Війна

Автоматизація злодійства

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

Історії, пов’язані з азартними іграми, зазвичай закінчуються погано   Марія Гаврилюк Від азартних ігор зазвичай страждають не тільки ті, хто ними захоплюється, а й їхні рідні та близькі. Ще 20 років тому азартні ігри в Україні асоціювалися із мафіозними структурами. Сьогодні — це цілком звичне, легальне і поширене явище, особливо гральні автомати. Люди стають залежними від них, не усвідомлюючи того. Хтось «присів» на них випадково, спробувавши заради цікавості. Дехто свідомо прагнув заробити декілька гривень, а нині продовжує грати і сподівається колись вилізти з боргів.

 

Гра до смерті

Мама одного із «прихильників» гральних автоматів розповідає, що неодноразово шукала свого сина по ігрових залах Івано-Франківська, після того, як той захопився автоматами. Знаючи погану звичку сина, коли той з якихось причин затримується на роботі, на думку спадає тільки одне: вже грає. Інколи щастить знайти: «Це жахливе видовище — син на мене дивиться дикими п’яними очима, — розповідає мама, — і питає: Що ти від мене хочеш?». Найгірше у цій ситуації те, що хлопець не визнає своєї залежності та не рахує, скільки грошей залишає автоматам.

Друзі одного підприємця (назвемо його Іваном) розповідають, що той успішно відкрив власну справу, щодня заробляв непогані гроші. Та з часом перестав їх приносити додому — залишав на автоматах. Потім почав випивати, піднімати руку на жінку. Згодом позбувся сім’ї та поганій звичці не зрадив.

Зазвичай історії, пов’язані з азартними іграми, закінчуються погано. Бувають навіть випадки, коли через хворо­бливе захоплення автоматами люди закінчують життя самогубством. За словами Василя Гультайчука, начальника центру зв’язків із громадськістю УМВС в Івано-Франківській області, минулого і позаминулого року правоохоронні органи зафіксували по одному самогубству людей, які програли великі суми грошей, і через це влізли у борги. А скільки є незареєстрованих?

Крім того, страждають не тільки гравці. Василь Гультачук розповідає, що минулого року у Косові один із гравців вбив жінку-оператора, яка працювала на гральних автоматах: «Він приїхав із села, мав оплатити банківський кредит. Натомість пішов звечора у приміщення для гральних автоматів, програв все повністю. Дочекавшись, доки останній відвідувач покине заклад, десь о третій годині ночі здійснив напад на оператора. Коли жінка спробувала чинити опір, він її задушив і втік з місця події», — розповів Гультайчук. Наступного дня правоохоронці затримали вбивцю, вилучили в нього частину грошей, які він забрав з гральних автоматів. Та людське життя не повернеш.

 

Закон лише регулює

В Україні досі немає жодного закону, який би обмежував гральний бізнес. Є декілька документів, які якось регулюють проведення азартних ігор. Це закони України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про пожежну безпеку», деякі накази Державного комітету підприємництва та Міністерства фінансів. В Івано-Франківській області контроль за гральним бізнесом нібито підсилюють розпорядження обласної адміністрації, а в обласному центрі — розпорядження міського голови та ряд рішень виконкому і міськради.

За законодавством, власники ігрових автоматів, аби розпочати свій бізнес, повинні спочатку отримати ліцензію Мінфіну, яка коштує 1 млн. грн. на п’ять років. Незалежно від того, скільки фірма має гральних закладів по Україні, їй достатньо отримати одну таку ліцензію і зробити копії на кожен заклад окремо.

Аби встановити гральні заклади у певній області, до мінфінівської ліцензії слід отримати ще й ліцензію облдержадміністрації. Як повідомив начальник головного управління економіки ОДА Володимир Попович, вона розповсюджується на цілу область і коштує лише 170 гривень на 3?5 років. Але це ще не все. На кожен гральний автомат обласна податкова адміністрація видає патенти ціною 1050 гривень на квартал. За інформацією начальника відділу масово?роз’яснювальної роботи та звернень громадян обласної ДПА Михайла Королика, станом на 1 квітня в області видано 3272 патенти.

Скільки прибутків отримують гральні заклади, визначити важко. Принаймні в офіційних органах нам про це не вдалося дізнатися. Королик розповідає, що власники гральних автоматів сплачують податки за загальною системою, як і інші суб’єкти господарювання: «Гроші за патент — це свого роду авансова плата податку на прибуток. Ікрім цього, вони виплачують заробітну плату найманим працівникам. Із зарплати стягується податок з доходів фізичних осіб, і відповідно відраховуються внески до державних цільових фондів».

 

Влада безсила?

За виданими патентами зазвичай підраховують кількість легально встановлених автоматів. Отже, в області їх — 3272, із них в обласному центрі — більше 100. А от кількість незаконних автоматів визначити важко. Їх переважно рахують вже після вилучення. Михайло Королик каже, що станом на 1 квітня вилучено 127 гральних автоматів. Крім цього, за 43-ма перевірками на видачу касових чеків у першому кварталі податкова оштрафувала суб’єкти грального бізнесу на 302 тисячі гривень.

Наталія Кобильчак, начальник відділу підтримки та розвитку підприємництва управління економічного та інтеграційного розвитку Івано-Франківського міськвиконкому, каже, що проблему із нелегально встановленими автоматами в місті зараз більш-менш вирішено. За її словами, була проведена інформаційна кампанія (оголошення у пресі, круглі столи тощо), після чого люди дзвонили і повідомляли, де сумнівно, на їхню думку, працюють гральні заклади.

Багато людей, за словами пані Наталії, скаржаться на шум від закладів, які працюють вночі. На жаль, органи місцевого са­моврядування, напевно, цю проблему вже й не вирішать: «Режим роботи погоджується до десятої години. Але є таке, що і вночі працюють. Тут така ситуація: відповідальності за порушення режиму не передбачено. Адж,е за законом «Про місцеве само­врядування», заклади погоджують режим роботи саме з органами місцевого самоврядування. А ліцензійні умови, за якими здійснюється діяльність грального бізнесу, передбачають, що суб’єкт господарювання самостійно встановлює режим роботи», — пояснює Наталія Кобильчак. От вам колізії у законодавстві.

Звичайно для перевірки «проб­лемних» автоматів створюються робочі групи: правоохоронці, податківці. Але усунути порушення не завжди вдається: «Коли проводяться перевірки одного ігрового залу (а у одного суб’єкта господарювання їх може бути 10?15), то одразу йде маяк по всіх залах. І вже наступні зали або зачиняються, або усувають порушення. Тому за один раз більше ніж один зал перевірити неможливо», — каже Кобильчак.

За словами Василя Гультайчука, міліція перевіряє ігрові зали, чи немає там неповнолітніх. У випадку їх виявлення складаються відповідні адмінпротоколи і скеровуються подання в органи місцевого самоврядування. Щодо режиму роботи, то «кожен заклад має у патентах чи ліцензіях обумовлені питання — на всю ніч чи до певної години», — каже Гультайчук. Отже, ані міліція, ані місцева влада не можуть зобов’язати власників гральних закладів дотримуватися режиму роботи, про який домовлялися. Це залежить від їхньої совісті.

 

Без режиму

А факти свідчать, що совісті у них нема. До прикладу, в Івано-Франківську по вулиці Галицькій власники грального закладу «Роджер» навіть не намагаються показати, що дотримуються домовленості із виконкомом працювати до визначеного часу. На дверях чітко написано — «Цілодобово»…

Крім того, що гральні заклади не дотримуються режиму роботи, вони грішать і іншими порушеннями. До прикладу, у гральні зали не можна пускати дітей до 18 років. У кожному гральному залі має бути оголошення з відповідним повідомленням. Наталія Кобильчак розповідає, що часто у міськвиконком звертаються батьки з проханням закрити ігрові зали, де їхні діти прогулюють уроки. Цікаво, чи у гральних закладах перевіряють документи клієнтів?

Крім того, ігрові автомати не можна розміщати у закладах громадського призначення — магазинах, кафе, ресторанах, ринках. На жаль, і такі випадки є. Наприклад, кафе «Айвенго» по вулиці Довбуша (село Чукалівка), де успішно функціонують гральні автомати

Напевно є більше фактів, які свідчать про недобросовісну поведінку власників гральних закладів. Як з ними боротися, коли відповідні органи не реагують чи безсилі? Головне для гравців — перед тим, як сісти за автомат, добре подумати: чим це все закінчиться. А близьким хворобливих азартників — мамам, жінкам — може варто вже створювати чи то громадські організації, чи то загони самооборони. І боротися самотужки. Бо державі не до того, а в бізнесі головне — гроші.