Люди

Що думають про українську незалежність її ровесники?

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
Журналісти Укрінформу знайшли співвітчизників, народжених у 1991 році, і поставили їм кілька запитань.

Запитання були такі: 1. Які ви можете назвати головні перемоги України за 27 років і якою за цей час була головна особиста перемога у вашому житті? 2. Яким ви бачите своє майбутнє і майбутнє країни у найближчі п’ять років? 3. Якою, на вашу думку, була б Україна сьогодні, якби 27 років тому не здобула незалежності?

Журналісти не ставили собі за мету шукати якихось особливих героїв, респонденти були обрані зовсім випадково. Але відповіді цих звичайних-незвичайних українців виявилися дуже цікавими.

ДНІПРО. Віктор Поляков, капітан 3-ї гаубично-самохідної артилерійської батареї 25-ї окремої Дніпропетровської повітряно-десантної бригади, учасник АТО

Родом з міста Миколаєва. Освіта – вища, закінчив Львівську національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Професія – артилерист.

1.Головні перемоги України: Відновлення армії

За 27років – не знаю. Я в армії вже 11 і можу говорити за останні роки: якщо раніше її роззброювали, скорочували, то останній час вона відновлюється, розвивається, ремонтується як техніка і казарми.

Моя особиста перемога: За чотири роки на бойових позиціях лишився живим

Я 11 років у лавах армії і з них 4 – на бойових позиціях, за цей час дійти до цього рівня і лишитися живим – це вже є перемога!

2.Майбутнє: Краще ставлення пересічних українців до військових і до нашої справи

Для Збройних Сил України й далі буде робитися все, аби українська армія міцніла. І найголовніше – буде інше, краще ставлення пересічних українців до військових і до нашої справи.

3.Якби 27 років тому не здобули незалежність: Ми були б апендиксом в чужій державі

Ми були б якимось мінімальним апендиксом в чужій державі, якоюсь робочою силою. А завдяки проголошенню Незалежності ми нині автономні і працюємо самі на себе.

МИКОЛАЇВВіктор Сікаленко, заступник голови Галицинівської ОТГ, голова правління клубу сталого розвитку «Південна ініціатива»

Народився і виріс у селі Лимани на Миколаївщині. Ще в школі займався активною громадською діяльністю, брав участь у різноманітних проектах. Потім навчався у Миколаївському Національному аграрному університеті, здобув спеціальність агронома. Згодом тут же закінчив аспірантуру і повернувся до рідного села. Працює заступником голови Галицинівської ОТГ, очолює клуб сталого розвитку «Південна ініціатива». Неодружений.

1.Головні перемоги України: Наші люди усвідомили, що вони є українцями

Наші люди, а особливо молодь, усвідомили, що вони є українцями. Старші люди жили в іншій державі, а ми, ровесники незалежності, знаємо і любимо лише свою країну – Україну. Так, наша країна попри 27 років незалежності досі «українізується», але ми – патріоти і віримо в своє майбутнє – в незалежну, заможну, процвітаючу державу. Вірю, що вона обов’язково такою буде.

Моя особиста перемога: Мені довіряють

Я працюю з людьми, які мені довіряють і надихають мене робити ще більше для свого села, для громади. Ми наразі розвиваємо соціальну сферу, залучаємо гранти, розбудовуємо інфраструктуру нашої ОТГ.

Розпочали займатися цим ще з 2014 року, коли вперше отримали фінансування від грантодавців на ремонт Лиманівського дитсадка «Струмочок». Крім цього, було реалізовано низку інших освітніх і культурних проектів, які успішно впровадила наша команда з Клубу сталого розвитку “Південна ініціатива”.

Читайте: Звідки та куди франківці зможуть доїхати після святкового концерту на День незалежності

У 2017 році ми виграли великий Всеукраїнський конкурс, і наша ОТГ стала учасником Програми DOBRE, в межах якої, крім освітнього, реалізується і низка інфраструктурних проектів. Зокрема, у селі Галицинове створюється Молодіжний ресурсний центр, у селі Прибузьке – перша із 5 філій Центру освіти дорослих, розробляється програма зі спорту, імплементація якої зможе нам подарувати сучасний Спортивний комплекс, а також програма “Молодь”, яка вже у 2019 році запустить конкурс проектів серед молоді Галицинівської ОТГ.

Але я впевнений, що найбільша моя перемога ще попереду. Треба працювати.

2.Майбутнє: Працювати на розвиток своєї громади

У найближчі роки міняти сфери своєї діяльності наміру не маю. Мрію підняти соціально-культурну сферу сіл нашої громади на високий рівень. Також зараз працюємо над створенням Центру освіти дорослих та його філій, які згодом будуть у кожному населеному пункті Галицинівської ОТГ. Перша відкриється вже 1 вересня. Кожен зможе тут отримати додаткові безкоштовні знання та навики як для загального розвитку, так і для отримання відповідної спеціальності і занять бізнесом. Захід проводиться за підтримки DVV International Ukraine і Міністерства закордонних справ Німеччини.

3.Якби 27 років тому не здобули незалежність: То я б змалку робив усе, щоб це сталося

Бо це головне, що ми наразі маємо – наша незалежність. Без цього я не уявляю ні свого життя, ні життя країни. Я росту і розвиваюсь разом зі своєю країною, пишаюсь тим, що є українцем. Наші батьки і діди заплатили за цю незалежність високу ціну. Ми маємо це пам’ятати і цінувати.

ЧЕРНІВЦІ. Артем Жук, громадський активіст, підприємець

Народився у місті Чернівці. Після закінчення школи у 19 років переїхав у Дніпро, а в 23 повернувся додому. Всі ці роки подорожував і займався підприємницькою діяльністю. Освіта – незакінчена вища. Наразі є власником одного з найпопулярніших серед молоді бару в центрі міста та продовжує відкривати низку закладів. Крім того, активно займається громадською діяльністю, є заступником голови комітету доступності міста, членом експертної ради з книговидання. Серед найпопулярніших своїх громадських ініціатив називає проект «Листівка для міста» – на вулиці в центрі міста виставлявся стенд із листівками, де зображені визначні місця Чернівців. Кожен міг взяти листівку зі собою, залишивши у скриньці стільки грошей, скільки вважав за потрібне. Усі кошти спрямовувались на розвиток міста.

1.Головні перемоги України: Ми нарешті визначились, куди маємо рухатись

Головна і найбільша наша перемога за ці роки незалежності – те, що ми нарешті визначились, куди ми маємо рухатись. Так само, як ріс я, росла і країна. Визначалась, куди вона хоче вступити, ким вона хоче стати. Ми намагались знайти своє призначення. І, нарешті, таки визначились, куди рухатись, чим займатися. Гадаю, це найголовніше, що трапилося з нашою країною за роки незалежності.

Моя особиста перемога: Я зрозумів, що хочу залишитись тут, у своїй країні

Моя особиста перемога була тоді, коли зрозумів, що хочу залишитись тут, у своїй країні. Насправді, це дуже велика відповідальність. Коли ти це вирішуєш, розуміючи, що відповідаєш за людей, які тебе оточують, за себе відповідаєш, за сім’ю свою, за місце, де живеш. Це не так легко, як здається на перший погляд. Тому саме це своє рішення вважаю найбільшою особистою перемогою.

Читайте: До Дня незалежності у Франківську відбудеться понад півсотні різних заходів (ВІДЕО)

2.Майбутнє: Гадаю, все у нас буде добре

Я майже щодня ставлю собі це питання. Але однозначної відповіді не знаходжу. Бо зараз у нас усе дуже нестабільно. Ти не знаєш, що тебе може очікувати завтра або через рік. Що очікує мене і мою країну через 5 років? Хотів би мати стабільність, економічний ріст, постійну владу, яку ми демократично вибрали і якій довіряємо. Гадаю, що з цими факторами все у нас буде добре.

3.Якби 27 років тому не здобули незалежність: Нічого доброго з цього точно б не було

Вважаю, що такого не могло би бути. Але якщо таке припустити, то нашої країни просто б не існувало. Ми би були частиною Російської Федерації. І говорити про щось, чого існувати б не могло, певно, немає сенсу. А щоб проаналізувати, як жили би прості люди, варто подивитись на ті країни, які досі перебувають під впливом Росії – Казахстан, Азербайджан, Таджикістан. Нічого доброго з цього б точно не було.

ХАРКІВ. Марина Сосюра, кандидат педагогічних наук, координатор  Центру для дітей “Генерація UA”

Марина Сосюра – харків’янка, школу та Харківський національний педагогічний університет ім. Сковороди закінчила з відзнакою. Тема її кандидатського наукового дослідження – формування активної життєвої позиції у дітей віком 14-18 років у центрах соціально-психологічної реабілітації. Працює за фахом: старший викладач кафедри соціальної педагогіки Харківської державної академії культури, керує міським центром для дітей “Генерація UA”, де, за її словами, підтримку та допомогу тільки у 2017 році отримали понад 300 дітей, зокрема й переселенці з Луганської та Донецької областей.

1.Головні перемоги України: Визнання, що саме навчання та виховання підростаючого покоління визначає майбутнє держави

На мій погляд, головна перемога України за 27 років – у тому, що ми визначилися: саме навчання та виховання підростаючого покоління створює майбутнє держави. Зараз освіта перетворюється на інноваційне середовище, комп’ютерів у школах чи не більше, ніж книжок. Соціальний статус учителів і педагогів підвищується. Учня нині намагаються формувати як цілісну особистість: усебічно розвинену, з активною життєвою позицією, яка поважає гідність і права людини і здатна змінювати навколишній світ. Важливо, що навчання стає однаково доступним для всіх дітей в Україні, маю на увазі впровадження інклюзивної освіти, яке забезпечує потреби всіх учнів.

Читайте: На День незалежності пасажири у вишиванках їздитимуть у комунальному транспорті безкоштовно

Моя особиста перемога: У свої 27 років мені вдалося багато чого – в науці,  громадській діяльності і в сім’ї

Особиста перемога у тому, що в свої 27 років мені вдалося багато чого зробити: ще школяркою брала участь у волонтерській діяльності, пізніше працювала соціальним працівником і педагогом. Саме цей досвід допоміг мені у здобутті наукового ступеню. Зараз координую Центр “Генерація UA”, створений для дітей переселенців та дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах. Хоча кар’єра не є головним призначенням мого життя, але вона є важливою складовою. Зараз у мене – щаслива сім’я, мій коханий чоловік Олександр – інженер за фахом. Він підтримує мої “дитячі” проекти  – чи то допомога підліткам, які отримали умовні вироки або перебувають на вихованні у Курязькій виправній колонії під Харковом, чи то діти із сімей переселенців, які відпочивають у таборі, створеному на безоплатній основі на базі нашого центру “Генерація UA”, чи то проект із профілактики ВІЛ-інфекції серед молоді. Це все – моє особисте життя. Є й така щаслива новина: ми з Олександром очікуємо дитину.

2.Майбутнє: Можливість знайти роботу з гідною заробітною платою

Головне питання на даний час, яке турбує кожного українця та мене і мою сім’ю – це закінчення бойових дій на Сході України, тому я сподіваюсь, що найближчим часом в Україні настане мир. І ще маю надію, що кожна молода людина, яка закінчує навчальний заклад в Україні, матиме можливість знайти роботу з гідною заробітною платою, а не виїжджатиме за кордон з метою заробітку.

Стосовно мене особисто, то у найближчі 5 років планую робити те, що роблю зараз: працювати в соціальній сфері, надавати допомогу дітям і молоді, мати активну життєву позицію і навчати студентів.

3.Якби 27 років тому не здобули незалежність: Я реаліст, тому не роблю таких припущень

На дане питання важко відповісти, оскільки я реаліст та звикла жити й працювати в реальних умовах. А взагалі, вважаю, що кожна людина повинна творити власну долю та долучитися до процесу змін в державі, бо головне – це віра та бажання.

УЖГОРОД. Олександра Артюхіна, волонтер, спортивний оглядач, прес-секретар у Федерації фехтування Закарпаття та футбольного клубу «Минай»

Народилася в Ужгороді, виросла у Чопі – містечку прикордонників і залізничників. Закінчила школу із золотою медаллю. Із червоним дипломом пізніше закінчила Ужгородський національний університет за напрямком «журналістика». Разом із молодшою сестрою Валентиною з 2014 року є волонтерами Руху підтримки закарпатських військових. Постійно бере участь у волонтерських акціях, із самого початку війни на Сході. У 2017-му була відзначена медаллю від Президента України «За гуманітарну участь у АТО».

1.Головні перемоги України: Це наші люди

Одна із головних перемог те, що ми є самостійною, суверенною державою. Утім, боротьба за справжню незалежність і досі триває, п’ятий рік точиться війна, розв’язана Росією. Розбудова сучасної армії, згуртування українців в один великий кулак, спільна боротьба з ворогом, потужний волонтерський рух… У складний час прості люди об’єднуються і будують незалежну країну. Головна перемога – це наші люди.

І не тільки стосовно волонтерів та армії, а й якщо говорити про спорт та культуру. За ці 27 років у нас є чим похвалитися. Ось хоча би: двічі перемога та прийом пісенного конкурсу Євробачення, проведення футбольного Євро на полях України та Польщі. Чимала кількість олімпійських чемпіонів, рекордів, чемпіонів дефлімпійських та паралімпійських ігор.

Читайте: Тарас Прохасько: Про українську банду і незалежність без суверенітету

Моя особиста перемога: Все ще попереду

Упевнена, що усі мої великі перемоги – попереду. Не знаю навіть, що саме можна назвати перемогою в особистому житті. Я і мої рідні, друзі здорові. У мене найкраща у світі сім’я і друзі. Стала частиною великого і потужного волонтерського руху! Із того, що називають «відзнаками»: це золота медаль і червоний диплом, ставала лауреатом стипендії ім. В. Чорновола. Отримала звання кращого спортивного журналіста Закарпаття. Познайомилася із багатьма видатними людьми…

2.Майбутнє: Війна закінчиться нашою перемогою

Війна закінчиться нашою перемогою. Потім буде складний шлях відбудови. Але ми гідно його пройдемо. Не раз за нашу історію виникало чимало ситуацій, які робили нас сильнішими. Сподіваюся, що цього разу буде краще. Себе бачу успішною, дуже хочу, аби у спортивній журналістиці (бажано на «Євроспорті»). Можливо, заміжньою. Головне, щасливою та здоровою. І разом з Україною – нездоланною.

3.Якби 27 років тому не здобули незалежність: Були би під гнітом “брата”

Якби 27 років тому Україна не здобула незалежність, ми б і далі продовжили бути під імперським гнітом усім відомого «брата». Ми дали бій, і продовжуємо вигризати своє вільне майбутнє. Якби 27 років тому першим Президентом став Вячеслав Чорновіл, якби його не вбили згодом, на мою думку, зараз Україна була б іншою. Кращою. Наше покоління називають ровесниками незалежності. І це ставить нас під особливу відповідальність. Переконана, ми не маємо права бути байдужими, адже байдужість убиває. Кожен із нас має пам’ятати просту формулу: глобальні зміни починаються з малого. І починати завжди потрібно з себе.

ТЕРНОПІЛЬ. Ірина Галущак, майстер художньої вишивки та бісероплетіння

Закінчила коледж Галицького інституту імені В. Чорновола у Тернополі за  фахом «Ландшафтний дизайн». Учасниця щорічних виставок сучасної сюжетної вишивки у Тернополі, лауреат I фестивалю родинної творчості «Сузір’я талантів», V фестивалю українського фольклору «Берегиня», Всеукраїнського фестивалю національної вишивки та костюма «Цвіт вишиванки», учасниця вишивання Рушника національної єдності. Захоплюється старовинними українськими прикрасами і вже кілька років відтворює ці народні скарби для сучасних українок.

1.Головні перемоги України: Інтеграція у світову спільноту

Євробачення, Революція Гідності – це все наші, українські перемоги, якими України заявила про себе на весь світ. Бачу, як наша молода країна дуже швидко розвивається. Приємно спостерігати ці зміни, зокрема, ті, які пов’язані з інтеграцією у світову спільноту, бачити, як модернізується робота державних установ, зрештою, як позитивно міняється середовище, в якому ми живемо.

Моя особиста перемога: Я перестала дивитися телебачення

Мої особисті перемоги залишаються при мені. Можливо, вони невеликі у масштабах країни, але для мене – значущі. Взяла участь в кількох благодійних проектах, один із них був пов’язаний з роботою з дітьми зі Сходу. Це незабутній досвід. А ще… я перестала дивитися телебачення, перший раз цього року здійснила подорож літаком.

Читайте: Юрій Андрухович – про відпустку, “Літографії” та День незалежності (ВІДЕО)

2.Майбутнє: Маю багато ідей, які буде цікаво реалізувати саме в Україні

Я вже три роки мешкаю у Львові. Тут працюю над створенням нових прикрас. Моя родина живе в Тернополі, але ми часто навідуємо один одного. Відстань майже непомітна. Своє майбутнє на наступні 5 років бачу саме в Україні. Маю багато ідей і проектів, які буде цікаво реалізувати саме тут. Хочу і надалі  популяризувати нашу культуру, мистецтво у різних куточках України та світу. Батьківщину бачу таким краєм, де пануватиме добробут і лад, мир і злагода, вічна краса, де кожен сам і всі ми разом формуватимемо себе.

3.Якби 27 років тому не здобули незалежність: Наша культура та традиції були б утрачені й забуті

Якби Україна не здобула б незалежність 27 років тому, вона, очевидно, була б поділена між іншими країнами Європи. Наша культура та традиції були би втрачені і забуті. Не хочеться фантазувати на цю тему. Нині я просто щаслива, що живу в такій країні. Звичайно, є над чим працювати і чого прагнути. Але в нас іще стільки попереду і саме моє покоління, як би це не звучало пафосно, має місію робити країну кращою для нащадків.

МАРІУПОЛЬ. Анастасія Куликова, асистент кафедри практичної психології Маріупольського державного університету

Народилася в Маріуполі, закінчила Маріупольський державний університет (МДУ), факультет філології та масових комунікацій за спеціальністю «практична психологія». На останньому році навчання в університеті пішла працювати в соціальну службу Приморського району Маріуполя. Через 9 місяців роботи її запросили на кафедру практичної психології в МДУ, де раніше вчилася. Нині тут і працює. Свою наукову діяльність також продовжує у Київському інституті психології ім. Г. Костюка, куди подала документи в 2014 році.

1.Головні перемоги України: Вихід з СРСР і розвиток

Перемоги – сам вихід зі складу СРСР, прийняття Конституції України, створення національної валюти. Наші революції – Помаранчеву і Революцію гідності – не вважаю абсолютними перемогами, але як крок до розвитку України – так. Недавнє отримання Україною безвізу – це теж перемога.

У цілому вважаю, що головне багатство України – це люди, що працювали на творення країни у різних сферах, про які знає весь світ. Саме вони прославили нашу країну – це і вчені, і спортсмени, і люди мистецтва, багато. Наприклад, у спорті – брати Віталій і Володимир Клички, найкращі боксери світу Олександр Усик і Василь Ломаченко, футболіст Адрій Шевченко та інші. Також, думаю, виходець з України, колишній киянин Ян Кум, який став одним із засновників, співзасновником системи WhatsApp. (Популярна безкоштовна система миттєвого обміну повідомленнями для мобільних, яка дозволяє пересилати тексти, зображення, відео та аудіо через Інтернет).

Моя особиста перемога: Це мої кар’єрні досягнення, робота

Мені у вересні буде 27 років і я вже працюю викладачем у вищому навчальному закладі. Вчуся паралельно в Києві в інституті психології ім. Г. Костюка. У майбутньому стану кандидатом психологічних наук, вже у 2019 році планую захищати дисертацію. Крім наукової роботи і досліджень, які проводжу, я сьогодні практикуючий психолог, працюю за фахом безпосередньо з людьми.

Читайте: До Дня незалежності у Франківську закінчать ремонт вулиць

2.Майбутнє: Об’єднання всього українського народу

Упевнена, що як тільки закінчиться в Україні війна, налагодяться всі сфери життєдіяльності. Буде стабільність і зміцниться інститут сім’ї. Зараз усе, що я перерахую, напевно, буде з серії моїх мрій про майбутнє країни і про себе.

Напевно, перша глобальна мрія, яку я б хотіла побачити реалізованою через 5 років в Україні – це об’єднання всього українського народу. Адже ця війна з 2014 року розхитали стосунки між людьми, вони почали більше звертати увагу на національність, хто ти – росіянин, українець чи хтось інший. Хотілося б, щоб налагодилися людські відносини перш за все. Щоб, нарешті, припинилися військові дії, бо складно людям планувати щось у нестабільній ситуації.

Себе в майбутньому я бачу через 5 років кандидатом психологічних наук, я як і раніше викладач, тільки вже більш високого рангу у вузі, у мене є міцна сім’я і хотілося б уже мати дітей.

3.Якби Україна 27 років тому не здобула незалежність: Не було б можливості самим будувати державу і точно не було би безвізу

Якби ми не були незалежними, 100% не було би в Україні безвізу. Не було можливості комусь реалізуватися як управлінцеві у країні. Якби не отримали незалежність, неможливо було б втілити якісь свої ідеї, реформи. Незалежність у моєму уявленні – це більш широке поле, простір для реалізації своїх ідей, мрій і бажань. Ми в країні не залежимо від когось і можемо самі будувати свою державу, покращувати якість життя своїх людей. А так би у нас не було такої можливості.

ЖИТОМИР. Юлія Герасимчук, викладачка іноземних мов

Народилася у Житомирі, закінчила Київський національний лінгвістичний університет, де здобула фах викладача англійської та турецької мов. Зараз викладає англійську в Житомирському медінституті.

1.Головні перемоги України: Ми стали самодостатніми

Вважаю, що найважливішу перемогу ми здобули в останні 5 років. Особливо вражає піднесення духу патріотизму, ти розумієш, що Україна нарешті самовизначилася як незалежна держава. Ми стали самодостатніми і нашу країну поважають у світі. Дуже радію перемогам українських спортсменів, які створюють позитивний імідж держави на міжнародній арені.

Моя особиста перемога: Приємно, коли студенти кажуть, що завдяки мені чомусь навчилися

Особиста перемога пов’язана з моєю професійною діяльністю. Надзвичайно приємно, коли студенти кажуть, що завдяки мені чомусь навчилися. Тоді розумію, що від моєї роботи є результат, бо люди, які прийшли здобувати освіту, отримують очікувані знання. Звісно, це лише проміжна перемога на шляху до майбутньої великої.

Читайте: Як франківці в День незалежності гімн у тролейбусі співали (ВІДЕО)

2.Майбутнє: Дуже хочеться миру

Зі своїм майбутнім значно простіше. У наступні 5 років хочеться стати мамою, аби зробити свою сім’ю ще щасливішою. Крім того, це буде і професійний розвиток. Хочу змінювати свою державу на краще. Оскільки працюю в освіті, то зусилля зосереджуватиму в цій галузі, бо тут є в чому вдосконалюватися. Щодо майбутнього України, то дуже хочеться миру. Сподіваюся, що за цей час удасться також викорінити корупцію, яка стосується багатьох сфер життя.

3.Якби 27 років тому не здобули незалежність: Тоді б не було нічого з того, що ми зараз маємо

Вважаю, що тоді б не було нічого з того, що ми зараз маємо. Мова йде про демократію і свободу слова. Зараз кожен може вільно висловлювати свою думку і має шанси бути почутим. Перед Україною відкритий світ. Ми можемо вільно подорожувати, переймати закордонний досвід і вільно розвиватися.

ОДЕСА. Ольга Фінько, менеджер морської туристичної компанії “Аквавіта”

Народилась і живе в Одесі, змалку мріяла про подорожі, пізнання світу. Здобула вищу освіту в Одеському національному морському університеті. Працює менеджером з організації туризму в компанії “Аквавіта”, заснованій в Одесі невдовзі після проголошення Незалежності України, де надають повний комплекс послуг для моряків: авіа- та залізничні квитки, трансфери, готелі, страхування, візова підтримка.

1.Головні перемоги України: Державу визнали суверенною і поважають як учасника світової економіки

Україну визнали суверенною державою і поважають як учасника світової економіки. Особливо відчула ставлення до українців після подій Євромайдану-2014. На європейському та інших ринках з’являються товари з українською маркою, наша компанія теж уклала угоду про співробітництво і стала партнером всесвітньо відомої Lufthansa та інших компаній. Сьогодні всі знають: Київ – це Україна. Одним із важливих досягнень і своєрідним маркером суверенності вважаю той факт, що учні 86% шкіл, згідно з офіційними даними, навчаються державною мовою.

Моя особиста перемога: Я люблю свою країну і свою Одесу.

Не таїтиму: був час, коли думала про переїзд до іншої країни, але це були всього лише думки студентських років. Згодом зрозуміла, що там я буду чужою. Тут усі мої рідні й близькі люди, без них не зможу.

Читайте: У Франківську урочисто відзначили День прапора (ВІДЕО)

Своїм особистим досягненням вважаю завершення університетського курсу з дипломом відмінника – навіть сама від себе цього не чекала. Знайшла своє покликання в туризмі. Приємно відчувати себе корисною для сотень людей, коли твій клієнт-турист приїжджає з поїздки з-за кордону сповнений нових вражень.

2.Майбутнє: Туризм стає одним із ключових факторів у розвитку малого і середнього бізнесу

До нас у країну стало приїжджати більше іноземних гостей, а туризм стає одним із ключових факторів у розвитку малого та середнього бізнесу.

Хотілося б, щоб наша країна швидше реформувалась, була більш розвиненою, щоб молодим співвітчизникам, які виїхали, захотілось через 5 років повернутися. Щоб іноземні туристи захоплювалися здобутками України – потужної і стабільної європейської держави!

3.Якби 27 років тому не здобули незалежність: України не було б узагалі

Не знали б ми її багатої історії, культури, в тому числі згубилися б такі риси нашого народу як гостинність і приязнь. Між тим, багатьох іноземних туристів приваблює те, що ми – українці, дуже дружний і добрий народ.

ЛЬВІВ. Вікторія Ленишин – учасниця Олімпійських ігор у Лондоні з художньої гімнастики, майстер спорту міжнародного класу, кандидат наук з фізичного виховання

1.Головна перемога України: Наша країна виховує свідомих, відданих, розумних, творчих і талановитих особистостей

Головною перемогою є те , що Україна стала незалежною та змогла так сильно і міцно об’єднати народ, який відстоює честь своєї країни у будь-який час та в будь-яких умовах. Також варто відзначити наших видатних українців у сфері науки, спорту, мистецтва. Завдяки їм увесь світ знає, що є така держава Україна. Саме це і є перемогою і великим досягненням нашої країни, яка виховує свідомих, відданих, розумних, творчих і талановитих особистостей.

Моя особиста перемога: Відбір і вдалий виступ на Олімпіаді у Лондоні

Моя головна перемога – це відбір на ігри ХХХ Олімпіади у Лондоні та вдалий виступ у фіналі цих змагань.

2.Майбутнє: Я оптиміст і сподіваюся, що життя стане кращим, закінчиться війна, оновиться влада

Ви знаєте передбачення це не мій козир, я оптиміст і сподіваюся що рівень життя стане кращим, що закінчиться війна, що оновиться склад нашої влади молодими та ініціативними політиками, які будуть керувати державою в інтересах людей, а не у своїх особистих.

3.Якби 27 років тому не здобули незалежність: Українці не стали б єдиним цілим – нацією

Складне питання… мені здається що через труднощі людина стає сильнішою і цінує кожну секунду життя. Так склалося, що на долю українців випало багато незгод, які і зробили нас єдиним цілим – нацією.

Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
Донат
Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
 

Comments are closed.