувати себе «краще за сусідів» в деглобалізованому світі…

Один мій товариш сумно запитує: «І що, все насправді так сумно? Без варіантів?» «Не знаю, — кажу, — можливо, на цей раз ще пронесе, але рано чи пізно, найпевніше ще за життя нашого покоління, цей сценарій збудеться, бо світовою економічною кризою безжальна ентропія вже почала свій нестримний шлях вниз».

…Хоча календар давніх індіанців майя для людства закінчується вже дуже близьким днем Зимового Сонцестояння (23 грудня) 2012 року… Що далі — «нова якість» людства чи відсутність будь-яких якостей (?), давні жерці майя знали то напевне, а ми маємо нагоду дізнатися, бо ж недовго залишилося чекати «кінця календаря»…

 

P.?S. А теорія активного спротиву та самозахисту набирає хід. Спротив автомобілістів спробам кабмінівського здирництва у вигляді транспортних податків, Миколаївська самоврядна (і принципово аполітична) організація, що захищає боржників по кредитах банків від банкірів?колекторів, відстояний іллічівськими докерами в протистоянні з силовиками сумнівно звільнений Мінтрансом начальник порту — це далеко вже не поодинокі випадки в Україні.

Люди зрозуміли, що в цьому житті сподіватися можна тільки на самих себе. В Інтернеті пропагуються ідеї ОАЗУ — організованих антизлочинних угруповань (в масштабах села або мікрорайону).

І вже майже хрестоматійний завдяки Інтернету («Українська Прав­да», В.?Семиволос) приклад. Михайло Жиденко, мешканець села на Харківщині, підстрелив двох «осіб у цивільному» (як пізніше виявилося, міліціонерів), які ввірвалися в його будинок, влаштували рейвах, почали мордувати його та його дружину. Одного — на смерть, іншого — «до реанімації».

До справи підключились правозахисники, але, попри невинність Жиденка, вони досягли лише м’якого терміну «за перевищення меж необхідної оборони».

Втім, пізніше суддя апеляційного суду повністю виправдав Михайла Жиденка. Чому? Бо односельці Жиденка стали на його захист. Всім селом ходили на судові засідання, пікетували, вимагали справедливості. І добилися свого. Щоправда, прокурор подав апеляцію до Верховного Суду. Натомість, ті ж односельці Жиденка пообіцяли — під найвищу цитадель судової влади підуть вже з сільгоспінвентарем — вилами, косами, підоймами…

Донат
Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
 

Comments are closed.