За вісім років існування міжнародного конкурсу «Дитяче Євробачення» Івано-Франківськ там не представляв ніхто. Похитнути «традицію» цього року вирішили одинадцятирічні дівчата з вокальної студії Ірини Батюк. Сама пані Ірина та відомий музикант і шоумен Роман Калин, з яким вона співпрацює, запропонували відразу трьом маленьким вокалісткам готуватися до конкурсу.
За словами Ірини Батюк, вона обирала яскравих, харизматичних і різних дівчаток. Тож уперше на Національний відбір «Дитячого Євробачення» поїхали: Аліна Насадик (Івано-Франківськ), Марта Квочак (Тисмениця) та Діана Сапа (з села Одаї Тисменицького району).
У неділю, 25 квітня, конкурсантки разом із батьками повернулися зі столиці з дипломами учасників. Про враження та здобутий досвід «Репортер» говорив із самими конкурсантками, їхніми батьками та керівником.
Пісня-мрія
У співпраці Ірини, Романа та маленьких співачок два місяці тому були написані пісні: «Ангел» – для Аліни, «Де немає дорослих» – для Марти, «Давайте творити добро» – для Діани.
Аби дівчата добре звучали і гарно виглядали, батьки і педагоги ретельно працювали над їхніми образами. Кожній вигадали відповідний костюм. Врешті, після затяжних репетицій, була столиця, Перший Національний канал, враження від казково прибраної сцени, багато дітей з інших міст.
Дівчата хвилювалися, переживали одна за одну. Впродовж двох конкурсних днів мали можливість послухати інших. Батьки кажуть, що їм швидко стало зрозуміло – рівень підготовки дівчат є досить високим. Результат – тому підтвердження. Із 2000 заявлених учасників усі троє наших увійшли до 80 кращих. А в другому етапі до тридцятки пощастило потрапити Мартусі Квочак. Дарма, що жодних знайомств і домовленостей…
Чемність – зайва
При створенні пісень Батюк і Калин чітко дотримувалися поставлених вимог: пісня мала бути не коротшою 2.30 і не довшою 2.45. Без бек-вокалу. Ще одна сувора умова: перед Євробаченням пісня не могла ніде звучати, а підтанцьовувати могли тільки діти, віком, як і учасники, не більше 15 років.
«Усі ці норми грубо порушувалися багатьма конкурсантами, – каже мама Марти, Лариса Квочак. – І що найдивніше – журі не оголосило жодної дискваліфікації, не зробило жодного зауваження». Незважаючи на те, що мама говорила про розчарування тотальною несправедливістю, вона каже: для її дитини найцінніший здобуток – це досвід і відчуття сцени, утверд-ження своїх бажань.
«Навіть цей результат для нас є доволі високим. До того ж, ми точно знаємо, що рівень пісень, створених на цей конкурс, годиться не лише для Києва, а й для Європи – каже Ірина Батюк. – Правда, неприємно, що навіть дитячі конкурси оцінюються несправедливо. Хоча ми довели – Франківськ також може гідно заявити про себе».
Comments are closed.