Коли її пісня стала саунд-треком до першого українського еротичного фільму «Сафо», поповзли чутки про нетрадиційну орієнтацію співачки, як це часто буває. Як саме дівчина з франківського гурту «Магія», візитівкою якого свого часу була пісня «Напиши мені, доле, листа», кардинально змінила імідж, репертуар і досягла успіху в українському шоу-бізнесі? Що означає мати найбільшу ротацію? Про це та інше «Репортеру» розповіла сама Наталія Дзеньків (Лама) та люди, причетні до її злету.
З-за куліс у шоу-біз
Родом Наталя – з Івано-Франківська. Її батьки – артисти Державного академічного гуцульського ансамблю пісні і танцю. «Змалку я їздила з батьками на гастролі. І хоча завжди була за кулісами, вже тоді сказала собі, що буду артисткою, – розповідає Наталя. – Каталася на ковзанах, займалася балетом, інколи підходила до роялю і щось награвала. Коли ж у мене помітили талант піаністки, то віддали до музичної школи».
Згодом дівчина відмовиться від улюбленого заняття – гри на фортепіано, щоб усю себе віддати пісні. Співати почала після батьківських гастролей у Німеччині, в 1990 році. Каже, що та подорож її надихнула.
«З 1996 року в моєму житті розпочалася «Магія». Тоді, на радіо, я познайомилась із Віталієм Телезіном і він запропонував виконувати його пісні. Згодом ми випустили перший альбом «Світло і тінь». Після трьох років спільної роботи дійшли висновку, що наші пісні мають бути іншими. Тоді ж переїхали до Києва».
Після переїзду до столиці Віталій і Наталя влаштували для себе п’ятирічну перерву. То був час для саморозвитку. Після цього з’явилася їхня пісня «Літак», а згодом – знаменита «Мені так треба». Наталя каже, що відчула, як вона має звучати, на березі моря в Туреччині, хоча написала її за два роки перед тим. Віталій зробив аранжування, і вже тоді вони зрозуміли – пісня стане хітом. З неї у 2005 році і стартував проект «Лама».
Від першого альбому вони працювали з оркестром. Вже тоді використовували різні інструменти. Експериментували. «Ми не думали, якими бути, – розповідає Наталя. – До перших пісень Віталій писав музику, а я – тексти, а нині я долучаюсь і до створення музики».
Бізнес і формат
Лама говорить, що їм з Віталієм нелегко займатися бізнесом. Бо писати музику – це одне, а донести написане – то вже інше. «Ніхто не зможе бути на твоєму боці і робити так, як ти цього хочеш», – каже вона. Тож, Телезін самотужки вчився і цьому.
Андрій Подолян, перший директор гурту, який бачив кожен крок на шляху до розвитку колективу зсередини, каже, що результати є очевидними.
«Вважаю, на сьогодні це – найбільш плодовитий і творчий тандем, що коли-небудь був в українській музиці, – говорить Подолян. – Щодо потрапляння в ефір, то тут є дві складові: математична і духовна. Віталій працює над кожною ноткою, докладає неймовірних зусиль. Саме тому радіостанції ставлять «Ламу» в ефір. Духовна складова стосується безпосередньо Наталки. В Україні мала з’явитися артистка, яка б говорила і співала рідною мовою. І тут аж ніяк не йдеться про якийсь спеціальний розрахунок».
Аби співака чули, знали і впізнавали, виглядає, що без догоджання основним носіям розкрутки – радіо і телебаченню, – не обійтися. «Кожне радіо має свій формат, вимоги, – каже Наталя. – Раніше ми переробляли пісню «Мені так треба», але зараз такого не робимо і залишаємося при цьому найротованішою командою країни. І не платимо за те, що нас крутять. Мабуть, з одного боку спрацьовує те, що їм підходить наш формат. Та найголовніше, як на мене, і в цьому, певно, весь секрет, що нам просто хотілося зробити якісний продукт європейського рівня».
Андрій Подолян каже, що розмови керівників радіо і ТБ про формат і неформат у музиці – це суцільний снобізм. «Можна згадати Потапа, з якого ще три роки тому підсміювалися, буцімто він нікуди не виб’ється, – говорить Андрій. – А нині музредактори його та Настю Каменську ставлять в ефір. Форматом є те, про що говорять і пишуть таблоїди, про кого йдеться у програмі Каті Осадчої. Все інше – неформат. І навіть тут Ламі немає рівних. Вона стала жіночим уподібненням «Океану Ользи» в українській музиці. Саме цього бракувало нашому шоу-бізу».
Філософський світогляд
«Щастя або є, або його немає. Якщо людина розвивається, то все зробить, аби почуватися щасливою, – вважає Наталя. – Моя творчість і особисте йдуть поруч. Не страждає нічого і ніхто. Відчуваю гармонію між внутрішнім і зовнішнім світом. А на паралелі – завжди музика».
Про бінді, за яким Ламу неможливо сплутати ні з ким іншим, Наталя розповідає як про родзинку образу, до якого вона теж ішла поступово. Співачка каже, що у ній завжди буде дух різних культур. А з Індії у її життя також проник філософський світогляд, вегетаріанство, потреба у самовдосконаленні.
Замислюється Наталя і про обличчя України в Європі. Каже: коли була у Франції, то спілкувалася з різними людьми і добре зрозуміла – Україну наразі асоціюють лише з Чорнобилем, Кличко і Шевченком. На її думку, візитівка нашої держави наразі й не може бути іншою – немає підстав.
А щодо себе Лама каже так: «Можна дійти до якоїсь вершини, стати популярним – і на тому крах. Мені здається, треба йти далі, розвиватися й поза межами України. Бо в нас нестабільна і страшна ситуація. У будь-якому разі ми з Віталієм залишимося музикантами. Однозначно».
Comments are closed.