Марія Гаврилюк Наприкінці минулого року влада Івано-Франківська обіцяла, що наступний рік, тобто 2009, буде оголошено роком доріг. На підсумковій прес-конференції міський голова Віктор Анушкевичус сказав, що виконати цю обіцянку вже не вдасться через фінансову кризу.
Микола Волков У сьогоднішньому ґудз-ику — продовження розповіді про оригінальні назви івано-франківських підприємств та організації, які заслуговують на цитування та обговорення.
Поки місто, область і власник жонглюють офіційними листами, архітектурна пам’ятка продовжує руйнуватися. Минулого тижня в місті знову згадали про палац Потоцьких
Жодних документів ще не підписано — для цього сільрада має прийняти ряд рішень, підготувати договори оренди. Зараз ніхто не знає, чого можна чекати від сільської влади села Річка
Франківський Білий будинок зараз показує приклад українського сусідства. Що один зробить хорошого, то інший не хоче переймати
За роки незалежності України втрачено більше пам’яток архітектури, ніж за радянської влади Тетяна Соболик У середмісті Івано-Франківська багато пам’яток архітектури. Ніхто не сперечається з тим, що все це має бути якось освоєно. Місто має розвиватися. Владні структури, як зрештою і архітектори, свідомі того, що мають бути кнайпи, магазини, перукарні, пекарні, банки. Бо, по?перше: ринком рухає попит, а по?друге: кожному приміщенню потрібен добрий господар. З іншого ж боку держава повинна пильнувати за кожним кроком того, хто щось робить в пам’ятках архітектури. І мова йде не тільки про об’єкти національного значення.
Микола Волков Колись за часів Союзу був жарт: «Чому немає безробітних? — Тому що всі дають один одному роботу». Маємо наочний приклад, як можна давати роботу. Нині в Івано-Франківську дорожники прибирають сніг з доріг, а потім комунальники його туди висипають.
Микола Волков У знайомого в коридорі квартири вже багато років стоїть славнозвісна «буржуйка». Колись люди сміялись з нього, коли він переконливо казав: «Почекайте, почекайте! Колись вона мені пригодиться!» Сьогодні з тої буржуйки вже не дуже й посмієшся, зважаючи на газові перипетії в Україні.Цей чоловік виявився готовим до перебоїв з газом (а отже з опаленням), та чи готовий до газових перебоїв Івано-Франківськ? Це вияснював журналіст «Репортера».
Микола Волков В Івано-Франківську часто можна натрапити на вивіски організацій та підприємств, прочитавши які дивуєшся — як же їхні автори не бачать ЩО вони написали і як це можна зрозуміти. Інша версія: автори мають гіпертрофоване почуття гумору. Пропонуємо добірку франківських вивісок-перлів.
Надія Шегда Сталося. До 100?річчя від дня народження Степана Бандери 1 січня на Європейській площі в Івано-Франківську відкрито меморіальний комплекс із пам’ятником легендарному провідникові ОУН (автор — львівський художник Микола Посікіра).За приблизними підрахунками на відкритті було майже вісім тисяч люду. Звучали повстанські пісні, слова привітань. Участь в урочистостях взяли народні депутати Роман Ткач, Василь Червоній, Іван Заєць, Євген Гірник, Зіновій Шкутяк, лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок, онук Бандери Степан, духовенство, влада міста та області. Попри очікування, не приїхав Віктор Ющенко. Подейкують, що саме відсутність президентського указу про присвоєння Бандері звання Героя України стало причиною того, що глава держави не відгукнувся на запрошення івано-франківської влади. Може таким чином Віктор Ющенко вирішив уникнути відповіді на запитання «Чому?»…
Другий тиждень на сайті газети «Репортер» триває жартівливе голосування.Питання звучить так: «Хто, на Вашу думку, найкраще пасував би на роль обласного Діда Мороза?»
«Маодот-І» пропонує нову якість життя Тетяна Соболик Зимове сонцестояння цього року відбулося 21 грудня о 14 годині 04 хвилини за київським часом. Після найдовшої в році ночі (з 21 на 22 грудня) настав день, який в усіх давніх традиціях вважався Різдвом. Цей день починав відлік нового астрономічного року, бо після зимового сонцестояння світла частина доби стає щодня довшою. Наші предки завжди святкували цей день як день символічної перемоги сил Світла над силами тьми. Саме в цей день вони починали найважливіші справи.І саме в цей день,22 грудня 2008 року, ТзОВ «Маодот-І» заклало перший камінь будівництва нового житлового мікрорайону. На Славу Творця, Великого Будівничого Світу, як висловився в своїй проповіді отець Борис Гобер, який і освятив закладення репера (точки відліку) нового мікрорайону. Разом із закладанням репера, того дня було закладено капсулу зі Святою водою, текст послання майбутнім поколінням. Директор девелоперської фірми «Маодот-І» Тарас Виноградник заклав також і першу символічну цеглину новобудови. (Другу цеглину, що зафіксовано в редакційному фотоархіві, заклала (жартома, звичайно ж) журналістка «Репортера» Марія Гаврилюк).Ця подія є ще більш цікавою на фоні тотальної кризи, яка охопила, фактично паралізувавши, будівельну галузь країни.
Микола Волков Нові штрафи ДАІ, блокування коліс, визирання працівників ДПС по закутках франківських вулиць — наші водії сьогодні мають над чим «сушити голову». Але разом з тим вони без остраху вперто продовжують чинити те, на що дорожні патрулі не звертають уваги. Високопосадовці Івано-Франківської влади — не виняток.
Чи будуть у Надвірній рости будинки на місці яблунь і груш? Марія Гаврилюк Серед передвиборчих обіцянок наших політиків, однією із найпопулярніших є обіцянка щодо збільшення об’ємів будівництва соціального житла. Після виборів зазвичай обіцянки залишаються обіцянками, а квартирні черги все зростають і зростають. А якщо хтось і намагається виконати обіцянки щодо соціального житла, то, використовуючи складні бюрократично-корупційні схеми, як правило, не забуває і про наповнення своїх кишень. Складна ситуація виникла у місті Надвірна, де, з одного боку, розглядають можливість суттєво скоротити квартирні черги, а з іншого боку — для цієї «благородної» мети доведеться забрати сад у дітей школи-інтернату.
Микола Волков Багато сьогодні говориться про те, в якому стані перебувають наші дороги та по яких вибоїнах змушені їздити водії на своїх автомобілях. Чергову хвилю обурення викликали нові штрафи за порушення правил дорожнього руху. Та у цій ситуації мало хто згадує про те, по чому доводиться ходити пішоходам. А дарма.