Категорія

Війна

Категорія

Тетяна Соболик В Україні так буває. Хочемо зробити добру справу, а виходить ще гірше (як завжди). Бо робимо по‑своєму. А треба — за правилами. Наприклад, на знаменитому «транскарпатському шляху», на виїзді з Делятина до Яремче стоїть дорожній знак. Однак, зроблений він не так, як має бути, а як комусь хотілося…

Щовесни, тільки-но починає тепліти, найбільш непосидючі мешканці Івано-Франківська одразу ж намагаються відчути тепло річок та озер на собі. Особливо потішним є перше пірнання, тоді не думається ні про комфорт, ні про чистоту. Однак, прийшовши на річку чи озеро вдруге, відпочиваючі без зайвих зусиль знайдуть масу мінусів нашої відпочинкової зони. Купальний сезон офіційно розпочинається 1 червня. Чи готові до нього наші водойми, пляжі, мешканці, влада?

Згарища від смітників, пляшки, уламки цегли на галявинах – таке можна побачити у парку, що по вулиці Молодіжній в Івано-Франківську. Після толоки, яка тут відбувалась, пройшов лише місяць.

Тетяна Соболик   Нарікання від покупців, що їх обдурюють у магазинах та на ринку, чуємо доволі часто. Вони можуть адресуватися як продавцям, так і виробникам, і стосуватися «мокрої» ковбаси, рослинного жиру в маслі чи картопляної палочки у хлібі. Хтозна, чого і скільки має бути у харчах. І чи знаєте ви, наприклад, скільки має бути глазурованої кірки у замороженій рибі?Один із читачів поскаржився на те, що в супермаркеті йому продали заморожену рибу з величезним відсотком льоду. Купив — 485 г, розморозив — 300?г. Відтак «Репортер» вирішив довідатися: чи обдурюють івано-франківські торгові мережі покупців, і як часто таке відбувається?

Кажуть, село — колиска української культури, воно плекає природу та багатства нашої землі. Та не завжди є так, як каже народ. Деколи навіть на селі з’являються люди, яких інакше як паразитами не назвеш.

Микола Волков   Ми живемо у часи стрімкого прогресу. Одним із його досягнень є мобільний зв’язок, про шкідливість якого в народі говорять багато. При цьому більше уваги чомусь приділяють антенам, що розміщені на дахах будинків. «Репортер» вирішив розібратися: чи насправді ці антени так впливають на здоров’я мешканців. Результати дослідження виявилися дещо несподіваними.

Нещодавно ми мали великі вихідні. Багато людей поїхало за місто, по селах, у гори. Та чимало залишилося в Івано-Франківську. І як спеціально напередодні свят доблесні комунальники дісталися до Меморіального скверу та перефарбували усі лавки до єдиної. І до того ж турботливо приклеїли до свіжої фарби папірці з написом — «Пофарбовано».

Івано-Франківськ відзначає день народження Тетяна Соболик   Нині місто святкує 347 річницю від дня свого заснування. За останні роки це свято набуло окремої значущості. Щороку молодь чекає нових сюрпризів з боку влади у вигляді розкішних та пафосних святкувань, а старше покоління трохи побоюється, аби, бува, щось не трапилося з їхніми дітьми-внуками. В будь-якому разі, мало хто має чітке окреслення, навіщо проводиться святкування. І як його треба робити.

«Репортер» вже неодноразово писав про рек­ламу на вулицях обласного центру. Проте є ще одне рекламне явище, варте окремої публікації — обліплені дерева та світильники.

Історії, пов’язані з азартними іграми, зазвичай закінчуються погано   Марія Гаврилюк Від азартних ігор зазвичай страждають не тільки ті, хто ними захоплюється, а й їхні рідні та близькі. Ще 20 років тому азартні ігри в Україні асоціювалися із мафіозними структурами. Сьогодні — це цілком звичне, легальне і поширене явище, особливо гральні автомати. Люди стають залежними від них, не усвідомлюючи того. Хтось «присів» на них випадково, спробувавши заради цікавості. Дехто свідомо прагнув заробити декілька гривень, а нині продовжує грати і сподівається колись вилізти з боргів.

Микола Волков  Взимку в Івано-Франківську почали вилучати рекламні конструкції на тротуарах. Ініціатива виправдана і корисна. Та настав час підняти голови з землі і подивитися догори на будинки. Адже вони також обліплені рекламою.

Гоголь цілком міг придумати знаменитого полковника, проїжджаючи через Нижнів Євгенія Ступ’як   Народні легенди та перекази з часом забуваються. Все менше стає тих, хто може їх переповідати, маліє віра у тих, хто слухає. Проте повернення дискусії навколо міфу можливе завдяки з’яві, здавалося б, дуже віддаленої речі, — для прикладу, виходу фільму. Нещодавно в Україні відбулася прем’єра «Тараса Бульби» режисера Володимира Бортка за однойменною повістю Миколи Гоголя. І це одразу викликало безліч зауважень — літературних, політичних, кіношних. І знову стало актуальним питання — що Гоголь видумав, а що відбувалося насправді?

Микола Волков  Потепліло, у місті з’явилися нові господарі — літні майданчики. Вони хазяйнують де і як заманеться, не дуже зважаючи на загальні правила.

Микола Волков Ці дві колимаги з’явилися в Івано-Франківську минулого тижня. Їх вивезли із двору будинку по вулиці Лепкого. Розбиті автівки, які фактично вже є металобрухтом, мимоволі стали «прикрасою» обласного центру.

Марія Гаврилюк   На Паску люди забувають про щоденні негаразди, пробачають образи і налаштовуються на позитивні емоції. Тому напередодні «Репортер» намагався відволікти читачів від буденних проблем і з’ясувати, як відомі на Прикарпатті люди проводять Великодні празники: де святкують, що кладуть до великоднього кошика, що їдять та п’ють на Великдень, чи дотримуються перед тим великого посту… Більшість з опитаних радо відповіли на запитання, а також розказали про сімейні традиції та поділилися спогадами.